2020-04-20
91
В Україні відсутня відпрацьована система оцінки рівня розвитку окремих регіонів. Існує тільки побудова окремих складових рівня розвитку. При побудові економічного рівня розвитку більшість робіт орієнтовано на використання методу рівня розвитку і побудову одного показника, який відбивав увесь економічний рівень розвитку.
При оцінки економічного рівня розвитку існують три рівня ієрархії:
- держава;
органи місцевого самоврядування (муніципальні власті);
- іноземні і вітчизняні інвестори.
З погляду держави оцінка рівня розвитку регіону дозволяє ухвалювати рішення відносно наступних питань:
- зменшення соціальної напруженості в регіонах - найпріоритетніша мета;
перерозподіл фінансових ресурсів з регіонів з найбільшою інвестиційною привабливістю в регіони якнайменше привабливі;
- розвиток пріоритетних регіонів або галузей, які можуть бути недостатньо привабливими для інших інвесторів;
Таким чином, для держави при оцінці рівня розвитку в регіоні основною задачею є визначення регіонів з низьким рівнем рівня розвитку для подальшого його підвищення, а також зняття соціальної напруженості, що виникає в таких регіонах.
|
|
|
Органам місцевого самоврядування оцінка економічного рівня розвитку допомагає в ухваленні наступних рішень:
- напрям подальшого розвитку регіону;
зменшення соціальної напруженості в регіоні;
- підвищення рівня розвитку регіону.
Отже, аналіз рівня розвитку регіону здійснюється органами місцевого самоврядування з метою визначення потенційних можливостей регіону і виділення чинників, що роблять найбільший позитивний і негативний вплив на його рівень розвитку.
Зарубіжні і вітчизняні інвестори прагнуть отримання максимального прибутку від вкладень капіталу, тому за допомогою оцінки рівня розвитку вони можуть виділити найкращі регіони.
Аналіз літературних джерел дозволив виділити дев'ять основних показників, що відображають рівень розвитку:
- валова додана вартість на душу населення;
кількість промислових підприємств в регіоні;
- індекс продукції промисловості;
рівень безробіття;
інвестиції в основний капітал на душу населення;
об'єм експорту з регіону на душу населення;
об'єм імпорту в регіон на душу населення;
прямі іноземні інвестиції на душу населення;
витрати і заощадження на душу населення.
Розглянемо економічне значення кожного показника.
Валова додана вартість є великою частиною валового внутрішнього продукту. Даний показник відображає внесок кожного регіону у ВВП всієї країни. Збільшення даного показника свідчить про позитивні тенденції в економічному зростанні регіону.
|
|
|
Кількість промислових підприємств. Збільшення кількості промислових підприємств свідчить про приплив капіталу в даний регіон.
Індекс продукції промисловості відбиває зміну у випуску продукції за звітний рік в порівнянні з попереднім. Ці зміни можуть бути обумовлений як інтенсивним, так і екстенсивним шляхом розвитку промисловості. Значення індексу продукції промисловості більше 100% свідчить про збільшення об'ємів промислового виробництва і збільшення рівня розвитку в регіоні.
Рівень безробіття відображає двоякий вплив на рівень розвитку. З одного боку велике значення даного показника свідчить про відсутність робочих місць і нерозвиненості інфраструктури ринку праці. З другого боку говорить про наявність дешевої робочої сили, що є позитивним моментом при виборі об'єктів інвестування з трудомістким виробництвом. Проте, в даному дослідженні цей показник виступає в ролі дестимулятора, тобто показника, погіршуючого рівень розвитку регіону.
Збільшення інвестицій в основний капітал на душу населення свідчить про розширення виробництва і збільшення рівня розвитку.
Об'єм експорту-імпорту на душу населення. Збільшення експортно-імпортних операцій свідчить про підвищення ділової активності в регіоні, що робить позитивний вплив на рівень розвитку.
Об'єми прямих іноземних інвестицій є прямим відображенням рівня розвитку регіону в очах іноземних інвесторів.
Показник витрат і заощаджень на душу населення є показником, що відображає інвестиції фізичних осіб в економіку регіону. Якщо витрати це сьогохвилинні інвестиції, то заощадження, що зберігаються у фінансових установи, це інвестиції через цінні папери, кредити і т.д.
Таким чином, даний комплекс показників відображає рівень розвитку регіону. Використовування цих показників дозволяє побудувати єдиний показник рівня розвитку регіону.
Для побудови єдиного рівня розвитку регіону будемо використовувати метод рівня розвитку, що був розглянутий у п. 2.1.
В результаті використання цього методу було отримано рівні розвитку регіонів України за два роки (табл. 3.1).
Проаналізуємо отримані результати.
Найбільшим потенціалом серед регіонів України є Дніпропетровський регіон. Його рівень розвитку у 2009 році складає 0,65321, а у 2010 році - 0,71245. Приріст рівня розвитку за рік склав 9,06%.
Таблиця 3.1 - Розрахунок рівня розвитку регіону
| Регіон | Рівень розвитку | |
| за 2009 рік | за 2010 рік | |
| Крим | 0,25421 | 0,30212 |
| Вінницька | 0,21345 | 0,21456 |
| Волинська | 0,49875 | 0,48572 |
| Дніпропетровська | 0,65321 | 0,71245 |
| Донецька | 0,64352 | 0,70256 |
| Житомирська | 0,38451 | 0,38496 |
| Закарпатська | 0,42564 | 0,42512 |
| Запорізька | 0,59487 | 0,59785 |
| Івано-франковськая | 0,37894 | 0,37842 |
| Київська | 0,39451 | 0,38452 |
| Кіровоградська | 0,22139 | 0,24312 |
| Луганська | 0,55124 | 0,56421 |
| Львівська | 0,54781 | 0,55124 |
| Миколаївська | 0,21345 | 0,20314 |
| Одеська | 0,61234 | 0,60214 |
| Полтавська | 0,58997 | 0,57452 |
| Ровненськая | 0,35124 | 0,32145 |
| Сумська | 0,40215 | 0,40245 |
| Тернопільська | 0,30124 | 0,30198 |
| Харківська | 0,57845 | 0,59785 |
| Херсонська | 0,19487 | 0,19867 |
| Хмельницька | 0,20124 | 0,21456 |
| Черкаська | 0,19785 | 0,21454 |
| Чернівецкая | 0,22542 | 0,23542 |
| Чернігівська | 0,32145 | 0,35421 |
Трійки регіонів, що мають найбільший рівень розвитку склали окрім Дніпропетровської області, ще Донецьк (0,70256 у 2010 році) та Одеська (0,60214).
Найгірший рівень розвитку має Херсонська область: 0,19407 у 2009 році та 0,19867 у 2010 році. Окрім даної області найгірший рівень розвитку у 2007 році мали: Миколаївська область - 0,20314, Хмельницька та Черкаська області (відповідно 0,21456 та 0,21454).
Найбільший темп зростання рівня розвитку мали АР Крим та Чернігівська області (відповідно 18,8% та 10,2%). Найбільший темп падіння - Ровненська та Миколаївська області (відповідно 8,5 та 4,8%).
Таким чином, побудований рівень розвитку дозволяє проаналізувати місце регіону в загальній сукупності регіонів.
|
|
|
