Законотворча діяльність у західних країнах в електронній сфері

 

Настільки інтенсивно йде законотворчий процес по запобіганню витоку інформації про персональні дані та забезпечення безпеки електронного бізнесу, можна бачити по тих законопроектах, які надійшли в конгрес США в останні роки. Так законопроект про захист приватного життя споживача послуг Інтернету покликаний регулювати розповсюдження провайдерами інформації про користувачів. Він вимагає від постачальників послуг Інтернету отримання письмового дозволу клієнта-користувача на ознайомлення будь кого з інформацією надано ним провайдеру, а також надання користувачу з можливістю ознайомлення з будь-якою зібраною про нього інформацію та списком осіб, які мають у розпорядженні ці дані.

В 1999 році для розгляду конгресом США пропонувались законопроекти "Про захист відомостей про соціальне страхування в комунікаціях мережі", "Про захист приватного життя дітей в комунікаціях мережі", "Про захист електронної пошти від різного роду макулатури".

З 1 жовтня 2000 р. в США вступив в силу федеральний закон про використання цифрового підпису в електронній комерції. Метою закону є усунення перепон на шляху електронного бізнесу.

Законотворча діяльність міжнародних організацій, а також розвинутих ринкових країн спрямована на вирішення наступних невідкладних задач в електронній торгівлі:

Надання рівного статусу документам, що використовуються при звичайній та електронній торгівлі;

Захист одних в процесі переміщення інформації в глобальному телекомунікаційному середовищі;

Недопущення несанкціонованого розповсюдження персональних даних, що передаються при здійсненні угод;

Забезпечення захисту інтересів сторін при укладанні угод через Інтернет;

Правове регулювання ролі та відповідальності третіх осіб угоди, які представляють комунікаційне середовище, проводять сертифікаційні заходи, здійснюють процедуру компенсації можливих збитків учасників електронної торгівлі (страхування ризиків);

Регулювання відносин з державними органами з приводу оподаткування, митних тарифів, зборів та платежів;

охорона прав споживачів, захист прав інтелектуальної власності.

Для того, щоб інвестори повернулись обличчям до комерційних технологій Інтернету в Україні, їм необхідна впевненість в тому, що держава вважає цю задачу важливою та буде серйозно нею займатися. Але існують фактори, які негативно впливають на вирішення даного питання.

Об’єктивні та суб’єктивні фактори, що вживають на правове забезпечення електронної торгівлі в Україні

 

До об’єктивних факторів можна віднести те, що в кожній угоді електронної торгівлі приймають участь, крім традиційних сторін треті особи. Їх роль полягає в тому щоб надати сторонам відповідне середовище, необхідні умови укладання та виконання електронної угоди. Ця обставина ускладнюється тим, що кількість третіх осіб може бути досить великою і місце їх знаходження може бути в різних країнах. Щоб вирішити дана проблеми держави повинні підписати єдину багатоаспектну угоду, яка б регулювала електронну торгівлю в міжнародному інформаційному просторі.

Що стосується специфічних проблем які затрудняють розвиток законотворчого процесу по створенню нормативно-правової бази для регулювання електронної торгівлі, то до них перш за все слід віднести те, що Україна поки що не має необхідних для широкого застосування електронної торгівлі розгалужених телекомунікаційних мереж. Тому в ній невелика доля осіб, які активно і постійно використовують Інтернет. Низьке забезпечення населення персональними комп’ютерами. У населення країни підірвана довіра до банківської системи, без якої неможливе здійснення торговельних угод за допомогою електронних засобів. Фактично відсутня інфраструктура по доставці товару покупцю. Для електронної торгівлі ключовим фактором є довіра до електронних документів, і перш за все до електронного підпису. Нами відповідних законів до сих пір не прийнято.

Список літератури

 

1. Брагинский М.И., Витря некий В.В. Договорное право. - Кн.1. Общие положения. - М., 2006. - С.340.

2. Дутов М. Правовое обеспечение развития электронной коммерции // Підприємництво, господарство та право. - К., 2007. - № 4. - С.33;

3. Дутов М. Юридические гарантии свободного использования электронной цифровой подписи в Украине // Підприємництво, господарство та право. - К., 2008. - № 9. - С.24;

4. Ларин В.В., Лебедев А.Н., Соловяненко Н.И. Правовое регулирование заключения сделок на современном этапе // http://www.vlarin. chat.ru/larin/diplom. htm.

5. Наумов В. Ключевые вопросы государственного регулирования Интернет-коммерции в РФ http://www.russianlaw. net..

6. Свидрук І. Правове забезпечення електронної торгівлі // Підприємництво, господарство та право. - К., 2006. - № 10. - С.35

7. Симонович С.В. Інформатика для юристів та економістів. - СПб., 2007. - С.345.

8. Соловяненко Н.И. Правовые проблемы электронной коммерции в РФ // http://www.fe. msk.ru/otstavnov/Compunomika/vOn05a03.html.

9. Соловяненко Н.И. Разработка законодательства об электронной подписи // Банковское право. - М., 2006. - № 1 (73).

10. Соловьев В. Электронные документы. Какие они? // http://www.libertarium.ru.