Аналітичний та синтетичний облік фінансових інвестицій

Аналітичний облік довгострокових зобов'язань ведеться за їх видами і термінами погашення.

Інформацію про наявність і рух довгострокових інвестицій (вкладів) у цінні папери інших підприємств, облігацій державних і місцевих позик, статутний капітал інших підприємств, створених на території країни та за кордоном, узагальнюють на рахунку 14 «Довгострокові фінансові інвестиції».

Цей рахунок має такі субрахунки:

-141 «Інвестиції пов'язаним сторонам за методом обліку участі в капіталі»;

-142 «Інші інвестиції пов'язаним сторонам»;

-143 «Інвестиції непов'язаним сторонам».

Облік наявності та руху поточних фінансових інвестицій, інвестиційний строк яких не перевищує одного року, що можуть бути реалізовані в будь-який момент (крім інвестицій, що є еквівалентами грошових коштів), ведеться на рахунку 35 «Поточні фінансові інвестиції», субрахунок 352 «Інші поточні фінансові інвестиції». На дебеті субрахунка 352 відображають придбання поточних фінансових інвестицій, на кредиті — їх вибуття.

Отримання доходу від участі в капіталі асоційованих підприємств, від спільної діяльності та дочірніх підприємств відображається в усіх випадках записом:

Дебет 14 «Довгострокові фінансові інвестиції» (відповідно субрахунки 141, 142, 143);

Кредит 72 «Доход від участі в капіталі» (відповідно субрахунки 721, 722, 723).

Проте інвестиційна діяльність є значно ширшим поняттям, ніж «участь підприємства в капіталі».

Інвестиційна діяльність пов'язана з придбанням і прода­жем довгострокових (необоротних) активів і короткострокових (оборотних) фінансових активів, які не відносяться до еквівалентів грошових коштів (вартість придбаних основних засобів, необоротних і нематеріальних активів, надання позик іншим підприємствам, надходження коштів від фінансових інвестицій — дивіденди, проценти).

Для обліку таких операцій призначені рахунки 96 «Втрати від участі в капіталі» та 97 «Інші витрати», на яких відображаються втрати від зміни вартості капіталу, що використовується у спільній діяльності двох чи декількох підприємств за методом участі в капіталі. При спільній операційній діяльності капітал інвестора може збільшуватися чи зменшуватися внаслідок збільшення (зменшення) його частки в об'єкті інвестування. Капітал також може вкладатися в асоційовані та дочірні підприємства.

Рахунок 96 «Втрати від участі в капіталі» має такі субрахунки:

- 961 «Втрати від інвестицій в асоційовані підприємства»;

- 962 «Втрати від спільної діяльності»;

- 963 «Втрати інвестицій в дочірні підприємства».

У дебет рахунка 96 списуються втрати, завдані внаслідок отримання асоційованим підприємством збитків, переоцінки активів, збитків дочірніх та спільних підприємств тощо. При цьому складається запис:

Дт 96 «Втрати від участі в капіталі»;

Кт 14 «Довгострокові фінансові інвестиції».

У кінці місяця рахунок 96 закривається:

Дт 79 «Фінансові результати» субрахунок 793 «Результати іншої звичайної діяльності»;

Кт 96 «Втрати від участі в капіталі».

Інші витрати, хоча й виникають у процесі операційної діяльності, але не відносяться до процесу виробництва і збуту, а пов'язуються з інвестиціями. До таких витрат належать:

- залишкова вартість і витрати на реалізацію фінансових інвестицій;

- залишкова вартість і витрати на реалізацію необоротних активів;

- залишкова вартість і витрати на реалізацію макових комплексів;

- втрати активів та зобов'язань неопераційної діяльності від зміни курсу гривні до іноземної валюти;

- уцінка необоротних активів та фінансових інвестицій;

- залишкова вартість списаних необоротних активів і витрат, пов'язаних із ліквідацією (розукомплектовування, демонтаж та ін.);

- інші витрати звичайної діяльності;

- виплата страхових сум і страхових відшкодувань (у страхових установах);

- перестрахування.

На рахунку 97 «Інші витрати» виділяється 9 субрахунків, що видно з вищенаведеного переліку витрат. У дебеті рахунка 97 «Інші витрати» відображаються такі витрати:

Дт 97 «Інші витрати»;

Кт 10 «Основні засоби» (списання й уцінка основних засобів);

Кт 11 «Інші необоротні матеріальні активи» (списання й уцінка необоротних активів);

Кт 12 «Нематеріальні активи» (списання й уцінка нематеріальних активів);

Кт 14 «Довгострокові фінансові інвестиції» (списання й уцінка фінансових інвестицій);

Кт 15 «Капітальні інвестиції» (списання й уцінка капітальних інвестицій);

Кт 16 «Довгострокова дебіторська заборгованість» (списання боргів);

Кт 30 «Каса» (курсові різниці);

Кт 31 «Рахунки в банках» (курсові різниці);

Кт 35 «Поточні фінансові інвестиції» (реалізація фінансових інвестицій);

Кт 68 «Розрахунки за іншими операціями» (витрати звичайної діяльності).

Зібрані протягом місяця витрати повинні списуватися на фінансові результати:

Дт 79 «Фінансові результати» субрахунок «Результат іншої звичайної діяльності»;

Кт 97 «Інші витрати».

Особливістю довгострокових інвестицій є те, що вони не можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент. На дебеті рахунка 14 відображають вартість довгострокових інвестицій, на кредиті — їх вибуття (списання) або зменшення вартості, а також отримання дивідендів від обсягу інвестування, якщо облік інвестицій ведеться за методом обліку участі в капіталі.

Так, наприклад, в обліку страхової компанії «Каштан» інвестовані кошти в акції асоційованого підприємства відображають такою бухгалтерською проводкою:

Дт 141 «Інвестиції пов'язаним сторонам за методом обліку участі в капіталі»;

Кт 31 «Рахунки в банках».

Отриманий дохід (в сумі збільшення частки інвесторів у капіталі) від інвестицій в асоційоване підприємство в обліку відображають такою бухгалтерською проводкою:

Дт 141 «Інвестиції пов'язаним сторонам за методом обліку участі в капіталі»;

Кт 721 «Дохід від інвестицій в асоційовані підприємства».

Нарахування дивідендів за інвестиціями в наведеному вище прикладі оформляють такою бухгалтерською проводкою:

Дт 373 «Розрахунки за нарахованими доходами»;

Кт 141 «Інвестиції пов'язаним сторонам за методом обліку участі в капіталі».

Розглянемо різні методи оцінки фінансових інвестицій на конкретних прикладах з практики ЗАТ Страхова компанія «Каштан».

1. Метод оцінки за собівартістю.

Довгострокові інвестиції, як правило, відображають в обліку за собівартістю при зарахуванні на баланс.

Наприклад, Страхова компанія «Каштан» придбала для тривалого утримання акції ВАТ «Азот» на суму 10000 грн. (10000 акцій х 1 грн.) за ринковою вартістю. Номінальна вартість однієї акції — 75 коп. Було також сплачено брокерові та за інші послуги на фондовій біржі 400 грн. Загальна кількість акцій, випущених ВАТ «Азот» складає 100000 шт., тому, компанія «Каштан» не має суттєвого впливу на це підприємство.

Собівартість довгострокових фінансових інвестицій дорівнює:

С = 10000+400 = 10400 грн.

Оцінка в подальшому на дату балансу використовує правило нижчої оцінки довгострокових інвестицій в ринкові акції.

Довгострокові інвестиції оцінюються на кожній окремій інвестиції (базовий підхід). Якщо має місце зниження (крім тимчасового) вартості конкретної довгострокової інвестиції, її балансова вартість зменшується. Сума уцінки списується на витрати звітного періоду.

Протягом наступних періодів відбулося зниження ринкової вартості акцій ВАТ «Азот» до 50 коп. за акцію. Отже, балансова вартість цих інвестицій становитиме 5000 грн. Різницю між собівартістю та переоціненою балансовою вартістю слід відобразити як витрати періоду в звіті про фінансові результати компанії «Каштан».

ЗАТ Страхова компанія «Каштан» придбало по 1000 акцій корпорації «Сатер» та корпорації «Вега». Розглянемо портфель довгострокових інвестицій страхової компанії «Каштан» в ринкові акції інших компаній станом на 31 грудня 2006 року в табл. 2.4.

Таблиця 2.4

Портфель довгострокових інвестицій ЗАТ Страхова компанія «Каштан» станом на 31.12.06 р.

Об'єкт інвестування	Собівартість, грн/акцію	Ринкова вартість, грн/акцію	Нереалізований прибуток (збиток)
Корпорація «Сатер» Корпорація «Вега»	1,446 2,340	1,478 1,900	32 (440)
Разом	3,786	3,378	(408)

 

Бухгалтерський запис станом на 31 грудня 2006 року буде мати наступний вигляд:

Дебет рахунку 96 «Збитки від участі в капіталі»               408,000

Кредит рахунку 49 «Резерв знецінення цінних паперів»  408,000

Балансова вартість конкретної інвестиції оцінюється за справедливою вартістю інвестицій на дату переоцінки. Результат переоцінки по поточним інвестиціям списується на фінансові результати періоду, по довгостроковим інвестиціям – на власний капітал.

2. Метод участі.

Метод участі застосовується, коли підприємство має суттєвий вплив на компанію, акції якої купуються, проте не має можливості контролювати її діяльність.

Підприємство, на яке інвестор може мати значний вплив, називають асоційованою компанією.

На існування або наявність значного впливу вказують:

- володіння не менше ніж 20% акцій, або

- присутність інвестора в раді директорів контрагента; або

- участь його в процесах прийняття рішень; або

- матеріальні відносини між партнерами; або

- взаємообмін управлінським персоналом; або

- забезпечення важливою технічною інформацією.

Суть методу участі: балансова вартість інвестиції, яка була спочатку оцінена за собівартістю, збільшується (зменшується) відповідно до частки інвестора в прибутках (збитках) асоційованої компанії. Балансова вартість інвестиції змінюється на суму отриманих дивідендів.

Використання методу участі в капіталі передбачає вплив на оцінку фінансової інвестиції не тільки прибутку (збитку) об'єкту інвестування, а й зміни у власному капіталі об'єкту інвестування. Прибуток є лише однією із складових власного капіталу.

Цей метод раніше не використовувався в українській бухгалтерії, він базується на тому, що в разі отримання підприємством прибутку інвестори (акціонери або засновники) цього підприємства також отримують прибуток, навіть якщо він не розподіляється у вигляді дивідендів. Отриманий прибуток призводить до збільшення чистих активів підприємства, що отримало прибуток, а оскільки корпоративні права виражають право власності на частку в статутному капіталі, то й оцінка корпоративних прав повинна бути відповідно змінена. Метод участі в капіталі дозволяє відображати в балансі зростання (або змен­шення) вкладеної інвестиції з урахуванням фінансових результатів підприємства, в яке вкладена інвестиція.

Розглянемо сутність застосування цього методу на прикладі придбання страховою компанією «Каштан» акцій ВАТ «РТС» (табл. 2.5).

Таблиця 2.5

Застосування методу участі

Балансова вартість довгострокових фінансових інвестицій на початок року (собівартість акцій ВАТ, придбаних інвестором)	20000
Частка інвестора в статутному фонді	26%
Прибуток ВАТ за звітний період	6000
Нараховано дивідендів ВАТ за звітний період	2000
Частка прибутку інвестора (6000х0,26)	1560
Частина дивідендів інвестора (2000х0,26)	520
Балансова вартість довгострокових фінансових інвестицій на кінець року при застосуванні методу участі в капіталі	21040
Доход	1040

 

Загальний же прибуток (кредитовий оборот рахунку 721) становить 1560 грн., тобто відповідає частці прибутку інвестора.

У наведеному прикладі вартість довгострокових фінансових інвестицій на кінець року зросла на частку прибутку інвестора мінус отримані дивіденди (20000+1560-520).

В обліку це буде відображатись проводками:

1. Дебет 141 "Інвестиції в пов'язані сторони згідно з методом обліку участі в капіталі".

Кредит 721 "Дохід від інвестицій в асоційовані підприємства" 1560 грн.

1. Дебет 373 "Розрахунки за нарахованими доходами"

Кредит 141 "Інвестиції в пов'язані сторони згідно з методом обліку участі в капіталі" 520 грн.

Тобто та частина прибутку у вигляді нарахувань дивідендів буде до їх одержання відображена в інвестора на рахунку 37 "Розрахунки з різними дебіторами", а прибуток у вигляді збільшення балансової вартості довгострокової інвестиції в активі балансу збільшує залишок рахунку 14 "Довгострокові фінансові інвестиції". Саме ця сума і буде відображена в балансі за рядком 040 "Довгострокові фінансові інвестиції, що враховуються за методом участі в капіталі".

Якщо ж внаслідок застосування методу участі в капіталі вартість довгострокових фінансових інвестицій буде зменшена, це буде відображатись проводкою Дт 96 "Витрати від участі в капіталі" Кт 14 "Довгострокові фінансові інвестиції".

Доходи і втрати від участі в капіталі показуються, крім того, окремо і в формі № 2 за рядками 110 і 150 відповідно.

Однак не завжди прибуток, отриманий підприємством-об'єктом інвестиції, дає позитивний результат інвестору. Отриманий прибуток може бути використаний не самим кращим, з точки зору інвестора, чином, наприклад, на виплату премій, розкішний ремонт офісу та ін. Такі витрати емітент цілком може зробити, не питаючи інвестора, якщо перший не контролюється другим. Дійсно, якщо частка в статутному капіталі у інвестора невелика, то у нього небагато і можливостей вплинути на підприємство, в яке інвестовані кошти.

Отже, активи, що є у підприємства, можуть бути використані не в інтересах інвестора, і останній не може бути впевнений в отриманні від них вигоди.

Тому метод участі в капіталі використовується лише стосовно до інвестицій в підприємства за умови, якщо частка інвестора в статутному фонді досить велика. До таких підприємств належать асоційовані, дочірні і спільні.

В новому Плані рахунків застосування методу участі спричинить проводку:

Дт 141 "Інвестиції пов'язаним сторонам за методом участі в капіталі"

Кт 72 "Доход від участі в капіталі".

Ця проводка виконується, якщо у об'єкта інвестування за звітний період отриманий прибуток (як в приведеному вище прикладі). У разі збитків кореспонденція рахунків буде мати наступний вигляд:

Дт 96 "Втрати від участі в капіталі"

Кт 141 "Інвестиції пов'язаним сторонам за методом участі в капіталі".

Тобто метод участі в капіталі працює в обидві сторони, впливаючи на сальдо рахунку 141 у бік збільшення або зменшення, в залежності від того, чи добився об'єкт інвестування прибутку або потерпів збитки. Рахунок 96 є симетричним щодо рахунку 72 й аналогічно має три субрахунки.

На практиці може виникнути ситуація, коли метод участі «з'їсть» всю інвестицію, відображену на субрахунку 141, тобто обороти за рахунком 96 перевищать балансову вартість фінансової інвестиції, а об'єкт інвестування буде продовжувати нести збитки. В цьому випадку кредитувати рахунок 141 вже не треба, інвестиція не може бути відображена в балансі від'ємною величиною.

У П(С)БО 12 зменшення балансової вартості фінансових інвестицій відображається в фінансовому обліку тільки на суму, яка не приводить до від'ємного значення вартості фінансових інвестицій. Фінансові інвестиції, які внаслідок зменшення їх балансової вартості досягають нульової вартості, відображаються в бухгалтерському обліку в складі фінансових інвестицій за нульовою вартістю.

Разом з тим облік діяльності об'єкта інвестування не треба ігнорувати, надалі об'єкт інвестування може стати прибутковим. Тоді його результати діяльності знайдуть своє відображення по дебету субрахунку 141, але лише тоді, коли будуть зараховані збитки попередніх періодів. Тобто, незважаючи на те, що збитки об'єкта інвестування не можуть призвести до від'ємної величини інвестиції, ці збитки необхідно враховувати за балансом. Надалі, коли у об'єкта інвестування з'явиться прибуток, він буде збільшувати оцінку фінансової інвестиції лише тоді, коли прибуток перекриває не відображені на субрахунку 141 збитки.

Разом з тим застосування методу участі має обмеження, навіть якщо частка інвестора досить велика.

Метод участі в капіталі не застосовується навіть щодо пов'язаних підприємств у випадках, якщо:

1) фінансові інвестиції здійснені з метою їх продажу протягом року;

2) асоційоване або дочірнє підприємство веде діяльність в умовах, що обмежують його здатність передавати кошти інвестору протягом року.

Отже, в першому випадку бухгалтеру необхідно знати наміри керівництва в момент інвестування. Одні і ті самі акції можуть бути придбані з метою продажу і з метою довготривалої участі в капіталі емітента акцій. Зрозуміло, намір інвестора повинен бути оформлений письмово — наказом, розпорядженням або, як мінімум, написом керівника на документі, що стосується інвестиції.

Друга причина незастосування методу участі вимагає пояснень. Обмеження в здатності передачі коштів інвестору, безумовно, повинно мати об'єктивний характер. Прикладом такої ситуації може служити неконвертованість валюти в країні розташування асоційованого (дочірнього) підприємства. Така ситуація була в Україні до 1993 р., тому українські підприємства мали дуже обмежені можливості направляти кошти своєму інвестору, навіть належні йому дивіденди. Треба вважати, що зарубіжні підприємства-інвестори не застосовували метод участі щодо українських підприємств до набирання чинності валютного законодавства, що дозволяє придбання валюти. Така ж ситуація може виникнути в українського інвестора, що вклав кошти, наприклад, в білоруське підприємство, якщо в Білорусії введуть обмеження з придбання валюти або її переліку. Також обмеження можуть бути накладені за рішенням суду або контролюючого органу, в якого такі права є (наприклад, податкової інспекції). Таким чином, є підстави вважати, що на практиці незастосування методу участі внаслідок обмежень здатності передавати кошти інвестору досить рідке.

Існує думка, що обмеженням можна вважати навіть вказівку інвестора акумулювати весь прибуток на дочірньому підприємстві і не витрачати його на дивіденди. Однак таку вказівку навряд чи можна назвати обмеженням, оскільки заборона, яку наклав інвестор може в будь-який момент відмінена. Отже, метод участі в цій ситуації повинен працювати.

Крім того, окремого розгляду заслуговує питання про те, як реагувати на період обмежень після його закінчення, тобто обмеження передачі, що існували раніше коштів інвестору усунені, і застосування методу участі відновлене. Однак не викликає сумніву, що фінансові результати діяльності об'єкта інвестування в період обмежень повинні бути враховані.

Розглянемо приклад. Первинна вартість фінансової інвестиції на 1.01.2003 р. становила 40 тис. грн. Частка інвестора — 50%. У 2003 і 2004 роках мали місце обмеження, і в цей же період збитки становили 20 тис. грн. і 30 тис. грн. У зв'язку з обмеженням інвестор метод участі в капіталі не застосував. Якби обмежень не було, то залишок на рахунку 14 на 1.01.2005 р., розрахований за методом участі в капіталі, поменшав би на 25 тис. грн. (50% збитків, згідно долі інвестора). Але через обмеження проводка Дт 96 Кт 14 на суму 25 тис. грн. не відбулася. Якби метод участі застосувався, сальдо на рахунку 14 становило б 15 тис. грн. У 2005 році обмеження втратили силу, і в цьому ж році об'єкт інвестування отримав прибуток у 36 тис. грн. Результати діяльності об'єкта інвестування вимагають проводки: Дт 14 Кт 72 18 тис. грн. Але з цього не виходить, що сальдо на рахунку 14 повинно становити 58 тис. грн., тобто первинну вартість фінансової інвестиції плюс 18тис. грн. на основі попередньої проводки. Фінансові результати діяльності об'єкта інвестування в період обмеження також повинні бути враховані.

Незастосування методу участі в обмежувальний період не означає, що сальдо на субрахунку 141 повинне бути законсервовано. В цьому випадку повинен застосовуватися пункт 8 П(С)БО 12, який передбачає оцінку інвестиції на дату балансу за справедливою вартістю. Тобто незастосування методу участі, нехай навіть і тимчасово, внаслідок обмежень, що з'явилися, не означає, що фінансові інвестиції повинні оцінюватися за собівартістю або за іншою вартістю. Справедливою вартістю цінних паперів (якщо ними виражені корпоративні права), згідно з додатком "Визначення справедливої вартості придбаних ідентифікованих активів і зобов'язань" за П(С)БО 19, є їх поточна ринкова вартість на фондовому ринку.

Однак не всі цінні папери котируються на ринку, і не завжди інвестиція представлена цінними паперами. В такому випадку при відсутності ринкової вартості, згідно з тим же додатком до П(С)БО 19, повинна проводитися експертна оцінка акцій. Очевидно, що і до оцінки корпоративних прав, не виражених цінними паперами, необхідно застосовувати такий же спосіб, оскільки внесок засновників в ТОВ має таку ж природу, як й акція акціонера. Однак експертна оцінка фінансової інвестиції—спосіб значно більш кропіткий і дорогий, ніж метод участі. Тому більш доцільно застосовувати метод участі в капіталі.

Так,. ЗАТ Страхова компанія «Каштан» придбало 25% простих акцій АТ «Бета» на суму 200 тис. грн. Протягом року АТ «Бета» одержало чистий прибуток у сумі 120 тис. грн. і виплатило 80 тис. грн. дивідендів.

Записи в обліку ЗАТ Страхова компанія «Каштан» будуть мати наступний вигляд:

На суму придбаних акцій:

Дебет рахунку 14 «Довгострокові фінансові інвестиції в акції 200000 грн.

Записи в обліку АТ «Бета» такі:

Кредит рахунку 31 «Рахунки в банку»                             200000 грн.

На суму участі в прибутках АТ «Бета»:    (120000х0,25=30000) грн.

Дебет рахунку 14 «Довгострокові фінансові інвестиції

в акції АТ «Бета»                                                    30000 грн.

Кредит рахунку 72 «Доход від участі в капіталі»               30000 грн.

На суму нарахованих дивідендів:                (80000х0,25=20000) грн

Дебет рахунку 31 «Рахунки в банку»                           20000 грн.

Кредит рахунку 14 «Довгострокові фінансові інвестиції

в акції «Бета»                                                           20000 грн.

Розглянемо приклад обліку інвестицій в асоційоване підприємство за методом участі у капіталі.

Страхова компанія «Каштан» 3 січня 2006 р. придбало частку (40%) у власному капіталі підприємства «Барвинок» за 668 тис. грн. Страхова компанія «Каштан» веде облік інвестиції в асоційоване підприємство «Барвинок» за методом участі в капіталі (табл. 2.6).

Таблиця 2.6