Клас. Українська література

Класс. Математика

Пятое мая

Арифметические действия со смешанными числами

П.4.17,  № 1026 (б,г,е). Опираться на распределительный закон умножения относительно сложения, т.е. выносить общий множитель за скобки.

№ 1027 (д,ж). Опираться на правила умножения и деления смешанных чисел. Записывать в строчку, выполнить сокращение. Потом результат.

№ 1028 (г) выполнять по действиям.

Клас. Українська мова

П’яте травня

Чергування голосних, приголосних. Зміни приголосних при творенні слів

 Учні! Розгляньте правила зі с.152, 155 -156, 158.

 Запишіть вправи в зошит, звертайте при написанні увагу на чергування звуків.

                                             Вправа 276.

( На) н о жах – н і ж, к о неві – к і нь, в і л –в о лові, вор о та – вор і т, с е меро – с і мох.

                                             Вправу 283(виконайте самостійно)

                                            Вправа 289(розгляньте усно)

1. Сиваш – Сиваський, Запоріжжя –запорізький, чех- чеський, казах – казахський, Цюрих- цюрихський, молодець – молодецький, юнак – юнацький.

2. Лісник – лісництво, жінка –жіноцтво, турист- туристський, птах – птаство, товариш –товариський, ткач –ткацтво, люд – людство.

 

клас. Українська література.

                      П,яте травня

Микола Вінграновський. Захоплююча історія про хлопчика й вовка у творі «Сіроманець»

Ознайомтесь із матеріалом за темою:

Оскільки твір «Сіроманець» саме про вовка, то дізнайтесь більше саме про цього хижака.

       Вовк – один із найбільших хижаків нашої фауни. Це розумний, спритний, обережний, сильний звір. Довжина його тіла – понад 120 см, висота – 85 см, маса – 40-50 кг. Найбільш великі вовки можуть досягати ваги 70-80 кг, а довжина багатьох дорослих вовків від кінчика носа до кінчика хвоста може сягати 2 м. Самці завжди більші за самиць. Колір хутра вовка залежить від клімату тієї місцевості, де він живе.

 

    Живляться ці звірі різноманітною, переважно м'ясною їжею. Полюють на птахів, диких та свійських тварин: козуль, оленів, зайців, усіляких гризунів, овець, свиней, корів, гусей. Після вдалого полювання дорослий вовк може з'їсти 5-6 кг м’яса. Дуже голодний вовк з'їдає 10 кг м'яса, це начебто людина з'їла приблизно сотню гамбургерів. Якусь частину їжі сірі хижаки обов’язково завбачливо ховають.

      Вовк добуває їжу, активно шукаючи і невтомно переслідуючи жертву. Взимку ці звірі полюють невеликою зграєю: одні чекають у засідці, інші виконують функцію нагоничів. Дисципліна у вовків сувора, кожен знає своє місце.

   Вовки – тварини бродячі. Влітку вони ходять поодинці чи парами, взимку гуртуються в зграї, в які, крім дорослих вовків, входять і молоді. У два-три роки молоді сильні вовки вибирають собі пару і створюють сім'ї. У пари вовки об’єднуються надовго, аж до загибелі одного з них.

Лігва влаштовують у глухих, малодоступних місцях, недалеко від води.

  Коли годують малят, поводяться обережно, полюють далеко від свого лігва, щоб не привернути до нього ненароком уваги.

 

  Вовки мають сильний батьківський інстинкт, вихованню вовченят приділяють багато уваги. Вовчиця ніколи не залишає дітей самих. Батько – єдиний годувальник великої сім'ї (вовченят буває 6-8, іноді навіть 10 чи 13). Вовчиця, відчуваючи небезпеку, двічі, а то й тричі переносить вовченят на нове місце.

Вовки живуть 10-15 років.

У багатьох країнах вовків вважали шкідливими тваринами і намагалися їх повністю знищити. Наприклад, в Англії на честь знищення останнього вовка був навіть встановлений пам’ятник. У Північній Америці сірі хижаки збереглися лише в Канаді. Проте незабаром у тих місцях, де були повністю винищені вовки, поля стали піддаватися справжнім нашестям зайців, оленів, лосів, диких кабанів, які розплодилися у величезних кількостях. Це змусило людей усвідомити, яке величезне значення займають у природі вовки, які виконують функцію її санітарів. У багатьох країнах довелося обмежити або припинити винищування вовків. Деякі держави були вимушені навіть закуповувати сірих хижаків.

Короткий виклад твору «Сіроманець». Прочитайте:

Сіроманець – найстаріший вовк у світі, раніше він водив зграю.

Біля озера вовк зустрічає мисливця, вибиває рушницю і заганяє по шию у воду.

З того часу мисливець Чепіжний мріє спіймати Сіроманця. З області приїхали на підмогу інші мисливці.

Стривожений останніми подіями хлопець Сашко не пішов до школи, а подався до лісу. Тут на стежці він зустрів Сіроманця. З переляку оторопів. Та коли вовк дружелюбно його лизнув, мов відданий собака, Сашко прийшов до тями. Так вони познайомились. Сашко вирішує переховати вовка на глинищах. То було занедбане і заросле бур'янами місце, там колись добували глину для хат.

Для друзів настали дні щастя й тривог. Одного разу Сашко приніс Сіроманцю журнал з кольоровими зображенням тварин. Коли вовк не зреагував на картинки, хлопець зрозумів, що він сліпий.

Та одного дня Сіроманець не зустрів Сашка. По селі уже ширилась новина: Чепіжний з мисливцями упіймали вовка.

Уночі Сашко іде до кузні, щоб визволити Сіроманця. Винахідливий та спритний хлопець по бересту заліз на дах, потім у кузню, ножем відрізав брезентовий пояс, якою скували тварину. «А ти думав, вовчику, як? Ти думав, що це нам уже і кінець з тобою?..» - ці слова назавжди закарбуються у пам'яті.

Уранці, коли мисливці прийшли за трофеєм, вирвався на волю. Вовк біг у степ. Подалі від мисливців. Знайшов пристанище на полігоні, призвичаївся до життя льотчиків, котрі тренувалися там. Ніхто його не бачив. Коли прилетіли ворони, він прикинувся мертвим, щоб вполювати здобич.

Та біда прийшла раптово з холодною зимою. Від холоду та голоду Сіроманець зовсім охляв.. Його знесиленого знаходять льотчики, обігрівають, відгодовують. Вовк мирно живе серед людей. Особливо тварина потоваришувала з Андрійком. Одного дня хлопець зі Сіроманцем вирушають на прогулянку. У дорозі їх застала заметіль. Вовк вириває на снігу яму, щоб заховати Андрійка від пронизливого вітру. Завиває з надією та радістю, щоб подати людям сигнал. Коли льотчики знаходять Андрійка, він лежав на спині тварини.

З приходом весни, вовка щось бентежило. Сашко теж сумував, навіть почав гірше вчитись.

Коли в районній газеті написали про життя вовка у військовій частині, Сашко несе замітку Чепіжному. Мисливець повинен зрозуміти, що Сіроманець незвичайний, він уміє жити з людьми. Та Чепіжного не змінити, він ненавидить тварину. Їде за нею в частину, але вовка там уже не було. Хлопець радіє, сподіваючись, що вовк повернеться до нього. Дійсно, на лісовій стежці Сашко знову зустрічає свого Сіроманця.

Якось на уроці вчителька розповідала про очну клініку імені Філатова в Одесі. Хлопець вирішує вилікувати там друга. Вони самі подаються в далеку дорогу.

Прийшовши до клініки, хлопець наказує вовкові чекати його, а сам заходить у клініку.

Раптом міські собаки вчули вовка. Коли вони накинулись на Сіроманця, проснувся його вовчий інстинкт. Він розкидав ненависних собак і помчав куди очі бачать.

Змучений дорогою, втратою друга, Сіроманець ішов добровільно до мисливців. На його щастя, їх не було.

Сашко довго шукав друга, та все марно. Додому він повернувся автобусом один.

Сіроманець бавився серед степової природи і згадував слова Сашка, почуті в кузні.

Запишіть у зошит:

Тематика твору: щира дружба робить чудеса.

Носії добра – Сашко, Сіроманець, льотчики, Андрійко, Галя Грушецька, батьки хлопчика.

Носії зла – Чепіжний, Побігайло, Шевчук.

 

Повість вчить дружити, допомагати слабшим, відстоювати свою думку, бути самостійним та відповідальним.

Ознайомтесь з матеріалом на закріплення за темою:

Хлопчик Сашко захоплюється Сіроманцем. Він вважає його чесною та справедливою твариною, яка не зробила нікому нічого поганого. Навіть коли мислив-ці винищили його вовченят — Сіроманець не помстився їм. Тому Сашко захищає його чесне ім'я перед батьком та Чепіжним. Але дорослі не розуміють хлопця, тому що для них вовк — хижак, якого треба впіймати. Не знайшовши підтримки, Сашко вирішує діяти самостійно. Він допомагає Сіроманцю переховуватись у лісі та влаштовує втечу з сільського хліва, коли вовка таки впіймали в пастку. Сашко вважає Сіроманця кращим другом, він годує його, розмовляє з ним та проводить увесь з ним вільний час. Коли вовк був змушений покинути ліс та переховуватись на полігоні, хлопчик дуже сумував за ним. Навіть потоваришувавши з дівчинкою Галею, Сашко не забував про Сіроманця. Їхня зустріч після тривалої розлуки була дуже емоційною. Хлопчик не зраджує своїй меті вилікувати вовкові зір. Задля цього він навіть втікає з дому та подорожує кілька днів пішки, щоб дістатися до лікарні в Одесі. Йому все вдається, але останньої миті вовча натура бере верх і Сіроманець втікає з лікарні, навіть не попрощавшись з кращим другом.

РУССКИЙ ЯЗЫК