Економічне обґрунтування експортних операцій при використанні товарного кредиту

1. Визначаємо суми валютних надходжень від експортера до імпортера за роками

 

 

Таблиця 13. Формування валютних надходжень (млн. дол.)

 

Валютні надходження	Роки
	1	2	3	4	5
1.Погашення кредиту 2. Заборгованість 3.Відсотки за кредит 4. Всього надходжень валюти (майбутня вартість) 5.Дисконтні множники* 6. Продисконтовані грошові потоки (теперішня вартість)

        

2.Визначаємо коефіцієнт кредитного впливу:

Для врахування впливу умов комерційного кредиту на ефективність експортно-імпортної угоди розраховується коефіцієнт кредитного впливу як відношення результату угоди з наданням комерційного кредиту до результату угоди без надання комерційного кредиту (у випадку оплати готівкою):

К_КР = В_к / В_г,  де

К_КР - коефіцієнт кредитного впливу;

В_к - валютна виручка від експорту товарів з наданням відстрочки платежу (комерційного кредиту покупцеві), приведена до моменту поставки товару за допомогою дисконтних множників;

В_г - валютна виручка від експорту товару без надання відстрочки платежу (у випадку оплати готівкою).

Економічний зміст коефіцієнта кредитного впливу у тому, що він показує, у скільки разів знижується (якщо К_КР < 1) або підвищується (якщо К_КР > 1) ефективність угоди з наданням комерційного кредиту порівняно з угодою без надання комерційного кредиту.

3. Розраховуємо суму ефекту:

А)при оплаті готівкою:

Б)при оплаті в кредит:

*Дисконтний множник - це коефіцієнт, який дозволяє враховувати фактор часу в економічних розрахунках і застосовується для приведення майбутньої вартості грошових потоків, що належать до різних часових періодів, до теперішнього моменту часу (загальновідомо, що з часом реальна вартість грошей зменшується):

A_t = 1 / (1 + e) ^t,

де А_t   - дисконтний множник;

е – ставка дисконтування;

t – номер року.

6.  Економічне обгрунтування міжнародних ліцензійних операцій [ 25, 26].

Для розрахунку максимального паушального платежу за імпорт ліцензії "(Вімп_max) використовують формулу:

Вімп_max =(N – C) × (1 –П) ×d×К₁× Kb_exp;                                      

де N – доход від реалізації ліцензованої продукції;

С - собівартість реалізованої ліцензованої продукції;

П- ставка податку на прибуток;

d - частина чистого прибутку, що залишається у покупця ліцензії;

К_І - коефіцієнт, який враховує строк угоди та коефіцієнт

дисконтування;

Kb_exp коефіцієнт валютної ефективності експорту ліцензії.

Валютна ефективність експорту ліцензії визначається за формулою:

Kb_exp= В_{exp ліц} / З_нддкр,

де, В_{exp ліц}  - валютний виторг від продажу ліценцій на науково-технічну розробку і супутний експорт обладнання, в іноземній валюті;

З_нддкр – витрати на розробку та експорт ліцензії, а також на виробництво і транспортування продукції, експорт якої обумовлений продажем ліцензії, у національній валюті.

Річний економічний ефект від імпорту ліцензії   визначають за формулою:

         

де Ц^од- -ціна одиниці продукції, яка випускається за ліцензією на внутрішньому ринку;

С^од - собівартість одиниці продукції, що випускається за ліцензією для реалізації на внутрішньому ринку;

N – річний обсяг виробництва ліцензійної продукції для реалізації на внутрішньому ринку;

Р - ставка податку на прибуток;

Е - граничне значення рентабельності;

К - капітальні вкладення для організації ліцензійного виробництва (без вартості ліцензії);

З_нддкр - витрати на адаптацію та доведення закордонної технології;

Вітр - вартість імпортної ліцензії (паушальні платежі, роялті, тощо);

К_схр - коефіцієнт валютної ефективності експорту ліцензії.

Показник рентабельності придбання ліцензії (r) розраховують за формулою:

7. Економічне обгрунтування міжнародних франчайзингових операцій [ 25, 26].

Для визначення ставки роялті (R) у франчайзингових контрактах використовують формулу:

де Rе пt_дод - додаткова рентабельність, досягнута в господарській діяльності франчайзі завдяки укладанню франчайзингового договору;

Д- частка франчайзера у додатковому прибутку;

Rе пt_заг - загальна рентабельність діяльності франчайзі.

Відповідно, прибуток франчайзера (ПР_ф) становитиме:

                       

де В - виручка франчайзі від реалізації продукції під торговою маркою франчайзера.

З іншого боку, прибуток франчайзера можна обчислити за формулою:

                       

де ПР_дод - додатковий прибуток франчайзі, одержаний завдяки укладанню франчайзингової угоди.

8. Визначення валютного ефекту та ефективності експортних операцій [ 20].

Охарактеризувати вигідність чи невигідність здійснення експортної операції можна через розрахунок показників валютного ефекту та ефективності експортних операцій. Відмінність між цими двома показниками полягає в тому, що показник валютного ефекту (Е екс) є абсолютним показником, що виражається в грощових одиницях і визначається як різниця між виручкою від реалізації експортної продукції в одиницях іноземної валюти і сумарними витратами на виробництво і реалізацію такої продукції в гривнях. Причому, розмір виручки в іноземній валюті перераховується за офіційним курсом НБУ в гривні для співставлення показників. Розрахунок можна робити як по окремих товарах чи товарних групах, так і в загальному по усій експортній продукції.

                                        m

Е екс=Σ (Цексi*Курс-Вексi)*Qексi,                   

                                                   i =1

   де Еекс – показник валютного ефекту експорту, грн.;

        Цекс i – валютна ціна одиниці і-го товару, що експортується, од. іноз. валюти;      

        В екс і – витрати на виробництво і реалізацію одиниці і-го товару, що експортується (виробнича собівартість одиниці товару і накладні витрати в розрахунку на одиницю товару;зберігання, транспортування, страхування, розмір мита та інших митних платежів, перевезення тощо), грн.

      Qекс i – обсяг і-го товару, що експортується, нат. од.;

       m – кількість видів товарів, що експортуються.

Так само цей показник можна розрахувати, беручи за основу розмір усієї валютної виручки. Тоді формула для визначення валютного ефекту від експорту матиме вигляд:

Еекс=Двал*Курс-Векс,

де Двал – розмір валютної виручки від реалізації партії експортного товару, од. інозвалюти;

      Векс - сумарні витрати на виробництво і реалізацію партії товару, грн.

  За економічним змістом показник ефекту експорту подібний до поняття «прибуток». Якщо в результаті такого розрахунку одержуємо додатну величину, здійснювати експортну операцію вигідно.

 

На відміну від показника валютного ефекту експорту, показник валютної ефективності експорту є відносною величиною (Еф екс), і показує, який розмір валютної виручки припадає на 1 грн. витрат. Для того, щоб дати відповідь на питання, чи вигідно на основі розрахованого показника валютної ефективності експорту здійснювати зовнішньоекономічну операцію, необхідно його порівняти з певною базою, якою при експорті виступає обернений валютний курс (валют.од./грн.). Якщо показник валютної ефективності експорту є більшим оберненого валютного курсу, здійснювати експортну операцію вигідно:

            m

            Σ Цексі*Qексі

                         i=1

  Ефекс= 

                    Векс

де Ефекс – показник валютної ефективності експорту,вал. од./грн.;

Цексі- валютна одиниця ціни і-го товару, що експортується, вал.од.;

Векс - витрати на виробництво і реалізацію партії експортної продукції, грн.

Qексі – обсяг і-го товару, що експортується, нат.од.;

m – кількість видів товарів, що експортуються.

9. Визначення валютного ефекту та ефективності імпортних операцій [ 20].

Важливими показниками, що характеризують стан імпортної діяльності підприємства, є показники валютного ефекту та ефективності імпортних операцій. Перший показник, як і при експорті, показує абсолютне значення вигоди, що одержує підприємство від купівлі імпортного товару, а другий – показує вигідність чи невигідність здійснення такої операції.

Показник валютного ефекту імпорту розраховується за формулою׃

                                     m

Е імп=Σ (Цімпi –Вімпi*Курс)*Qімпi,                   

                                          i =1

де Еімп – показник валютного ефекту імпорту, грн.;

Цімп – ринкова ціна одиниці і-го товару, що імпортується в Україні (ціна за якою аналогічний товар можемо купити чи продати на внутрішньому ринку), грн.;

Вімпi – вартість придбання одиниці і-го товару, що імпортується, вал.од.;

Qімпi- обсяг і-го товару, що імпортується, нат.од.;

m - кількість видів товарів, що імпортуються.

Якщо Е імп>1, то це означає, що отримано абсолютну вигоду від продажу раніше імпортованого товару (за інших рівних умов, як то повернення чи неповернення ПДВ, особливості оподаткування тощо). Натомість, коли імпортований товар використовується як сировина у виробництві, то додатній показник валютного ефекту показує економію порівняно з ринковими цінами в межах держави.

Показник валютної ефективності імпорту є відноснимпоказником ефективності імпортної операції і визначається за формулою:

            m

            Σ Цімпі*Qімпі

                         i=1

   Ефімп=  

                    Вімп

де Ефімп – показник валютної ефективності імпорту,грн./вал. од;

Цімпі- ринкова ціна одиниці і-го товару, що імпортується,в Україні, грн.;

Вімп - сумарні витрати, пов’язані з імпортом усієї продукції протягом року,чи іншого розрахункового періоду вал. одиниці.

Qімпі – обсяг і-го товару, що імпортується, нат.од.;

m – кількість видів товарів, що імпортуються.

Сумарні витрати, пов’язані з імпортом продукції включають, як і при експорті, і накладні витрати. Якщо витрати виражені в різних видах валют, то необхідно їх перевести за курсом НБУ в гривню. Розрахований показник валютної ефективності імпорту порівнюється також з валютним курсом, але вже не з оберненим, як при експорті, а з прямим. Якщо показник валютної ефективності імпорту є більшим від прямого валютного курсу, - здійснювати імпортну операцію вигідно.

 

Питання до іспиту

 

1. Сутність менеджменту зовнішньоекономічної діяльності. Предмет і завдання курсу.

2. Система управління зовнішньоекономічною діяльністю. Структура механізму управління ЗЕД.

3. Інститути та засоби управління ЗЕД на національному і міжнародному рівнях.

4. Органи державного та місцевого управління ЗЕД в Україні та їх основні функції.

5. Теорії управління зовнішньоекономічною діяльністю.

6.  Чинники управління ЗЕД. Принципи управління ЗЕД.

7. Особливості менеджменту ЗЕД в Україні.

8.  Роль зовнішньоекономічного фактора в розвитку економік окремих країн світу.

9. Міжнародні комерційні операції та міжнародні торговельні угоди. Класифікація міжнародних торговельних угод.

10. Зовнішньоекономічні угоди купівлі-продажу товарів в матеріально-речовій формі.

11. “Зустрічна” торгівля. Види товарообмінних і компенсаційних угод.

12. Зовнішньоекономічні угоди купівлі-продажу результатів творчої діяльності.

13. Процедура підготовки експортної угоди. Тверда та вільна оферти.

14. Процедура підготовки імпортної угоди. Запити та замовлення.

15. Структура та зміст контракту купівлі-продажу товарів.

16. Якість товарів та способи її встановлення в контракті.

17. Базисні умови поставок.

18. Валютні умови контракту.

19.  Платежі у зовнішньоекономічній діяльності. Форми міжнародних розрахунків та ризики і переваги їх використання для експортера та імпортера.

20. Захист від валютного ризику під час здійснення зовнішньоекономічних угод. Валютні застереження

21. Способи фіксації ціни в контракті.

22. Сутність і структура управління митною системою.

23. Засоби здійснення митної політики України.

24. Митний контроль.

25.  Поняття і види митного режиму.

26. Митне оформлення. Митні документи.

27. Мито та митні збори. Види і ставки мита.

28.  Нарахування та стягнення мита. Митна вартість.

29.  Оподаткування експорту та імпорту товарів (робіт, послуг).

30. Відповідальність суб’єктів ЗЕД за порушення митних правил.

31. Переміщення та пропуск через митний кордон України товарів та інших предметів.

32. Тарифні пільги та преференції.

33. Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності.

34. Нетарифне регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

35.  Кількісні обмеження. Ліцензування та квотування зовнішньоекономічних операцій

36.  Стандарти на товари. Державні закупки. 

37. Демпінг та антидемпінгові процедури.

38.  Субсидії і компенсаційні заходи.

39.  Методи стимулювання експорту.

40.  Основні законодавчо-нормативні документи, що регулюють ЗЕД в Україні.

41. Сучасна зовнішньоторговельна політика України.

42. Захист українських товаровиробників від імпорту. Український “антидемпінговий кодекс”.

43.  Відповідальність у зовнішньоекономічній діяльності.

44. Державнета міждержавне валютне регулювання.

45. Валютна політика та методи її здійснення.

46. Валютний ринок в Україні

47. Міжбанківський валютний ринок і порядок торгівлі іноземною валютою. Уповноважені банки

48. Котирування валюти. Кросс-курс

49..Валютні операції суб’єктів ЗЕД України.

50.  Валютний курс та його значення для ЗЕД.

51. Кредитування зовнішньоекономічних операцій. Види кредитів і форми кредитування

52.  Міжнародна валютна система.

53.  Міжнародні валютно-кредитні організації.

54.  Міжнародний валютний фонд.

55. Світові валютні ринки.

56. Страхування зовнішньоекономічного ризику.

57. Необхідність залучення іноземних інвестицій.

58.  Види і форми здійснення іноземних інвестицій. Об’єкти іноземного інвестування.

59. Підприємства з іноземними інвестиціями. 

60. Управління та фінансові аспекти діяльності підприємства з іноземними інвестиціями.

61. Стимулювання та захист іноземних інвестицій.

62. Іноземні інвестиції на основі концесійних договорів, контрактів про виробничу кооперацію, спільне виробництво та інші види спільної інвестиційної діяльності.

63. Основні цілі створення спеціальних економічних зон.

64.  Особливості законодавчого регулювання господарської діяльності в спеціальних економічних зонах.

65. Види спеціальних економічних зон.

66.  Зміст і види офшорних операцій.

67. Офшорні зони. Передумови успішної реалізації проектів офшорних зон.

68. Особливості створення і функціонування офшорних компаній.

69. Етапи і процедури створення спеціальних економічних зон.

70. Розробка організаційно-економічного механізму регулювання спеціальних економічних зон.

71.  Світова практика функціонування спеціальних економічних зон. Технополіси Японії. Наукові парки США. Зони зовнішньої торгівлі.

72. Сутність та необхідність міждержавного регулювання зовнішньої торгівлі. Двостороннє та багатостороннє співробітництво.

73.  Міжнародні економічні організації.

74.  Регіональні економічні угрупування країн.

75. Генеральна угода про тарифи і торгівлю (ГАТТ).

76. Всесвітня торговельна організація (ВТО).

77. Техніко-економічне обгрунтування міжнародних проектів.

78.  Завдання, принципи і методи техніко-економічної оцінки зовнішньоекономічних операцій і міжнародних проектів.

79. Зміт і послідовність техніко-економічного обгрунтування проекту.

80. Бізнес-план у міжнародній сфері.

81.  Оцінка інвестиційної привабливості капіталовкладень.

82.  Визначння ефекту та ефективності зовнішньоекономічних операцій та міжнародних проектів.

83..Форми прояву ефекту зовнішньоекономічних операцій.

 83. Показники фінансово-економічної оцінки проекту.  

 84. Вплив умов платежу та зміни валютних курсів на розрахунок показників ефекту і ефективності зовнішньоекономічних операцій.

85. Ефективність створення експортних виробництв.

86. Ефективність придбання та використання імпортного обладнання.

87. Економічна оцінка міжнародного науково-технічного обміну. Вартісна оцінка технологій на світових ринках. Ефективність торгівлі ліцензіями.

88.  Ефективність міжнародної спеціалізації і кооперації виробництва.

89.  Особливості маркетингової діяльності на зовнішньому ринку та основні її напрями.

Організація маркетингових досліджень на зовнішньому ринку.

90.  Середовище міжнародного маркетингу.

91. Імідж і реклама фірми у міжнародній торгівлі.

 

СПЕЦІАЛЬНІ ТЕРМІНИ

Міжнародна економічна інтеграція. Зовнішньоекономічна діяльність. Міжнародна комерційна операція. Зовнішньоторговельна угода. Експортні операції. Імпортні операції.

 Реекспортні операції. Реімпортні операції. “Зустрічна” торгівля. Бартерні операції.

Комплексний інжиніринг. Міжнародні лізингові операції. Фінансовий лізинг.

Оперативний лізинг. Ліцензійні угоди. Ліцензіар. Ліцензіат. “Ноу-хау”. Роялті. Паушальні платежі. Вільна оферта. Тверда оферта. Коносамент. “Тель-кель”. “Тверда”ціна. “Рухома” ціна. “Ковзна” ціна. Базисні умови поставок. ІНКОТЕРМС. Валюта ціни. Валюта платежу.

Маркування. Форс-мажор. Арбітраж. Брокери. Агенти-представники. Комісіонери. Консигнатори. Дистриб’ютори. Тендерні комітети. Аукціон. Лот. Стринг. Трампове судноплавство. Чартер. Демередж. Діспач. Фрахт. Протекціонізм. Лібералізація зовнішньої торгівлі. Кількісні обмеження. Квотування зовнішньоекономічних операцій. Демпінг. Білетералізм. Міжнародний режим. СОТ (ГАТТ). Контрактні ціни. Біржові котирування. Приведення цін. Знижка “сконто”. Бонусна знижка. Дисконтна валютна політика. Девізна валютна політика. Девальвація. Ревальвація. Котирування валют. Крос-курс. Курс продавця. Курс покупця. Маржа. Конвертованість валют. Спеціальні економічні зони. Оффшорні зони.

Глобальні квоти. Індивідуальні квоти. Групові квоти. Антидемпінгові квоти. Компенсаційні квоти. Спеціальні квоти. Генеральна ліцензія. Ліцензія відкрита (індивідуальна). Ліцензія разова (індивідуальна) Ліцензія антидемпінгова. Ліцензія компенсаційна. Ліцензія спеціальна. Адвалерне мито. Специфічне мито. Комбіноване мито. Антидемпінгове мито. Компенсаційне мито. Митна вартість. Тарифні преференції. Митні збори. Товарна група. Іноземна валюта. Валютні цінності. Попередні імпортні депозити. Резиденти.

 Іноземні інвестиції. Спільні підприємства. Концесії. Франшиза. Міжнародний поділ праці. Міжнародна спеціалізація і кооперація. Ємбарго. Валютні застереження. Інкассо. Делькредере. Принципал. Принцинал.

 

 

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

 

Основна література