2020-05-25
222
Банк (від італ. Banco: лавка або стіл; старофранц. «banque»: «скриня») – кредитно-фінансова установа, яка здійснює грошові розрахунки, акумулює грошові кошти та інші цінності, надає кредити та здійснює інші послуги за фінансовими операціями.
Банк – кредитно-фінансова установа, призначена для акумуляції тимчасово вільних коштів і їх розміщення від власного імені на умовах повернення, строковості і платності; створена для залучення грошових коштів і розміщення їх від свого імені на означених принципах кредитування.
Серед фінансових посередників ключове місце займають банки. Це проявляється в такому:
- на банки припадає більша частка в перерозподілі позичкових капіталів на грошовому ринку, ніж на будь-який інший вид фінансових посередників;
- банки за своїм функціональним призначенням беруть участь у формуванні пропозиції грошей і мають можливість безпосередньо впливати на ринкову кон'юнктуру й економічне зростання, а інші посередники такої можливості не мають;
- банки мають можливість надавати економічним суб’єктам широкий асортимент різних послуг, тоді як інші посередники спеціалізуються на окремих, часто обмежених фінансових операціях.
|
|
|
Одностайність із виділенням банків у самостійну групу фінансових посередників базується на двох їхніх функціональних особливостях:
- банки приймають гроші на поточні (чекові) депозити, за якими вкладники можуть вільно розпоряджатися своїми коштами;
- розміщуючи свої резерви в позики, банки спроможні створювати нові депозити і цим впливати на пропозицію грошей, що робить їх діяльність надзвичайно відчутною і вразливою для економіки.
Завдяки цим двом функціональним особливостям діяльності банків виникає об’єктивна необхідність у системному суспільному контролі за банками.
Основними цілями такого контролю є:
- не допустити, щоб банки заради своїх корпоративних інтересів надмірно збільшували пропозицію грошей і порушували товарно-грошову рівновагу на ринку;
- забезпечити достатню надійність комерційних банків заради захисту інтересів їх вкладників.
Щоб забезпечити такий суспільний контроль за банківською діяльністю, банки не тільки абстрактно-теоретично, а й практично виділяються в окрему інституційну структуру. Вона називається банківською системою і функціонує на підставі окремого банківського законодавства, яке передбачає досить жорстку регламентацію роботи банків та чіткий механізм нагляду і контролю за їх діяльністю.
Аналіз багатовікової світової історії банківської справи та механізму функціонування грошового ринку дає підстави віднести до банківської діяльності комплекс із трьох посередницьких операцій:
|
|
|
- приймати грошові вклади від клієнтів;
- надавати клієнтам позички і створювати нові платіжні засоби;
- здійснювати розрахунки між клієнтами.
Виконання цього комплексу операцій можна вважати визначальною економічною ознакою банку взагалі – як центрального, так і комерційного. Перелічені операції є базовими, вони створюють первинну (родову) сферу банківської діяльності. Це місце їх визначається самою природою грошового ринку.
Функції банків.
Трансформаційна функція банків зумовлена посередницькою місією банків взагалі і їх особливим місцем серед фінансових посередників зокрема. Полягає вона в зміні (трансформації) таких якісних характеристик грошових потоків, що проходять через банки, як рівень ризикованості, строковість, обсяги та просторове спрямування.
У зв’язку з цим можна виділити такі напрями цієї функції:
- трансформація ризиків;
- трансформація строків;
- трансформація обсягів;
- просторова трансформація.
Емісійна функція банків полягає в тому, що тільки вони можуть створювати додаткові платіжні засоби і спрямовувати їх в оборот, збільшуючи пропозицію грошей, або ж вилучати їх з обороту, зменшуючи пропозицію грошей. Цю функцію виконує як центральний банк, емітуючи готівкові гроші, так і комерційні банки, емітуючи депозитні гроші через механізм грошово-кредитного мультиплікатора.
Свої функції комерційні банки реалізують через виконання певного набору операцій. Перелік операцій, які може здійснювати сучасний комерційний банк, змінюється залежно від країни та виду банку.
Контрольні питання та завдання для самоперевірки
1. Обґрунтуйте необхідність кредитної системи та передумови її розвитку.
2. Назвіть етапи формування кредитної системи.
3. Охарактеризуйте структуру кредитної системи.
4. Назвіть ланки інституційної структури кредитної системи.
5. Обґрунтуйте причини виникнення банків та банківської справи.
6. За якими принципами будується дворівнева банківська система?
7. Охарактеризуйте структуру сучасної банківської системи.
8. Що означає префікс «пара» у терміні «парабанківська система» та «супра» у терміні «супрабанківська система»?
9. Охарактеризуйте складові ланки парабанківської системи.
10. Назвіть ланки, що утворюють супрабанківську систему.
11. В чому полягає місія МВФ в сучасній кредитній системі?
12. Банківську систему України варто розглядати як:
а) монобанк;
б) дворівневу систему;
в) трирівневу систему.
12. Охарактеризуйте інститути, що утворюють кредитну та банківську системи України.
13. Поясніть функцію посередництва в кредиті.
14. Яка з наведених характеристик банку є правильною і чому:
а) банк – це фінансовий посередник грошового ринку;
б) банк – це підприємство, що продукує і поставляє на ринок кредит;
в) банк – це і фінансовий посередник, і кредитне підприємство.
15. Назвіть операції та послуги сучасного універсального банку. Класифікуйте їх за відповідними ознаками.
16. Які з банківських послуг вважаються традиційними, а які – нетрадиційні?
Тема 6. Центральний банк
План
1. Сутність, призначення і правовий статус Центрального банку.
2. Функції Центрального банку.
3. Операції Центрального банку.
4. Організаційна структура Центрального банку.
