Заходи, щодо охорони ґрунтів від забруднення важкими металами

У тих випадках, коли концентрація важких металів {за винятком молібдену і селену) у ґрунті перевищує допустимі межі, їх токсичність можна блокувати шляхом зміни рН ґрунту до нейтральної або слаболужної реакції, застосовуючи вапнування кислих ґрунтів, вносячи вапнякові матеріали. Крім того, для зниження концентрації важких металів рекомендується плантажна оранка на 40-50 см з винесенням на поверхню нижніх горизонтів ґрунтів, які містять менше важких металів. До радикальних заходів боротьби із забруднення ґрунтів належить видалення поверхневого забрудненого шару ґрунту, покриття його незабрудненим шаром не менше ЗО см, який би виключав переміщення металів із ґрунту в рослини. Можливе також застосування деяких рослин, які осаджують і знешкоджують надлишок важких металів у ґрунті.

До агротехнічних прийомів боротьби із забрудненістю ґрунтів важкими металами належать вапнування і внесення органічних добрив. Завдяки вапнуванню вдається у декілька раз зменшити вміст свинцю в сільськогосподарських культурах, які вирощують на забруднених ґрунтах. Вапно найбільш ефективне на ґрунтах, забруднених кадмієм.

Високими властивостями детоксикації характеризуються гній, торф, компости, а також цеоліти.

Велику роль у локалізації важких металів відіграють зелені насадження. Так, садіння вздовж автомагістралей суцільної смуги з глоду і клена польового знижує вміст свинцю в овочах, які вирощують у зоні впливу автострад, на 30-50%.

Існує і ряд біологічних методів, наприклад: вирощування рослин, які слабо реагують на надлишок важких металів у ґрунті; вирощування на забруднених ґрунтах культур, які не вживають тварини та люди. Найбільш забруднені ділянки необхідно відводити під заліснення і вирощування декоративних рослин.

Заходи, щодо охорони ґрунтів від забруднення хімічними препаратами

При грамотному, науково обґрунтованому і раціональному застосуванні мінеральних добрив підвищуються родючість ґрунту і урожайність сільськогосподарських культур без зниження якості продукції.

Надмірне внесення азотних добрив зумовлює підвищення концентрації нітратів у ґрунтових водах. Ґрунт і ґрунтові води забруднює також і надлишок амонійного азоту, джерелом якого є відходи тваринництва і міські стічні води. Аномально високі концентрації азоту в ґрунтах і природних водах мають місце навколо хімічних заводів, які виробляють азотні добрива.

Щоб зменшити надлишок азоту в ґрунтах і природних водах, слід розширювати площі бобових культур, застосовувати повільно діючі форми азотних добрив, виготовляти компости з органічних решток. Основними заходами охорони ґрунтів від забруднення є внесення науково обґрунтованих доз добрив, їх оптимальні форми, строки внесення, раціональне застосування.

Основними заходами захисту ґрунтів від забруднення пестицидами є синтез і застосування малотоксичних і нестійких сполук, зменшення їх доз. Вже розроблено кілька способів, які дають змогу зменшити дози внесення пестицидів, не знижуючи їх ефективності: застосування пестицидів одночасно з іншими агротехнічними заходами, застосування перспективних форм отрутохімікатів, відмова від авіаційного і збільшення наземного способу внесення.

Для захисту ґрунту від забруднення удосконалюють способи застосування пестицидів. В останні роки значно скоротилось використання пороховидних препаратів і збільшився асортимент у вигляді емульсії і змочуваних порошків, які застосовуються шляхом обприскування, а також препаратів у вигляді гранул.

Знизити фітотоксичність залишків гербіцидів можуть також внесені у ґрунт різні речовини, які впливають на гербіциди. Такий вплив, зокрема, має активоване вугілля. Використання його в дозі від 150 до 600 кг/га істотно знижує або повністю усуває фітотоксичну дію залишків гербіцидів на картоплі, цукрових буряках тощо.

Висновки

Таким чином, на підставі аналізу даних про стан забруднення ґрунтів, можна сказати, що сільськогосподарські угіддя зазнають значної деградації, спостерігається тенденція до забруднення ґрунтів важкими металами та пестицидами.

За даними моніторингу вміст важких металів на землях сільськогосподарського використання в більшості регіонів України не перевищує їх кларкових значень і лише в приміських зонах Запорізької, Луганської, Донецької, Харківської та деяких інших областей на сільськогосподарських угіддях відмічається підвищена концентрація свинцю, кадмію, нікелю, марганцю та інших елементів, у т. ч. з 2-5-кратними перевищеннями ГДК.

Пропоную, що для проведення робіт, пов’язаних з моніторингом агроекологічного стану ґрунтів та якості продукції, необхідне покращання матеріально-технічної бази проектно-пошукових станцій хімізації сільського господарства регіонів.

Також, встановити на полях вирощування сільгосппродукції пункти відбору проб, контролювати викиди від пересувних джерел забруднення.