Гідробіологічний режим і стан річкової флори та фауни

 

Досліджуваний басейн за розвитком бактеріо- і фітопланктону, водної флори та фауни    належить до бета-мезосапробних водойм, оскільки на всіх річках басейну у тій чи іншій степені має вплив забруднення.

На окремих ділянках річок, особливо нижче великих населених пунктів, інтенсивність забруднення буває значною, і вони належать до альфа- або навіть полісапробної зони.

Відбір гідробіологічного матеріалу проводився на ставах у верхній, середній і нижній частині р. Рось. а також у Корсунь-Шевченківському водосховищі.

Характеризуючи розвиток фітопланктону р. Рось необхідно зауважити, що найбідніший фітопланктон взимку. Складається він в основному діатомовими, зеленими, частково, синьо-зеленими водоростями. У зимовому фітопланктоні виявлено 47 видів і форм водоростей, з них 23 діатомових. Навесні інтенсивність розвитку фітопланктону значно зростає, а у літній період знижується. Переважають зелені водорості, на деяких ділянках вони складають до 80% від чисельності всього фітопланктону. Всього у літньому планктоні відмічено 165 видів і різновидів водоростей.

В основному фітопланктон складається з евгленових водоростей. Домінуючі комплекси фітопланктону вказують на достатньо високий ступінь евтрофікації р. Рось і наявністю органічних забруднень.

Зоопланктон є одним з основних елементів угруповань водних тварин, які відіграють велику роль у формуванні якості води та кормової бази риб.

Зоопланктон р. Рось характеризується відносно бідним видовим складом і якісним розвитком. Для р. Рось характерним є великі швидкості течії від 0,3-0,5 до 2,5-3,0 м/с і значна мутність. На зарегульованих ділянках річки кількість видів зоопланктону менша, ніж на незарегльованих, однак рівень кількісного розвитку значно вище. Видовий склад і кількість зоопланктону збільшується від витоку (мінімальне значення) до гирла.

Оцінюючи в цілому санітарно-біологічний стан води р. Рось і основних притоків за зоопланктоном, необхідно відмітити, що індекс сапробності складає 1,6-1,9. Це відповідає бета-мезаспробному стану, т. ч. водойма помірно забруднена. Кількість мезасапробних організмів є показником рівня забруднення води, своєю життєдіяльністю вона сприяють її очищенню. У сезонному аспекті необхідно відмітити зростання індексу сапробності восени і особливо взимку, що засвідчує більш високий рівень забруднення.

Іхтіофауна басейна Росі, за останніми даними, представлена 35 видами риб, що належать 10 родинам:

I Родина карпових

1 Лящ

2 Плотва

3 Густера

4 Синець

5 Краснопірка

6 Язь

7 Ялець

8 Головань

9 Керех

10 Подус

11 Лин

12 Уклійка

13 Карась звичайний

14 Карась срібний

15 Чехоня

16 Сазан

17 Товстолобик

18 Горчак

II Родина окуневих

19 Судак

20 Окунь

21 Йорж

22 Носар

III Родина в’юнових

23 Голець звичайний

24 Шиповка

25 В’юн

IV Родина сомових

26 Сом європейський

V Родина щукових

27 Щука

VI Родина тріскових

28 Налим

VII Родина оселедцевих

29 Тюлька

VIII Родина голкових

30 Морська голка

IX Родина бичкових

31 Бичок-кругляк

32 Бичок-піщаник

33 Бичок-пуцик

34 Бичок-пуголовочка

X Родина колюшкових

35 Тригольчата колюшка

Порівняння складу рибного населення Росі за результатами попередніх досліджень і сьогодення свідчать про те, що іхтіофауна річки значно змінилася. Наприклад, раніше повсюдно розповсюджені реофільні види (жерех, головань, підуст) в останні роки зазнають пригнічення, зумовлене значною зарегульованістю стоку, що істотно змінило умови проживання цих риб. На сьогодні вони переважно зустрічаються у нижній частині річки. А такі види, як рибець й усач, раніше типові для всієї річки, потрапили до розряду рідкісних і зникаючих видів.

Домінує у Росі родина коропових риб – 18 видів, що складає понад половини сіх існуючих тут видів.

На гирловій ділянці, найбільш багатій рибою, видовий склад у кількісному співвідношенні окремих видів характеризується наступними показниками: лящ – 4,5%; плотва – 49%; густера – 16%; окунь – 12%; судак – 1,5%; щука – 9,4%; синець – 5%; язь – 1,6%; інші – 8%.

Антропогенні навантаження істотно змінили екологічні умови проживання риб у низов’ях р. Росі, що помітно вплинуло на структуру угруповання риб, як у якісному, так і у кількісному відношенні.

Основною причиною того, що відбувається є зарегульованість стоку Дніпра, що потягло за собою інтенсивне переміщення багатьох видів риб понто-каспійського комплексу уверх по каскаду. У гирлових ділянках притоків Дніпра багато з них натуралізувалися і досягли масового розвитку. У гирловій частині Росі широко розповсюдилися деякі види бичків, триголкова колюшка, чорноморська ігла і тюлька, яка масово заходить сюди для нагулу.

Збагачення іхтіофауни цієї ділянки відбувалося також за рахунок інтродукції представників китайського рівнинного фауністичного комплексу (білий амур, білий і строкатий товстолобики), заселення яких у Кременчуцьке водосховище було розпочате у 1969р.

Іхтіофауна р. Рось (район м. Біла Церква) поповнювалася рослиноїдними видами й раніше. Природна кормова база тут майже повністю забезпечує харчові потреби амурських акліматизаторів. Чисельність промислових видів риб у середній частині річки складає близько 35%, решта – припадає на частку малоцінних і масових видів риб. Промисел на цій ділянці річки не проводиться, промислова рибопродуктивність низька і коливається від 10 до 17 кг/га. Очевидно має вплив нерегульований любительський вилов, часто із застосуванням заборонених способів, а також підвищена евтрофікація і значний відбір води на господарські потреби. В останні роки у середній течії річки зареєстровано близько 22 видів риб.

Ще більше рибне населення на верхній ділянці річки. Тут спостерігається домінування видів риб озерно-річкового комплексу (окунь, плотва, щука, рідше – лин, карась, лящ, густера, горчак) і у меншій мірі представлені реофільні види – язь, піскар, ялець, шиповка. На верхній ділянці річки виявлено 16 видів риб.

Таким чином, аналіз іхтіофауни р. Рось показує, що склад і структура угруповань залежать від належності до певної ділянки річки і різноманіття біотопів.

Антропогенний вплив сприяє створенню нових видових угруповань риб. Для р, Росі спостерігається добре виражена закономірність, типова майже для всіх рівнинних річок – видовий склад іхтіофауни і її кількісні показники зменшуються від гирла до витоку.