Структура сімейної психологічної допомоги по А.М.Харитонову

Для сім'ї, що випробовує утруднення у взаємодії її членів, характерний тривале існування проблем, що завдають відчутного удару стабільності браку. Тому завжди був і залишається актуальним питання про можливості протистояння сім'ї тим труднощам, з якими вона стикається протягом свого існування. В першу чергу слід говорити про компетентність самих членів сім'ї в цьому питанні. Забезпечення такої компетентності — достатньо складний процес, вирішуваний, в першу чергу, на основі засвоєння знань про особливості взаємодії в сім'ї і поступового придбання навиків її членами.

Попередження (профілактика) сімейних труднощів включає наступні змістовні елементи на рівні сімейної групи:

· успішний, очікуваний вибір чоловіка;

· установки на позитивне сприйняття, переживання і подолання нормативних особових, сімейних криз протягом життєвого циклу сім'ї;

· установки, прагнення, активність до конструктивного дозволу сімейних труднощів;

· наявність знань в області психології сім'ї, сімейних відносин, знань феноменології типових психологічних сімейних проблем;

· наявність знань і певних навиків володіння основними психологічними методами само- і взаємодопомога, знання правил стабілізації, гармонізації сімейних відносин;

· наявність інформації про фахівців, місця надання професійної допомоги, методах подолання сімейних труднощів, інших сімейних проблем;

· усвідомлення своїх очікувань, уявлень партнера про дружину, сімейне спілкування, відносини; прагнення, установка, готовність до особовистісного зростання самого подружжя;

· формування стилю успішності вербального і невербального спілкування в сім'ї.

Подолання сімейних труднощів здійснюється за допомогою наступних способів і методів сімейної психологічної допомоги; самодопомога, взаємодопомога членів сім'ї, спеціалізована допомога (сімейна психодіагностика, освіта, консультування, психотерапія, психореабілітація).

Механізм подолання сімейних труднощів включає:

· усвідомлення, розуміння їх подружжям (членами сім'ї);

· ухвалення і переробку глибинного конфлікту, причин сімейних труднощів;

· поява ідеї, мотивації до зміни;

· зміну відношення до сімейних труднощів;

· пошук способів подолання психологічних і соціально-психологічних перешкод на шляху досягнення задоволення у відносинах;

· досягнення більш повного задоволення базовими індивідуальними, сімейними потребами;

· гармонізацію сімейних відносин (досягнення якостей співпереживання, співпраці, взаєморозуміння, взаємних спонук, взаєморегуляції).