Опрацювання першого розділу твору (усно)

Тринадцяте квітня

Шістнадцяте квітня

Класна робота

Михайло Стельмах. Автобіографічна повість про дитинство

 

(Прочитайте!!!)

Про життєвий і творчий шлях Михайла Стельмаха.

Михайло Панасович Стельмах народився в селі Дяківці на Вінниччині. Першою пробудила в хлопчика любов о рідної землі мати – Ганна Іванівна, про яку він так писав у автобіографічній повісті „Гуси-лебеді летять”: „В її устах і душі насіння було святим словом. І хоч не раз вона нарікала на свою мужицьку долю з її вічними супутниками нестатками й злиднями, проте нічого так не любила, як землю. Мати вірила: земля усе знає, що говорить чи думає чоловік, що вона може гніватись і бути доброю, і на самоті тихенько розмовляла з нею...” З особливою ніжністю згадував письменник батька, Панаса Дем’яновича, діда Дем’яна – колишнього кріпака, філософа, талановитого майстра; бабусю, яку любив понад усе; дядька Миколу, якого по-вуличному звали Бульбою, - цих простих, добрих, чесних і невтомних людей, серед яких минуло дитинство Михайлика. З дитячих років запали в душу хлопчика народні пісні, казки, думи, легенди. А ще полюбив малий Михайлик книжку. „Якось я швидко самотужки, - згадував письменник, - навчився читати і вже, на мої 9 років, немало проковтнув добра і мотлоху, якого ще не встигли докурити в моєму селі”. Та найбільше його захопили дві книжки – „Кобзар” Тараса Шевченка і „Тарас Бульба” Миколи Гоголя. Перші літери хлопчик вивів виструганою з кленової гілочки ручкою і бузиновим чорнилом. Коли Михайлику виповнилося 9 років, його віддали до школи. Хлопчик на той час вмів уже читати і писати, тому його відразу прийняли до другого класу. Сім’я постійно відчувала матеріальні нестатки, жити було важко, вчитися теж. На всю родину Стельмахів були одні чоботи, тому часто взимку батько носив Михайлика до школи на руках, загорнувши його у якусь теплу одежину. Після закінчення початкової сільської школи Михайло Стельмах вступив до школи колгоспної молоді, а в 1928 році оголосив молодіжну бригаду з колишніх наймитів. Від зорі до зорі він працює у полі, а в душі плекає мрію: бути учителем. Спершу майбутній письменник навчається у Вінницькому педагогічному технікумі, а в 1933 році перший у Дяківцях закінчив Вінницький педінститут. Дві зими учителював у школах рідного Поділля, збирав усну народну т творчість, пробував писати. Перші його поезії надруковано в 1936 році.

Краю мій зелений, вічная дорога,

Та безсмертник в полі, в небесах гроза –

Припаду я серцем до твого порога,

Як твоя кровинка, як твоя сльоза.

 Загальне визнання принесли письменникові романи „Велика рідня” та „Кров людська – не водиця”. Цілу бібліотеку складають книжки Михайла Стельмаха для дітей: „Жнива”, „Колосок до колоска”, „Живі огні”, „Як журавель збирав щавель”, „У бобра добра багато” та ін. Заслуговує на увагу казка про кмітливу дівчинку „Маленька Оленка”.

Роман „Чотири броди” відзначений Державною премією України ім.Тараса Шевченка. Крім поезії та прози, писав сценарії для кінофільмів, п’єси. Помер письменник на сімдесят другому році життя 27 вересня 1983 року.

2. Теорія літератури

Жанр твору – автобіографічна повість

Автобіографія (від грец. сам, життя, пишу)- опис автором свого особистого життя; художній життєпис. Від мемуарів або щоденника відрізняється наявністю елементів вимислу та узагальнення. Якщо у художньому творі автор використовував події свого особистого життя як вихідний матеріал, опрацьований ним, такий твір називається автобіографічним

Символ - предмет або слово, яке умовно виражає суть певного явища (скажімо, хліб-сіль – символ гостинності). Предмет, тварина, знаки стають символами, коли їх наділяють додатковим, винятково важливим значенням (наприклад, хрест – символ християнства, а свастика – символ фашизму).

3. М.Стельмах „Гуси-лебеді летять” (1963 рік)

 - Передумова написання тексту.

Дійшовши свого полудня віку, Михайло Панасович Стельмах написав повість про власне дитинство. Роботу над твором письменник датував 1963 – 1964 роками. Проте спогади про все, що було відчуто і пережито в ранні літа, які поминули в селі Дяківці, пам’ять про рідних і односельців, про події, що пройшли колись перед очима, видно, взяли в полон надто сильно. Отож, у 1966 році з’явилася ще одна автобіографічна повість „Щедрий вечір”, у якій знову ожили добре знайомі читачам герої попереднього твору. Цю повість М.Стельмах присвятив своїм батькам – „з любов’ю і зажурою”.

 

- Події, які відображені у творі.

Тільки-но відлютувала громадянська війна. Через село хвилями прокочувалися червоні козаки, гетьманці, січові стрільці, петлюрівці, пройшло, відступаючи, військо Пілсудського. У лісах ще блукають ті, кого голова комнезаму дядько Себастьян називає бандитами. З Херсонщини прибивається виснажена жінка з дитиною, - там голод. Про голод у південних селах говорять дядьки у своїх стихійних „політбесідах”, згадуючи і про підступну „багряницю”, Антанту, розруху. „Робот панам” вони вже дали – поміщицькі маєтки, економії розгромлено. Незаможники тепер ведуть суперечки про землю, їм нарізають ділянки з колишнього панського поля.

Герої твору, їх розподіл

полюс добра	полюс зла
Михайлик, мати й батько, дід і баба	улесливий кар’єрист Юхрим Бабенко
попова наймичка Мар’яна
дівчина Люба	„скупий рицар” дядько Володимир
кобзар Левко
майстер на всі руки дід Дем’ян	дядько Сергій з його „темною душею”
дядько Себастіян

 

Тема повісті: зображення життєвої долі українського села першої половини ХХ століття, епізодів з власного дитинства.

Ідея: автор закликає уміти бачити красу, любити рідну землю, „щоб люди мали людяність у серці, хліб на столі і не журились”.

Особливості твору: розповідь від першої особи; автобіографічність; символічний образ гусей-лебедів; зв’язок з народознавством; наявність ліричних відступів (розмірковування хлопчика над власними вчинками, поведінкою інших людей, сприйняття ним оточуючого світу; розповідь про минулу життя інших героїв).

Опрацювання першого розділу твору (усно)

Повість розпочинається хвилюючою картиною: „прямо над нашою хатою пролітають лебеді”. Лебеді на білих крилах приносять весну і життя. Щоб повернути лебедів, Михайлик хоче стати чародієм. Замислюється над „таємничим словом”, а навколо „починає кружляти видіння казки, її нерозгадані дороги, дрімучі праліси і ті гуси-лебеді, що на своїх крилах виносять з біди хлопця”.

- Виразне читання учнями окремих епізодів розділу.

Тема: відображення приходу весни. Її вплив на життя селян; знайомство з Михайликом, його родиною.

Ідея: возвеличення краси природи; вміння іі розуміти і цінувати.

Основна думка: дитинство – вік, коли формується майбутня людина, і тому так важливо навчити її любити, розуміти і цінувати довкілля.

К                 ЕКСПОЗИЦІЯ     розповідь діда Михайлика про прихід

О                                                       весни і ключі сонця.

М

П                 ЗАВ’ЯЗКА             бажання хлопчика зрозуміти те, що

О                                                   відбувається навесні. Зустріч з дядь-

З                                                        ком Себастіяном

И                КУЛЬМІНАЦІЯ   отримання родинного листа від батька  

Ц                                                  Михайлика

І

Я                РОЗВ’ЯЗКА           прогулянка хлопчика з Петром до лісу

-Сюжет І розділу

Розповідь діда Дем’яна про ключі, що є у сонця, якими воно „відімкне землю”. Незадоволення матері поведінкою Михайлика. Бабуся і онук у церкві. Сприйняття Михайликом картини Страшного суду під час перебування в церкві. Розмова Михайлика з дядьком Себастьяном. Розповідь про життя дядька Миколи. Читання дядьком Миколою листа від батька, у якому сповіщалося, що він живий і здоровий, передає низький уклін усім родичам. Михайлик з дозволу матері вирушає на прогулянку до лісу. До нього залучається і Петро.

Усно дайте відповіді на питання.

* Як письменник описує рідну місцевість?

* Які зміни будуть відбуватися у природі з приходом весни?

* В чому ж призначення сонця на землі, на думку діда Дем’яна?

* За що мати частенько сварилася на Михайлика?

* Як діти раділи приходу зими?

* Якого покарання і за що зазнав Михайлик від мами?

*Для чого бабуся повела Михайлика до церкви?

* Чим титар відрізнявся від багатьох інших жителів села?

* Що побачив Михайлик у церкві на картині грізного Страшного суду?

* Як мати Михайлика висловлювалася про листа, якого було отримано від чоловіка?

* Чим займалися мешканці села, у якому жив Михайлик?

* Як дядько Микола пережив голодний 1933рік?

* Чому люди говорили, що дядько Микола знайшов перо жар-птиці?

* Яким чином дядько Микола характеризує свій соціальний стан?

* Про що батько написав листа?

* Чому Михайликові хотілося, щоб батько швидше повернувся додому?

Через що Михайлик водночас любив ліс і побоювався його?

5. Опрацювання ІІ розділу повісті (усно) короткий переказ тих епізодів, які сподобалися.

Тема: зображення Михайлика, який прагнув отримати книгу для читання, навіть якщо для цього необхідно було потайки взяти у матері гарбузового насіння.

Ідея: возвеличення любові до читання, до людини, яка потребує підтримки, допомоги (жебраки); засудження жадності, підступності.

Основна думка: лише той вартий поваги серед людей, хто розуміє їх і допомагає їм.

 

Бесіда за питаннями

Учні по черзі витягають аркушик з написаним запитанням

· Через що Михайлик не вважав себе ледачим?

· Якими художніми творами захоплювався хлопчик?

· За що батько хвалив Михайлика?

· Як Михайлик ставився до того, хто зневажав селянина?

· Що свідчить про любов хлопця до читання?

· Як на селі ставилися до нечистої сили?

· Яким чином Михайлик зробив свій каганець?

· До чого прагнув Юхрим Бабенко?

·  Яким насінням була „багата” мати хлопчика?

· Якою у творі зображена жінка-жебрачка вз сиеном?

· Чому Михайлик н пожалів насіння для хлопця-жебрака?

Як бачимо, у житті головного героя Михайлика важливу роль відіграють мрія, фантазія.

Зробіть висновок про те, чим схожі і чим відрізняються мрії дітей нинішніх та тих, що жили за часів дитинства Стельмаха. Висловіть свою думку про те, добре це чи погано.

 Домашнє завдання

Опрацювати зміст 3, 4 розділів повісті М.Стельмаха „Гуси-лебеді летять”; скласти їх план.