Робота крейдою на класній дошці на уроках декоративного малювання

 

В основі декоративного малювання найчастіше лежить площинне зображення. Основні особливості орнамент - стилізація й узагальнення існуючих у природі форм рослинного і тваринного світу. Декоративне малювання надає величезні можливості для розвитку творчої фантазії учнів, однак в цьому виді мистецтва є свої закони композиції. Форма і зміст орнаментальних композицій залежать, від призначення тих предметів, що вони прикрашають. Орнамент застосовується для оформлення різних предметів побуту, в одязі, у книжкоій графіці, в архітектурі і т.д.

Виконання композицій по декоративному малюванню сприяє розвитку художнього смаку учнів. Кожне завдання повинне супроводжуватися бесідою з показом кращих зразків народного мистецтва. Необхідно широко використовувати невичерпне багатство культури, створеної народом. У той же часне слід перевантажувати увагу дітей багатством і розмаїтістю орнаментальних форм протягом однієї бесіди.

На початковому етапі навчання іноді можна допустити копіювання учнями зразка, виконаного вчителем на дошці.Це дає можливість засвоїти на практиці деякі закони орнаментальних композицій і прийоми роботи акварельними, гуашевими фарбами. Доцільно намалювати ряд орнаментальних композицій, котрі вчитель може використати при поясненні: стрічковий орнамент, візерунок у квадраті і видовженому прямокутнику й ін.

Словесні пояснення закономірностей композиції необхідно підкріплювати практичною роботою. Так, учитель малює на дошці дві горизонтальні паралельні лінії, розбиває їх на рівні відрізки, пояснюючи при цьому, як це слід зробити в альбомах для малювання. Дві горизонтальні лінії - це поля для майбутнього орнаменту в смузі. Розділивши лінії на рівні частини, можна побудувати ряд квадратів, у яких розмістяться ритмічно черговані мотиви орнаментальної композиції. Спочатку це може бути просте чергування перехресних діагоналей, квадратів чи кіл. Це перше знайомство зі значенням ритму в композиції орнаменту. Квадрати можна використовувати при побудові всередині смуги різноманітних звивистих ліній, котрі створять основу для побудови майбутніх орнаментів. Тут дається поняття єдиного руху в орнаменті. Можна побудувати й орнаменти, симетричні стосовно центральної осі.

Застосовуючи кілька схем компонування, учні можуть виконувати завдання на творення власних орнаментів після того, як вони намалюють з натури листя дерева, квітку чи метелика. Ці замальовки вони можуть використовувати відповідно до власних задумів, повторюючи і розташовуючи елементи в різних варіантах. Поступово учні засвоюють закономірності композиції, методи і прийоми компонування орнаменту. Школярі можуть використовувати схеми, що подані на дошці, але малюнки орнаментів вони повинні придумувати самі.

Орнаментальні мотиви є важливими складовими елементами композиції орнаментів. У смузі мотив ритмічно повторюється, у квадраті він може бути зображений по кутах або по краю предмета, що прикрашається, у колі розташовується в центрі по окружності. Вибір мотиву і його елементів диктується змістом задуманого декоративного оформлення предмета.

Необхідно враховувати призначення предмета, для оздоблення якого створюється орнамент. Це може бути закладка для книги, пенал, кобка для олівців, кишеня для дитячого одягу, фартух і т.д.

Елементами мотиву часто є декоративно перероблені, стилізовані форми живої природи, зручні для використання у візерунку на площині: листи і гілки дерев, різні квіти, метелики, жучки, рибки і т.д. Стилізації нерідко піддаються і форми з рельєфним виявленням об'ємності, наприклад, зображення птахів, тварин і навіть людини. Прийоми стилізації зручно пояснити малюнками на дошці.

Візерунок у смужці - простий вид композиції. Тільки зрозумівши його структуру і побудову, можна приступити до композиції орнаменту в квадраті і колі. Є різні способи побудови орнаменту в квадраті, котрі учителю треба показати крейдою на дошці, розбиваючи квадрат перехресними діагоналями, будуючи композиції по діагоналях чи всередині трикутників, що утворилися. Квадрат можна розбити на ряд дрібних кліток і композицію побудувати за принципом шахівниці.

Надалі учні знайомляться з побудовою орнаментів, котрі можуть послужити оформленням тканин. Працюючи над таким завданням, учні знайомляться з поняттям “рапорт”. Рапортні побудови також виконуються вчителем крейдою на дошці.

На уроках декоративного малювання в школі існує можливість познайомити учнів з основами колористичного рішення композицій. У I класі учні вивчають основні кольори. Викладач на дошці кольоровими крейдами показує, як елементи орнаменту можна заштрихувати кольоровими олівцями. У цьому випадку корисно скласти попередній ескіз орнаменту в кольорі для того, щоб продуманим підбором фарб виховувати в дітей гармонію та естетичний смак.

У першому класі учням можна дати повну самостійність у виборі кольорів. Надалі необхідно ставити визначені, конкретні задачі, наприклад: виконати орнамент у гамі зелених тонів чи побудувати його колорит на гармонійних сполученнях контрастних і додаткових кольорів Ці прийоми збагачують розуміння декоративних якостей кольорів, колірної гармонії і колориту в декоративному мистецтві. У таких практичничних завданнях використовуються кольорові крейди для показу на дошці основних поєднань кольорів.  

Малювання на дошці широко використовується і на гурткових заняттях. Різні варіанти ескізів крейдою можуть послужити початком наступних тривалих розробок орнаментів, композицій та малюнків на папері.

Деякі ескізи можуть бути зроблені для виконання їх у матеріалі на уроках трудового навчання (наприклад, ескізи орнаментів для різьби на дереві, випалюванні, інкрустації, аплікації соломкою, декоративному розписі, вишивці тощо). Супроводжуючи пояснення малюнками на дошці, учитель веде розповідь про ці види роботи, при складанні ескізів показує різні прийоми виконання завдання.

Малюнки крейдою на дошці допомагають і в оформленні святкових газет, запрошень, вітальних листівок, пиміщень, а також для створення ескізів всіляких емблем, значків.

Учитель може показати на дошці декілька варіантів композиційного розміщення матеріалів стінної газети. Вона включає заголовки, ілюстративну, зображальну частину і текстовий матеріал. Всі ці елементи вимагають умілого розташування. Газета повинна привертати увагу глядача (читача) лаконічним, виразним художнім вирішенням.

Велике значення має виконання заголовка газети, оголошення чи привітання. Він повинен легко читатися, бути написаний чітким шрифтом і пов’язаний з усіма іншими елементами оформлення.

Зображальний матеріал для виконання перелічених робіт вимагає композиційні пошуки і виразность малюнків. Тут також зручна та необхідна для використання класна дошка. Можна використовувати її і при компонуванні гумористичних, сатиристичних малюнків для стінгазети, для тренування в пошуках їхньої виразності.

Уроки декоративного малювання в першу чергу мають за мету ознайомлювати учнів з народним та професійним декоративно-прикладним мистецтвом мистецтвом. Вивчаючи та аналізуючи вироби різних видів народного мистецтва, вчитель повинен акцентувати увагу учнів на регіональні особливості, стильову будову орнаментів, візерунків, композицій, на кольорову гаму. Розглядаючи вироби, фотознімки чи репродукції творів декоративно-прикладного мистецтва, вчитель повинен крейдою на класній дошці зображати основні структурні схеми побудови орнаментів, орнаментальних або сюжетних композицій, котрими оздоблені вироби ДПМ. Такий вид роботи вчителя допоможе учням краще і глибше засвоїти специфіку декоративного мистецтва та їх регіональну приналежність, свідомо прилучатися до народних традицій, звичаїв, цінувати минуле і сучасне мистецтво нашої держави.

 

7. Робота вчителя на уроках малювання з натури

 

Процес навчання малюванню з натури дає можливість прищепити учням навички цілеспрямованого сприймання натури і грамотного її зображення, сприяє більш глибокому розумінню художньої своєрідності творів мистецтва.

На першому етапі навчання школярів йде через зорові враження. Якщо вони ще не вміють читати, малюнки допомагають їм вивчати букви і складати з них слова і фрази. Тому вчитель у першу чергу показує на дошці способи правильного проведення вертикальних і горизонтальних ліній.

Малюванню з натури приділяється найбільша кількість уроків образотворчого мистецтва. Учитель на цих заняттях має багаті можливості і для пояснення об'єктивних закономірностей реальної дійсності, розвитку уявлень дітей про навколишній світ, виховання почуття прекрасного.

Принципи навчання реалістичному малюнку визначають усю роботу вчителя, зокрема прийоми малювання крейдою на класній дошці на всіх етапах навчання.

Дуже важливо з перших днів навчання малюнку з натури вести роботу методично правильно, з урахуванням психолого-педагогічних особливостей процесу малювання, вікових особливостей учнів.

У I класі прищеплюється уміння володіти олівцем, проводити лінії під різними кутами. Плануючи хід уроку і продумуючи процес пояснення матеріалу, викладач повинен добре знати можливості учнів цього віку. Першокласники ще не мають розвинутих графічних уявлень і навичок, не володіють на достатньому рівні координацією рухів руки. Приймаючи в увагу незрілість м'язів руки, у практиці навчання прийнято, щоб перші зображення прямих ліній крейдою на класній дошці учні перемальовували у свої зошити. Задача вчителя - домогтися, щоб ці вправи не були тільки механічним повторенням дій педагога, а носили осмислений характер. Це можливо лише в тому випадку, якщо чітко ставиться задача даної вправи і вказуються шляхи досягнення кращого результату. Відомо, що вправи проведення горизонтальних і вертикальних прямих ліній повинні бути зв'язані з умінням учнів орієнтуватися на площині аркуша паперу, бачити його вертикальні і горизонтальні сторони. Учитель розповідає про те, якими засобами можна домогтися паралельності ліній до країв паперу. Саме слово «паралельний» школярам I класу незрозуміле, тому педагогу більше доводиться розраховувати на зорове сприйняття учнями тих дій, за допомогою яких досягається правильність малюнка.

Можна вести розмову про те, як намітити, наприклад, рівні відстані від країв аркуша паперу, як провести пряму через ряд крапок і т.д. Виконуючи ці вправи, школярі малюють разом з викладачем і в тій же послідовності, тому що вони поки ще не можуть осмислити зображуване, не вміють самостійно розчленовувати процес роботи на ряд етапів.

Надалі основне місце приділяється малюванню навчальних натурних постановок. Зміст натурних постановок продумується відповідно до тієї послідовності, у якій передбачається вести навчання для досягнення кращих результатів.

Малювання так званих плоских предметів, тобто предметів, розташованих основною площиною під прямим кутом до головного променя зору, складає важливий розділ у навчанні. Воно дає можливість найбільше наочно пояснити основи композиційноїорганізації площини зображення, пропорційних співвідношень висоти і ширини предметів, значення центральних осьових ліній предмета і т.д.

Вирішення перерахованих задач тісно зв'язано з розвитком мислення учнів. Приклад роботи вчителя на класній дошці допоможе школярам навчитися аналізувати форму і пропорції предметів, характер силуету, співвідношення деталей із загальною великою формою.

При малюванні з натури плоского предмета прямокутної форми, наприклад зошита, перед учнями ставиться задача: побудувати на дошці зображення відповідно до пропорційних співвідношень висоти і ширини, розділити пряму на рівні відрізки. Треба уважно і докладно продумати хід уроку, тому що це один з перших малюнків з натури. Викладач повинен врахувати важливість застосування роботи крейдою на такому занятті. Він заздалегідь вирішує, як почати, де провести перші лінії, як показати на дошці хід роботи.

Педагог пояснює, як потрібно розташувати зображення предмета ся на аркуші альбому школяра, де воно повиннео знаходитися стосовно країв аркуша папеуа. Учитель проводить дві горизонталі, що визначають предмет по висоті, показує, як відзначити один, а потім інший край, як знайти величину і місце малюнка на обкладинці зошита.

Звичайно, можна застосувати й інший хід роботи, однак важливо щоб при цьому була дотримана послідовність розмітки стороі предмета і школярі зрозуміли зміст цього.

Так, спочатку можна намітити на дошці контур аркуша паперу, на якому діти будуть розташовувати малюнок, потім провести центральну осьову лінію зображуваного предмета. Це дасть можливість учням охопити поглядом аркуш альбому, зорієнтуватися в його розмірі. Наотриманій вертикалі учитель відзначає висоту зошита і проводить дві горизонтальні лінії для позначення ширини зображення.

Якщо викладач не пояснить докладно хід роботи, то діти починають по частинах малювати лінію контуру зображуваного предмету, забувають про пропорції, замість прямокутника них може вийти ромб. Попередження цих помилоктакож входить у число задач вчителя при малюванні на класній дошці.

Зображення плоских предметів не вимагає передачі світла і тіні. У процесі пояснення вчитель застосовує в основному лінійний малюнок. Після малювання плоских предметів, що мають в основному вертикальні і горизонтальні лінії, приступають до зображення більш складних форм — листя різних порід дерев, квітів тощо.

Багато природних форм будуються за законами симетрії (листя дерев, квіти, метелики й ін.). Розуміння цих закономірностей сприяє загальному розвитку школярів, придбанню навичок у розумінні побудови складних форм. От чому малювання листія дерев має немаловажне значення.

Виконання малюнка починається від середньої лінії, потім намічається висота і ширина зображення. Одночасно визначається характер геометричної фігури, у яку вписується дана форма листка дерева. Після цього проводяться промені, що відповідають прожилкам листка, уточнюються деталі.

У залежності від віку і рівня підготовленості учнів педагог визначає час і характер пояснення ходу роботи над завданням.

Метод пояснення і малювання крейдою можна змінювати, не відступаючи від основних принципів зображення. У деяких випадках учень біля дошки починає роботу, а вчитель разом із класом виправляє його помилки, попереджаючи в такий спосіб виникнення подібних помилок в інших школярів. Після пояснення процесу роботи з натури малюнок на дошці стирається, і діти виконують зображення у своїх зошитах, не змальовуючи, а на підставі спостереження натури. Вчитель відразу бачить, наскільки зрозуміле його пояснення, відзначає для себе допущеніним самим прорахунки. Потім він знову може повернутися до малювання на дошці, або викликати учня, для того щоб звернути увагу на помилки. Можна за допомогою крейди і вказівної палички показати на дошці способи перевірки намальованого, наприклад, як з допомогою олівця перевірити правильність відкладених величин відрізків чи паралельність ліній. Такі способи не можна рекомендувати відразу, тому що малюнок спочатку варто робити на око.

Корисний розбір на дошці помилки, що є загальною для класу і практичне роз'яснення способу її виправлення. Це допомагає школярам самостійно розбиратися у своїх малюнках, знаходити і виправляти власні помилки.

У I класі розвивається уміння володіти олівцем, проводити різні прямі лінії, відкладати на них рівні частини, користуватися правильними прийомами малювання. На перших етапах роботи діти часто розфарбовують малюнки кольоровими олівцями. Тут класна дошка дає можливість показати кольоровими крейдами напрямок штрихових ліній, пояснити, якими способами можна домогтися щільності накладення штрихів і як наносити їх, не виходячи за контур зображення. Темний колір дошки у цьому випадку особливої перешкоди не представляє. За допомогою кольорових| крейд можна наочно ознайомити дітей з колірним колом. Проте, основні кольори в крейдах сильно разбілені, тому краще використовувати білий папір і пастель.

Таким чином, у лінійному малюванні, при роботі плямою і зображенні плоских форм широко використовується робота білими і кольоровими крейдами як при поясненні навчального материалу вчителем, так і в малюнках учнів, яким надається можливість вправлятися в малюванні на класній дошці.

Малювання з натури об'ємних предметів у просторі вимагає від учителя знання закону перспективної побудови. Вивчення об'ємних форм починається з малювання геометричних фігур. Школярам дається спочатку відомості про найпростіші явища перспективи, які можна спостерігати. Важливо дотримувати послідовності вивчення закономірностей передачі простору. Учитель підбирає предмети і ставить їх таким чином, щоб із усіх сторін можна було побачити їх у тривимірному зображенні. У разі потреби варто поставити кілька натюрмортів.

Малюючи крейдою на дошці, вчитель повинен дивитися на постановку збоку, а зображувати предмети так, як їх бачить більшість учнів класу. Це треба врахувати в процесі підготовки до уроку, тому що малюнок вчителя в цьому випадку робиться по представленню, за пам’яттю. У бесіді треба роз'яснити, що сидячі праворуч побачать предмет інакше, ніж ті учні, що сидять ліворуч, і зробити пояснювальні замальовки на дошці. Можна показати і ряд таблиць, що зображують предмет з різних точок зору.

Малюнок на дошці створюється в тій послідовності, у який учні виконують завдання. Спочатку визначається положення предмета, або групи предметів на аркуші (наприклад, геометричних фігур - куба і кулі). Легкими штрихами відзначають крайню грань куба, правий і верхній краї кулі, проводять гопизонтальну лінію з найближчої до нас точки основи куба. Після цього вчитель визначає спочатку найближче до нас ребро, потім відповідно до законів перспективи — горизонтальні ребра двох вертикальних площин, що скорочуються в просторі знаходить їх величину, намічає окружність, що обмежує кулю. Проведення окружності від руки – справа для початківців складна, тому можна в попередніх малюнках окремо будувати її за допомогою квадрата, його діагоналей і двох перпендикулярних ліній.

Після того як куля і куб побудовані, учитель показує, яким чином потрібно розподілити світло, тінь, рефлекс, півтон, відблиск, що сприяють передачі об'ємності предметів. У процесі малювання на дошці і пояснення вчитель звертається до учнів з питаннями і радить їм уважно вивчати натуру. Він націлює увагу дітей на особливості побудови предметів, що спостерігаються з інших точок зору. Після пояснення малюнок із класної дошки стирається.

Перш ніж почати малювання гіпсових геометричних тіл, учитель повинен розкрити основні поняття (супроводжуючи розповідь прикладами), пов'язані з законами перспективи: що таке точка зору, лінія горизонту, чому предмет зменшується в міру видалення його від нашого ока і т.д. Усе це наочно видно на замальовках, за виконанням яких спостерігають учні.

У старших класах ці поняття ускладнюються й висвітлюються більш докладно, глибоко, тому що учні вже мають деякі знання з математики, фізики й інших предметів. Школярам, що добре знають креслення, легко пояснити закони перспективи на основі методу центральної проекції. Учням III-IV класів важко засвоїти ці закони, тому рекомендується провести попередньо ряд замальовок, що полегшують розуміння спостережливої перспективи.

У поєднанні з малюнками крейдою для цієї мети використовується ряд наочних приладь, наприклад картонний квадрат, у якому зроблений виріз квадратної форми, і з вирізом у формі кола. Викладач може і сам знайти багато цікавих посібників для пояснення явищ перспективи, наприклад, виготовити дротовий (каркасний) куб, в одну з бічних сторін якого вписаний коло і його діагоналі. Демонструючи його, варто показати в замальовках на дошці побудова ряду площин, розташованих вище і нижче лінії обрію.

Зображення на дошці залізничної дороги з вддаленням її до точки сходу можна доручити одному з учнів і, поступово доповнюючи цей малюнок, пояснити ряд явищ перспективи. У старших класах закономірності перспективних скорочень необхідно пов'язувати з засвоєнням основ наук (геометрії, анатомії й ін.). Говорячи про зорову властивість ока, корисно виготовити простий прилад, що наочно демонструє метод центрального проектування, а також показати на класній дошці деякі доступні способи побудови лінійної перспективи на картинній площині.

У III-ІV класах школярі дізнаються про картинну площину, лінії горизонту, центральній точки сходу і точки віддалення. Одним зі складних моментів у розумінні перспективи є побудова горизонтальних площин і предметів на них, скорочування відстаней у глибину. Про те, як уникнути помилок, потрібно говорити на кожному занятті малювання з натури, показуючи на дошці способи побудови горизонтальних площин.

Завдання “Малювання гіпсового орнаменту” полягає не тільки| у грамотному зображенні його симетричних форм, але й в ознайомленні учнів з особливостями цього виду мистецтва. У вступній бесіді викладач розповідає про стилизацію рослинних форм, розвиток орнаментальних композицій, про застосування орнаменту в оформленні архітектурних споруд.. Пояснення супроводжуються швидкими замальовками на дошці. У зв'язку із труднощами перспективної побудови малюнка, спочатку орнамент встановлюється по можливості фронтально.

Учитель показує на дошці хід роботи. Спочатку він визначає загальну форму підстави, на якій розташований орнамент, з огляду на композиційне розташування на площині, потім— середню лінію, будує загальну форму по висоті і ширині самого рельєфу орнаменту. Після цього намічає характеристику окремих його частин, підкреслюючи важливість побудови допоміжних ліній для кожного пелюстка, кожної форми. Декількома штрихами вчитель показує розташування тіней. Після цього він стирає малюнок з дошки й учні ведуть роботу самостійно.

При зображенні натюрмортів, починаючи з перших завдань по малюванню окремих об'єктів, згодом груп предметів, різних за формою і фактурою, можна використовувати дошку і світлу крейду для розкриття конструктивної побудови малюнка. Якщо постановка складається, наприклад, із трьох предметів: чайничока, чашки і яблука, то вчитель показує спочатку, як знайти їхню загальну величину на аркуші, намічаючи композицію на площині, потім пояснює побудову окремих предметів. Так, для передачі форми чайничка намічає його середню осьову лінію, встановлює пропорції — висоту, ширину, будує верхню і нижню частини, передаючи характерні риси форми. Потім показує, як для побудови носика і ручки треба намітити лінію (контур січної площини). У випадку, коли все це вже знайомо учням, можна доручити початок виконання малюнка на дошці (наприклад побудова висоти, ширини і основи чайничка, інших предметів) одному з учнів. У цей час вчитель виправляє помилки учня і веде бесіду з класом. Це дає можливість попередити ряд загальних помилок у роботах школярів.

Велике значення має робота крейдою на дошці при зображенні птахів і тварин. Перед тим як приступити до малювання, викладач проводить бесіду з класом, з'ясовує характерні риси зображуваної тварини чи птаха. Потім демонструється послідовність роботи над малюнком. На дошці вчитель починає пояснення з композиційного розміщення зображення на площині, визначає загальну величину опудала по висоті і ширині, лінією намічає рух торса, стосовно нього — положення ніг, шиї і голови, потім штрихами визначає загальну форму, загострюючи увагу учнів на характерних деталях.

Зображення фігури людини входить до завдань малювання з натури та тематичного у всіх класах початкової та основної школи.

Людина – найбільш важливий і цікавий об'єкт в образотворчому мистецтві. Діти намагаються малювати фігуру людини вже в дошкільному віці. У програмі середньої школи по образотворчому мистецтву також є багато завдань, де з'являється необхідність у зображенні людей. Це малюнки на жанрові, побутові теми, ілюстрації до казок і розповідей, і просто короткочасні замальовки фігури людини. У процесі пояснення прийомів передачі фігури людини педагог повинен враховувати вікові можливості школярів і будувати навчання від простого до більш складного.

Вже в молодших класах при малюванні на теми варто розкрити спів розмірність будови фігури людини. Часто в школярів виходять дуже приблизні зображення людей з непомірно великими головами, маленькими ногами і руками. Іноді діти малюють голову в профіль, пулуб у фас, або допускають інші грубі помилки. Потрібно допомогти учням побачити основні пропорції фігури людини. Для цього є різні способи.

Насамперед, вчитель повинен знайти захоплюючий сюжет однофігурної композиції і запропонувати школярам. На початку уроку необхідний аналіз характерних помилок, що допускаються при зображенні людей. Для цього можна швидко намалювати на класній дошці фігуру людини такий, як вона вийшла б у багатьох без попереднього пояснення. Потім запрошують одного зі школярів стати поруч для порівняння намальованого з натурою. Спільними зусиллями робота виправляється. Учням дається поняття про основні частини людського тіла і їхнього взаємозв'язку. Поруч з отриманим зображенням учитель малює сам, розповідаючи при цьому, як правильно побудувати фігуру людини. Це — узагальнений малюнок із правильними пропорціями фігури людини. Наступним етапом у роботі є знайомство учнів із зображенням рухів фігури, з положеннями у фас і профіль. Снову використовується натура, що зображується на дошці в цих поворотах.

Після цього замальовуються фігури: сидяча, нахилина, що йде. При цьому треба дати поняття про головну осьову лінію і її роль у визначенні руху. На дошці вчитель робить ряд схематичних начерків для визначення руху фігури за допомогою осьових ліній. Уже на цьому етапі навчання вчитель повинний дати поняття про послідовність роботи: як треба намітити висоту і ширину фігури короткими лініями і тільки потім приступити до малювання її частин. У ІІІ -ІV класах малювання повинне ґрунтуватися на знанні найбільш великих елементів анатомічної будівлі фігури людини. Учитель може обмежитися показом таблиці, але краще самому, хоча б узагальнено, схематично, виконати зображення на класній дошці і розповісти про пропорції кістяка і вплив його на зовнішні форми людини. Потім за допомогою окремих схематичних начерків варто показати найбільш характерні рухи фігури і положення основних частин кістяка. При цьому необхідно дати поняття про центр ваги. Ці малюнки учням рекомендується перемалювати у свій альбом. Після цього можна зробити невеликий начерк фігури людини в русі.

Малюючи фігуру людини потрібно звернути увагу учнів не тільки на пропорції фігури, але і на її рух. Ознайомивши з основною будовою кістяка, необхідно розповісти і про великі м'язи зовнішніх форм, що впливають на характер фігури. Відповідна замальовка також виконується спочатку вчителем на дошці. Після того, завдання виконується як начерк фігури в легкому одязі з натури. Замальовка на дошці допоможе для поясненні того, як будова тіла людини впливає на утворення складок одягу. Для цього можна, наприклад, кольоровою крейдою намалювати на дошці анатомічно вірно контур руки людини і потім по натурі домалювати одяг, виділивши при цьому найбільш характерні складки. Такий малюнок на дошці, поряд з репродукціями начерків художників, допоможе учням класів усвідомити основи грамотного зображення фігури людини.

Малювання натюрморту в мрлодших класах потребує від бвчителя пояснення про особливість простору, розміри, пропорції предметів, про тональні відношення. Тут виникає необхідність скористатися рисувальним вугіллям і папером, тому що передати тональне багатство натури за допомогою крейди досить важко. Папір варто прикріпити на класній дошці. У цьому випадку, звичайно, через відсутність часу вчителю не вдасться завершити малюнок, але все-таки переваги такого показу треба використовувати на практиці.

Крім того, такий малюнок внесе різноманітність в пояснення вчителя, що вплине на засвоєння навчального матеріалу. Завдання такої складності виконується протягом двох занять. На першому уроці вчитель показує вугіллям на аркуші паперу композиційну побудову натюрморту. Для цього він лінійно намічає загальну форму, у яку вписується основна маса групи предметів, визначається їх загальний характер.

Спочатку вчитель забражає (накидує) на аркуші паперу загальну композицію, потім визначаємісце, положення і величину кожного предмета по відношенню один до олного. Горизонтальною лінією відзначається місце найближчої точки постановки, стосовно якої на горизонтальній площині знаходиться положення основ інших об'єктів. Після цього визначається середня осьова лінія основного предмета, відзначається ширина його верхньої і нижньої частин і його висота, у перспективі будується площина основи інших предметів, намічається загальний контур драпірувань.

Правильні і виразні лінії, що визначають характер і форму предметів, можуть вийти тільки в процесі побудови великої форми. Цим можна обмежити пояснення на першому уроці.

На початку наступного заняття викладач показує способи виявлення обє’му і матеріальності предметів. Для цього він приносить аркуш із начерком, що був виконаний на попередньому уроці, намічає вугіллям границі світла і тіні, потім на одному з предметів дає приклад закінченого зображення.

Істотно допоможе учням демонстрація малюнків, виконаних раніше вчителем, або студентами художніх навчальних закладів, а також репродукцій творів майстрів образотворчого мистецтва. Під час роботи учнів над цим завданням викладач показує можливості застосування різноманітних штрихових ліній.

Кілька слів про роботу вчителя на уроках малювання з натури акварельними фарбами. При виконанні натюрморту акварельними фарбами учням показують готові зразки, але обмежуватися цим не рекомендується. На уроці використовується планшет з наклеєним на нього аркушем білого паперу.

На першому уроці вчитель робить на аркуші замальовки зображуваних предметів. На наступний урок він приносить акварельні фарби і пензлі (не менше № 28). Пояснення проводять приблизно в такий спосіб. Учитель задає ряд питань класу про забарвлення кожного предмета, що входить до натюрморт, пояснює колірні відношення, показує, які зміни відбуваються з кольором у тіньових місцях і на світлі, визначаючи найбільш темне і світле місце постановки. На аркуші паперу зручно показати, яким методом можна одержати той чи інший колір шляхом змішування фарб на палітрі. Після цього вчитель приступає безпосередньо до роботи пензлем на планшеті, насамперед заливаючи основні маси темних місць і відразу беручи їхні відношення з навколишнім середовищем.

Робота тональними відношеннями - один з найважливіших моментів у роботі з натури. Погано, коли учні звикають розфарбовувати предмети вроздріб. Їм важко даються поняття тональних відношень, звучності кольору і багатства його відтінків. Тим часом не відчувши цього, вони не зможуть глибоко розуміти твору мистецтва.

Після того як малюнок педагога буде закінчений, учні приступають до роботи. Планшет із зображенням натурної постановки, що виконав вчитель, потрібно забрати, тому що інакше учні будуть працювати не з натури, а копіювати готовий малюнок.

Планшет можна знову показати в тому випадку, якщо з'явиться необхідність продемонструвати спосіб передачі фарбами об'ємності предметів. Тоді на прикладі однієї з деталей натюрморту вчитель показує прийоми ліплення об’єму на площинах.

В інших аналогічних завданнях, де малювання йде на основі уже вивченого матеріалу, учителю немає необхідності показувати на дошці весь хід роботи, тому що треба практикувати виконання учнями завдань самостійно. Можна обмежитися усним поясненням. Однак, знайшовши характерні помилки, що допустили багато учнів, вчитель у цьому випадку бере в руки крейду і робить пояснювальний малюнок.

Таким методом може бути продемонстрований аналіз перспективної побудови того чи іншого предмета, показана замальовка окремрї деталі постановки, наприклад голови чучела птаха, або тварини.