Список використаних джерел - елемент бібліографічного апарату, котрий містить бібліографічні описи використаних джерел і розміщується після висновків.
Бібліографічний опис складають безпосередньо за друкованим твором або виписують з каталогів і бібліографічних покажчиків повністю без пропусків будь-яких елементів, скорочення назв і т. ін. Завдяки цьому можна уникнути повторних перевірок, вставок пропущених відомостей.
Джерела розміщувати в алфавітному порядку прізвищ перших авторів.
Відомості про джерела, включенідо списку, необхідно давати відповідно до вимог державного стандарту з обов'язковим наведенням назв праць (додаток).
Додатки
Додатки оформлюють як продовження курсової роботи на наступних її сторінках або у вигляді окремої частини (книги), розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті курсової роботи.
Якщо додатки оформлюють на наступних сторінках курсової роботи, кожний такий додаток повинен починатися з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово «Додаток _» і номер додатку ставиться арабськими цифрами без вказуванням знаку №.. Наприклад пишемо “Додаток 1”
|
|
|
При оформленні додатків окремою частиною (книгою) на титульному аркуші під назвою курсової роботи друкують великими літерами слово «ДОДАТКИ».
Текст кожного додатка за необхідності може бути поділений на розділи й підрозділи, які нумерують у межах кожного додатка. У цьому разі перед кожним номером ставлять позначення додатка і крапку, наприклад, 1.2 - другий розділ додатка 1; 1.3.1 - перший підрозділ третього розділу додатка 1.
Ілюстрації, таблиці і формули, які розміщені в додатках, нумерують умежах кожного додатка, наприклад: рис. 1.1.2 - другий рисунок першого розділу додатка 1; формула (1.1) - перша формула додатка 1.
По тексту курсової роботи обов’язково повинні бути посилання на додатки.






