Розділ ІІІ. Оцінка стану ґрунтів і заходи щодо охорони

Оцінка стану забруднення ґрунтів України

Ступінь забруднення ґрунтів хімічними речовинами оцінюється за ГДК цих речовин у ґрунті за орієнтовно-допустимими концентраціями (ОДК). Гранично припустимі концентрації затверджені Мінздравом для ряду хімічних речовин і з'єднань, у тому числі для валового вмісту рухливих і водорозчинних форм ряду хімічних елементів у ґрунтах. При відсутності ГДК вміст хімічної речовини порівнюється з фоновими значеннями чи природним геохімічним фоном.

Забруднення ґрунтів металами оцінюється за рівнем рухливих і водорозчинних металів, біологічним показником ґрунтів і нагромадженням металів у рослинах. Основним критерієм забруднення ґрунтів є рівень рухливих і водорозчинних форм металів.

Як граничне навантаження забруднення ґрунтів металами варто розглядати той рівень, коли вміст їх у рослинах (їстівних частинах) перевищує відповідні норми ГДК, затверджені для продуктів харчування. Оцінка забруднення ґрунтів групою забруднюючих металів виконується відповідно до методики на основі використання сумарного показника забруднення ґрунтів Z_c. При цьому значення Z_c зіставляються з орієнтованою шкалою небезпеки забруднення, що має градації припустимої (до 16), помірковано небезпечної (до 32), небезпечної (до 128) і надзвичайно небезпечної (понад 128) категорії забруднення, що статистично зв'язано зі зміною показників здоров'я населення в зонах забруднення.

Оцінка забруднення ґрунтів України пестицидами

У цілому по Україні щорічне збільшення площі еродованих земель складає в середньому близько 80 тис. га. У складі еродованих земель налічується 4,7 млн. га середньо - і сильнозмитих, в т. ч.68 тис. га тих, що повністю втратили гумусовий горизонт. Складний характер має забруднення грунтів хімічними засобами захисту рослин. Зменшення в 2,5 разу обсягів використання пестицидів, яке має місце в останні роки, хоч і сприяло зменшенню забруднення грунтів та продукції отрутохімікатами, становища суттєво не змінило.

Із дозволених в 1996 р. до використання препаратів найбільша частота виявлення їх залишків у грунті спостерігалась по ТХАН (88% проб); ПХК (83%), симазину (80%), алероксу (74%), атразину (73,9%). Більш, ніж у 50% зразків ґрунту виявлено присутність залишків ще 11 препаратів, що свідчить про значну забрудненість грунтів пестицидами. Різке перевищення допустимого вмісту пестицидів в продукції рослинництва зафіксовано в Закарпатській, Черкаській областях, критичне - в грунтах Сумської, Луганської, Донецької, Хмельницької та Херсонської областей. За уточненими на 2001 р. даними внаслідок Чорнобильської аварії радіоактивними викидами забруднено понад 8,4 млн. га сільськогосподарських угідь, на яких щільність забруднення радіоактивним цезієм (Сs-137) перевищує 0,1 Кі/км2. Найбільші площі радіоактивно забруднених грунтів знаходяться в Житомирській (70%) та північних районах Київської (15%) областей. Решта розподілилась у вигляді радіоактивних плям різної активності, конфігурації і розміру на території Рівненської, Волинської, Чернігівської, Вінницької, Черкаської, Тернопільської областей.43,2% площі земель з осушувальною мережею мають підвищену кислотність; 7,6% - засолені; 10,7% - перезволожені; 12,8% - заболочені; 18,4% - піддано вітровій та 4,6% - водній ерозії. В Україні за 2001 р. рекультивовано 6788 га порушених земель, з них під сільськогосподарські угіддя - 2005 га, ріллю - 1164 га, водоймища - 616 га, забудову - 36 га, на рекреаційні цілі - 2437 га. На початок 1997 р. обліковано 166,3 тис. га порушених земель, з яких 41,3 тис. га - відпрацьованих у процесі розробки покладів рудних і нерудних копалин, їх переробки, проведення геологорозвідувальних робіт, при торфорозробках та ін. Для підвищення родючості малопродуктивних угідь незадовільно використовується знятий і накопичений, зокрема, на цукрових заводах, родючий грунт: у той час як на кінець 1996 р. заскладовано 56,6 млн. м3, в т. ч. на цукрових та крохмальних заводах - 19,5 млн. м3, використано 6,0 млн. м3, в т. ч.1,47 млн. м3 накопиченого на цукрових та крохмальних заводах, тобто відбулося подальше нагромадження "мертвого" запасу родючого грунту. З метою збереження та підвищення родючості грунтів у 1996 р. проведено вапнування кислих грунтів на площі 123 тис. га, гіпсування солонцюватих грунтів - 7 тис. га, культуртехнічні роботи - на площі 37 тис. га, видобуто торфу на добриво 228 тис. т., внесено мінеральних добрив 525,1 тис. т. діючої речовини, що становить 21 кг/га (з них азотних - 15, фосфорних - 4, калійних - 2). Внесено понад 80 млн. т. органічних добрив, що становить 3,2 т/га.

Найбільша частота виявлення залишків цих пестицидів у ґрунті відмічалась по ТХАН (88%), ПХК (83), симазину (80), аліроксу (74) та атразину (73,9%). Більш як 50% виявлення залишків мали ще 11 препаратів (агелон, 2,4Д, ДДТ, діален, ленацил, прометрин, протразин, трефлан, фенмедіфам, ептан, ерадикан). Оцінка забруднення залишками пестицидів рослинної продукції, здійснена на основі даних близько 200 тис. аналізів по 18 культурах, показала, що в продукції рослинництва в 1980-90 рр. найчастіше виявлялися залишки семи препаратів (ПХК - 60%, ленацил - 64, атразин - 63, симазин - 55, алірокс - 54, ситрин - 52, ТХАН - 51%). По окремих культурах залишки пестицидів найчастіше виявлялися у буряках (50,2%), кукурудзі (50), ячмені, гороху, вівсі (45%). Перевищення максимально допустимих рівнів (МДР.) в продукції рослинництва, призначеної для кормових цілей, було найбільшим у пробах моркви (36,4%), буряків (26,0) та картоплі (12,7), а в продукції харчового призначення - у зернових (25,3), моркві (27,7) та картоплі (12,5%).

В останні роки спостерігається також суттєве зниження забруднення овочевої продукції нітратами.