Кобзар.
-«А Сомко, бачте, навпростець іде, не хоче Йікому придіте поклонілося».
-«А Сомко знаєте який? Зараз загориться, як ПОРОХ. Сомко видумав Іванцеві гірку кару: звелів посадити верхи на свиню да й провезти по всьому Гадячу».
-«Хтось у дорогих кармазинах, високий і вродливий, а по кармазинах скрізь комір і поли ґаптовані золотом; зверху кирея підбита соболем; підпиравсь срібною булавою».
«Давно я потоптав би сю ледар, да тільки честь на собі кладу!»
-«Нехай лиш виїдуть у Переяслав царські бояре, побачимо як та чорна рада устоїть проти гармат».
-К. Тур про Сомка.
«А сі городові кабани усе мають за власне, що перші забрались у
баштан».
-Шрам.
«О, голово ти моя золота! Коли б то так усі, як ти, держались честі та правди! А то на кого не зглянеш — усяке, >мов звірюка, про свою тільки шкуру да про свій берліг дбає».
«Але ось крізь царський намет увійшов і Сомко., у руках держить золоту булаву Богданову.»
-Петро Шраменко.
«Гордий, пишний, і розумом високий»
-Брюховецький — Сомку перед початком ради:
|
|
«Положи бунчук і корогви, переяславський крамарю!»
-Шрам.
«.заклювала ворона нашого сокола!»
СОМКО у В'ЯЗНИЦІ.
«.у кутку сидить на голому ослоні. Одним залізом за поперек його взято і до стіни ланцюгом приковано, а другі кайдани на ногах замкнуті. У старій подраній сірячині, без пояса і без сап'янців. Усе харцизяки поздирали, як узяли до в'язнення; тілько вишиваної сріблом да золотом сорочки посовістились ізнімати»
• Відвертість Сомка.
«Багато розлив християнської крові Виговський за те нещасне панство да гетьманство; багато й Юрусь погубив земляків, добиваючись того права, щоб над обома берегами гетьманували, невже ж не уйметься плисти по Вкраїні кров християнська ні на часину? Отеє я ще почну одного супроти другого ставити і за своє право людську кров точити! Бо Іванець з козаками стоїть тепер міцно; щоб його зробити, треба хіба усю Вкраїну, надполовинити, а навіщо? Щоб не Брюховецький, а Сомко гетьманував!»
• Сомко — Туру.
«Чужою смертю я волі куповати не хочу».