У навчальному процесі проявляються відомі закони філософії.
Рушійними силами навчального процесу є його суперечності:
- між постійно зростаючими вимогами суспільства до процесу навчання і загальним станом цього процесу, який потребує постійного вдосконалення;
- між досягнутим учнями рівнем знань умінь і навичок і тими, які потрібні для вирішення поставлених перед ними нових завдань;
- між фронтальним викладом матеріалу і індивідуальним характером його засвоєнням;
- між розумінням матеріалу вчителем і розуміння його учнями;
- між теоретичними знаннями і умінням використовувати їх на практиці.
Мистецтво вчителя полягає у виявленні і використанні цих суперечностей для активізації пізнавальної діяльності учнів.
Функції навчання та шляхи їх реалізації
Основні функції навчання: освітня, виховна, розвиваюча.
Освітні завдання уроку: забезпечити в ході уроку повторення (засвоєння, закріплення, застосування і т. п.) теорій, понять, законів тощо; сформувати (або продовжити формувати) загально навчальні вміння і навички; сформувати спеціальні вміння з даного предмету.
|
|
Виховні завдання уроку – сприяти в ході уроку формуванню основних світоглядних цілей, забезпечити вивчення в ході уроку праць письменників, учених, документів; сприяти вирішенню завдань трудового виховання і профорієнтації школярів; сприяти вихованню моральних якостей школярів; сприяти вихованню естетичних поглядів; сприяти вихованню гігієни та фізкультурних умінь та навичок.
Завдання розвитку мислення, волі, емоцій, навчальних інтересів, мотивів і здібностей школярів.
Процес навчання як система: компоненти процесу навчання і взаємодія між ними. Навчання як двобічний процес взаємообумовленої діяльності вчителя і учнів – викладання і учіння
Навчання, як один з видів людської діяльності має двосторонній характер, тобто складається з двох взаємозв’язаних процесів – викладання і учіння. У процесі навчання проходить взаємодія між учителем і учнем, а не просто вплив учителя на учня. Вчитель може безпосередньо навчати учнів або опосередковано – через систему завдань. Результативність навчання залежить: від стилю спілкування між учителем і учнем а також впливу оточуючого середовища.
Процес навчання складається з таких компонентів: цільовий, стимулююче – мотиваційний, змістовий, операційно – дійовий, контрольно – регулюючий, оціночно – результатив-ний (мета, завдання, зміст, методи, засоби, форми організації навчання, досягнуті результати).
Структура діяльності вчителя в навчальному процесі. Творчий характер діяльності вчителя
|
|
Роль учителя в навчальному процесі: Він виступає, передовсім як організатор і керівник пізнавальної діяльності учнів, створює умови, за яких учні можуть найбільш раціонально і продуктивно вчитися, виступає як джерело знань і умінь в навчальному процесі, надає допомогу, коли у учнів виникають труднощі, виступає в ролі державної особи, здійснює контроль за навчальною роботою учнів.
Щоб здійснювати процес викладання, вчителю необхідно знати мету школи і місце свого предмета в її реалізації; знати предмет, який викладає, володіти методикою викладання, знати учнів, вміти управляти процесом учіння.
Діяльність вчителя в процесі викладання включає в себе такі елементи: планування своєї діяльності (тематичне і поурочне), організація навчальної роботи, організація діяльності учнів, стимулювання активності учнів, здійснення поточного контролю, регулювання, корегування; аналіз результатів своєї діяльності.
Психолого–педагогічні основи навчально–пізнавальної діяльності учня
Учіння – це система пізнавальних дій учня, спрямованих на вирішення навчально – виховних завдань.
Передумови навчальної діяльності учня: наявність мети, яка стимулює учня до навчання; наявність фізіологічної і психологічної готовності до навчання; наявність бажання вчитися; наявність активності у процесі навчання, зосередження уваги на навчальній діяльності, наявність належного рівня розвитку. Сприятливі умови позитивного ставлення учнів до навчання: наукові знання викликають цікавість, вони практично значимі для учня в різних життєвих ситуаціях; навчальна діяльність викликає емоції, бажання долати труднощі, спробувати власні сили; колективний характер навчання; справедлива оцінка навчальних досягнень.
Внутрішній процес засвоєння нових знань включає такі ланки: сприймання – осмислення і розуміння – узагальнення – закріплення – застосування на практиці.