Міжбанківський кредит: поняття, цілі, механізм здійснення

Міжбанківський кредит – кредит, що надається одним банком іншому на міжбанківському ринку.

Кредитні відносини між банками визначаються на до­говірних засадах, шляхом укладання кредитних догово­рів, які мають передбачати права і обов'язки сторін, а також порядок здійснення розрахунків за кредитом.

Традиційні фінансові інструменти ринку міжбанківських кредитів: 1)короткострокові кредити – «короткі гроші» – строком до місяця; 2)довгострокові кредити – «довгі гроші» - строком біль­ше ніж місяць.

За строками кредитування міжбанківські кредити поді­ляють на кредити, надані на строк: 1) на 1 робочій день – кредити овернайт; 2) від 2 до 7 днів; 3) від 8 до 21 дня; 4) від 22 до 31 дня; 5) понад 92 дні.

Найбільш поширеною формою є кредити овернайт.

Для отримання міжбанківського кредиту банки укла­дають генеральну угоду,а потім кожна окрема операція щодо видачі (отримання) міжбанківського кредиту офор­млюється разовим кредитним договором, в якому зазнача­ються сума кредиту, строк, відсоток і вид забезпечення. Разові кредитні угоди укладаються, як правило, за допо­могою телексу.

Для укладання генеральної угоди банк-позичальник подає до банку-кредитора документи: 1) лист-заяву на отримання кредиту; 2) копію статуту, завірену нотаріально; 3) баланс і основні показники діяльності на поточну дату; 4) розрахунок ек-чних нормативів на поточну звітну дату (особливо нормативів платоспроможності і ліквідності); 5) документи щодо забезпечення кредиту і строкове зобов'язання за кредитом.

На підставі отриманої інф-ції банк-кредитор вста­новлює суму ліміту для банку-позичальника, яка в по­дальшому переглядається щомісячно.

Міжбанківські кредити надаються у безготівковій фор­мі шляхом перерахування коштів на коррахунок банку-позичальника в межах встановленого лімі­ту. Банки отримують міжбанківські кредити з метою: 1) оперативної підтримки поточної ліквідності на необ­хідному рівні; 2) поповнення коррахунку в НБУ з метою дотримання нормативів обов'яз­кового резервування; 3) для короткострокового кредитування клієнтів; 4) для придбання державних ЦП; 5) для здійснення арбітражних операцій.

Забороняється видавати міжбанківські кредити: 1) збитковим банкам; 2) банкам, що перебувають у стадії фінансового оздо­ровлення; 3) філіям, управлінням і відділенням банку, які не є юр-чними особами.

Банки самостійно встановлюють рівень відсоткової ставки за міжбанківськими кредитами залежно від і та пропозиції на міжбанківському ринку, фінансового стану позичальника і рівня облікової ставки. Чим надійніший банк, тим нижчий рівень кредитного ризику і, як наслідок, менший відсоток за міжбанківським кредитом.