Ліричний герой – особа, думки і почуття якої виражаються в ліриці

Запишіть запропоновані слова до свого літературознавчого словничка

Ліричний герой – особа, думки і почуття якої виражаються в ліриці.

Метафора ( або скрите порівняння) – це засіб літератури, коли відбувається навмисне вживання слів у їхньому непрямому значенні. З одного боку метафора дуже схожа на порівняння, але її складніше помітити. Адже в метафорі немає слів «немов», «начебто», «як» та інших, що вказують на зіставлення об’єктів. Для того, щоб правильно визначати метафору, треба добре розбиратися в семантиці та лексиці художніх виразів.

Метафори бувають 3 типів:

ü стерті – ці метафори вже втратили свою образність; ходять чутки, вушко голки;

ü образні загальномовні метафори: тепла атмосфера, час бежить;

ü індивідуально-авторські образні метафори: факіл неба цвіте глечиками хмар.

Образ-символ – художній образ, який має алегоричний чи символічний зміст.

Пісня – словесно-музичний твір, призначений для співу.

Ознаки пісні як жанру:

ü строфічна будова,

ü повторюваність віршів строфи,

ü розмежування заспіву та приспіву (рефрен),

ü виразна ритмізація, музичність звучання, синтаксичний паралелізм,

ü проста синтаксична будова.

Символ – предмет або слово, яке умовно виражає суть певного явища (хліб-сіль – символ гостинності).

 

Пісня про рушник

 

ü стерті – ці метафори вже втратили свою образність; ходять чутки, вушко голки;

ü образні загальномовні метафори: тепла атмосфера, час бежить;

ü індивідуально-авторські образні метафори: факіл неба цвіте глечиками хмар.

Образ-символ – художній образ, який має алегоричний чи символічний зміст.

Пісня – словесно-музичний твір, призначений для співу.

Ознаки пісні як жанру:

ü строфічна будова,

ü повторюваність віршів строфи,

ü розмежування заспіву та приспіву (рефрен),

ü виразна ритмізація, музичність звучання, синтаксичний паралелізм,

ü проста синтаксична будова.

Символ – предмет або слово, яке умовно виражає суть певного явища (хліб-сіль – символ гостинності).

 

Пісня про рушник (продовження на наступній сторінці)

 

Рідна мати моя, ти ночей не доспала,

Ти водила мене у поля край села,

І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,

 

І рушник вишиваний на щастя дала.

 

І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,

І рушник вишиваний на щастя, на долю дала.

 

Хай на ньому цвіте росяниста доріжка,

І зелені луги, й солов'їні гаї,

І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка,

І засмучені очі хороші твої.

 

І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка,

І засмучені очі хороші, блакитні твої.

 

Я візьму той рушник, простелю, наче долю,

В тихім шелесті трав, в щебетанні дібров.

І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю:

І дитинство, й розлука, і вірна любов.

 

І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю:

І дитинство, й розлука, й твоя материнська любов.

 Подумайте та дайте відповідь

- Які образи наявні у вірші?

- Опишіть почуття ліричного героя твору. Про що вони свідчать?

- Визначте життєві цінності ліричного героя.

- Що хотів бачити герой на материнському рушникові? Як про це зазначено у творі?

- Яким поет згадує своє дитинство?

- Які образи природи постають перед нами?

- Які художні засоби виразності є в тексті пісні? Що взято з усної народної творчості?

- Дружина П. Майбороди залишила про А. Малишка такі спогади: «Ми матері. Для нас найдорожче – діти. В них уся наша любов, бо на них тримається життя. Наш Андрій відповів любов’ю всім матерям. Тому й житиме він у любові всіх матерів». Як ви розумієте ці слова?

- Якими словами поет говорить про матір?

- За допомогою яких засобів виразності Малишкові вдалося створити такий прекрасний образ матері?

- Чи можна вишитий рушник із поезії вважати образом-символом? Відповідь арґументуйте.

- Чому «Пісня про рушник» так припала до серця людей?

 Прагнемо знати більше!

Поезія А. Малишка «Чому, сказати, й сам не знаю…» живе в народі також як пісня під назвою «Стежина» (музика П. Майбороди). Дослідники сходяться на тому, що це – перлина української літератури, шедевр поета.

Догорало чисте багаття його життя. Фізичні сили покидали А. Малишка, а розум, поетична пристрасть палахкотіли вогнем слова. «Стежина» створена 8 лютого 1970 року – за вісім днів до смерті поета. Це останній відомий твір Андрія Малишка, його лебедина пісня.

У ньому Малишко вдається до використання народнопісенного образу стежки як символу життя людини. У кожного своя стежка, кожний вибирає сам, якою вона буде і де проляже.