Яким Семенович Сомко -наказний гетьман

Двадцять перше квітня

Класна робота

П. Куліш. «Чорна рада». Показ протистояння сил

Державотворення і руїництва

На попередньому уроці ми розпочали знайомство з першим в українській літературі історичним романом «Чорна рада» Пантелеймона Куліша.

Визнаачте тему та ідею твору

Тема: зображення суспільно-політичних умов на Україні у часи Руїни після смерті Б. Хмельницького і обирання нового гетьмана на «чорній раді», що відбулася 1663 року в Ніжині.

Ідея: викриття і засудження доби Руїни, яка призвела до соціального роз­ладу між селянами і поміщиками, міщанами і шляхтою, міщанами і коза­ками, низовим козацтвом, «черню» і козацькою старшиною; також засу­дження підступності, брехні, жаги до збагачення, прагнення заволодіти гетьманською булавою будь-яким шляхом (І. Брюховецький); заклик до єднання за «цілість України», яку намагаються «розідрати надвоє».

Основна думка: а) зображуючи минуле, автор прагнув збагнути й оці­нити сучасне; б) народ — рушійна сила у визначенні своєї подальшої долі; в) «усяке багатство, усяка слава — усе воно суєта суєт»; г) «нема там добра, де нема правди».

Жанр: перший історичний україномовний роман, роман-хроніка.

Роман — великий епічний твір, у якому зображується всебіч­на картина життя великої кількості людей у певний період часу або цілого людського життя; історичний роман, відповідно, побу­дований на історичному матеріалі. (Учні роблять записи до літе­ратурознавчих словничків.)

П. Куліш дає своєму творові підзаголовок «Хроніка», хоча в історичній хроніці не буває вигаданих персонажів і подій.

 

«Чорна рада» — роман багатопроблемний. Найголовніші з проблем — питання незалежності України, патріотизму та зра­ди, запроданства, ролі державного діяча в історії, боротьби добра і зла, батьків і дітей, кохання й подружнього щастя, людини й на­родної моралі тощо.

Особливість назви твору. Доба Руїни — з часу зречення гетьманства Ю. Хмельницьким 1663 р. до 1687 р., коли гетьманом був обраний І. Мазепа.

Географічно-державний стан України — поділ на Лівобережну (під владою Москви) та Правобережну (під владою Польщі).

Чорна рада — козацька рада з участю «черні» — простих се­лян та міщан.

• Які проблеми автор порушує ру романі?

• історична доля України, її державний устрій, місце в історії, шляхи, якими має йти український народ;

• взаємини між панством, старшиною і простолюдом, біднотою;

• стосунки між Україною і Росією;

• вірності обов'язку, козацької честі;

• козацтва, Запорозької Січі, її місце в історії;

• любов і ненависть;

• вірність і зрада;

• батьки і діти;

• історична постать і сучасність;

• цінність людського життя;

• «усякому єсть своя кара і награда од бога».

 

Основний конфлікт роману — суперечності між козацькою старшиною, виразниками інтересів і поглядів якої є Сомко, Шрам, і широкими народ­ними масами — селянською біднотою, міщанством, козацькою голотою, очолюваними Брюховецьким.

 

Самостійна робота

Правильно розташуйте  хід подій у романі:

Зустріч із Сомком => Історія Василя Навальника-- Приїзд Шрама із сином на ху­тір Череваня => Одруження Лесі й Петра => Викрадення Лесі -- Страта Сомка і Васюти - Чорна рада.

 

• Про що свідчить хронологічний порядок викладу подій у творі П. Куліша «Чорна рада»?

• Яким чином елементи романтизму влучно переплітаються з реальними історичними подіями в романі?

• До кого з персонажів «Чорної ради» автор ставиться з повагою, до кого — з симпатією й гумором, кого ненавидить? Чому?

Порівняльна характеристика Якима Сомка ( реальної особи та художньо­го образу) та І. Брюховецького (робота в групах)

Яким Семенович Сомко -наказний гетьман

Портрет і зовнішність героя: «воїн уроди, возраста і красоти зіло дивної»; «високий, огрядний собі пан»; «кругловидний, русявий»; «головав кучерях, як у золотому вінку»; «очі ясні, веселі, як зорі»; «чи ступить,чи заговорить, то справді по-гетьманськи».. Риси характеру: взірець лицарства, мужності, відвертості, благо­родства; «щирий і незлобливий»; не любив жартів; «щира козацька душа»,«гордий, пишний і розумом високий».

Політичні погляди: мириться із запорозьким демократизмом, бунтарством сіроми; відстоює ідею міцної державної влади, сильної гетьманської руки; у нього на думці, якби одігнати ляхів до Случі; прагне об'єднатиобидві частини України і триматися договору про возз'єднання з Росією; мужньо приймає смерть, відмовившись від можливого порятунку, бо «погибає Україна!»

Яким Сомко для Пантелеймона Куліша: спрощений, надуманий, схема­тичний герой; рупор, через який письменник проголошує свої погляди простаршинську зверхність над народними масами, висловлює свої поняття кращих рис вдачі гетьмана.