2020-07-01
55Організаційна частина
2.3 Визначення трудомісткості робіт по технічному обслуговуванню і ремонту технологічного устаткування
Трудомісткість з періодичного технічного обслуговування устаткування визначається сумою добутку норм часу відповідних видів періодичного технічного обслуговування на плановий обсяг цих робіт, виражений в одиницях ремонтної складності (ОРС).
Планова трудомісткість ремонтів визначається з кожним найменуванням устаткування, що ремонтується добутком норм часу на ІОРС відповідного виду ремонту на обсяг робіт, виражений сумарною ремонтоскладністю устаткування, що ремонтується:
Σ т= тмех + Т електрик +Т електрон, (2.1)
де Т мех, Т електрич, Т електрон, - планова трудомісткість ремонтувідповідно на механічну, електричну і електронну частину устаткування.
Планова трудомісткість ремонтумеханічної частини устаткування визначається за формулою
тмех = Rмех,∙ Hмех, (2.2)
де Rмех - категорія ремонтної складності для механічної частини устаткування;
Нмех - норма часу на ремонт ІОРС для механічної частини устаткування.
Планова трудомісткість ремонтуелектричної частини устаткування визначається за формулою
Т електрик = Rелектрич∙ Hелектрич, (2.3)
де Rелектрич, - категорія ремонтної складності для електричної частини устаткування;
Нелекгрич - норма часу на ремонт ІОРС для електричної частини устаткування.
Основним документом, відповідно до якого здійснюється планування робіт з ремонту й обслуговування, є графік регламентованого технічного обслуговування і ремонту (графік РТОіР). У графіку РТОіР знаходяться короткі дані про моделі верстата, категорія ремонтної складності, що визначається службою головного механіка для ефект=ричної і механічної частин, ремонтні роботи.
При неможливості нормування окремих робіт з періодичного технічного обслуговування, вони можуть визначатися за річним нормативом на ці роботи або плануватися на рівні фактичних витрат часу в попередньому періоді.
Планова кількість ремонтів становить (за даними завдання на курсову роботу), наприклад:
капітальних к = 1;
середніх с = 4;
малих м = 7;
кількість оглядів перед капітальним ремонтом ок = 1;
кількість оглядів – 143.
13*12-(1+4+7+1)=143
Складаємо графік РТОіР для умовної дільниці, на якій експлуатується 15 координатно – свердлильних верстатів 2554 Ф2.
Таблиця 1 - Графік РТОіР
| Місяці | |||||||||||||
| Найменування
Координатно – свердлильний верстат 2554 Ф2
| № | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 |
| 01 | М | ||||||||||||
| 02 | ОК | К | |||||||||||
| 03 | С | ||||||||||||
| 04 | М | ||||||||||||
| 05 | М | ||||||||||||
| 06 | С | ||||||||||||
| 07 | |||||||||||||
| 08 | М | ||||||||||||
| 09 | |||||||||||||
| 10 | М | ||||||||||||
| 11 | М | ||||||||||||
| 12 | |||||||||||||
| 13 | С | ||||||||||||
| 14 | М | ||||||||||||
| 15 | |||||||||||||
Облік трудомісткості непланових ремонтів повинен здійснюватися за фактичними витратами робочого часу.
Таблиця 2 – Норми часу на ремонт механічної та електричної частин устаткування
| Частина устаткування | Норма часу/год. на 1 ремонтну одиницю (1ОРС) | ||||
| Капітальний ремонт | Середній ремонт | Малий ремонт | Огляд | Огляд перед капітальним ремонтом | |
| Механічна | 50,0 | 9,0 | 6,0 | 0,8 | 1,1 |
| Електрична | 12,5 | 12,5 – 1,5 | 1,5 | 0,2 | 0,25 |
Трудомісткість інших робіт, що включаються в річний план, визначається за замовленням і технологічними нарядами.
Приймаємо для умовного верстата ремонтоскладність:
механічної частини - Rмех=35;
електричної частини - Rел = 50.
Для цього використовуємо «Типову систему технічного обслуговування і ремонту метало- і деревообробного устаткування»/ Мінстанкопром СРСР, ЕНІМС. – М.: Машинобудування, 1988 таблиця 2.91 «Верстати з числовим програмним управлінням»[24 стр.482].
Тмех = Rмех ∙(к ∙Нк + с ∙ Нс+м ∙ Нм + 0 ∙ Н0 + ок ∙ Нок), (2.4)
35*(1*50+4*9+7*6+143*0.8+1*1.1)=8522,5
де Rмех - ремонтоскладність механічної частини верстата;
к – кількість капітальних ремонтів;
Нк – норма часу на капітальний ремонт механічної частини;
с – кількість середніх ремонтів;
Нс - норма часу на середній ремонт механічної частини;
М – кількість малих ремонтів;
Нм – норма часу на малий ремонт механічної частини;
о – кількість оглядів;
Н0 – норма часу на огляд;
ок – кількість оглядів перед капітальним ремонтом;
Нок – норма часу на огляд перед капітальним ремонтом.
Обчислюємо планову трудомісткість ремонту механічної частини верстату
Тмех = (норм/год).
Планова трудомісткість ремонту механічної частини верстату становить
Т мех = 8522,5 (норм/год).
Знаходимо планову трудомісткість ремонту електричної частини верстату:
Тел = Rел ∙(к ∙Нк + с ∙ Нс+ м ∙ Нм + 0 ∙ Н0 + ок ∙ Нок), (2.5)
50*(1*12.5+4*11+7*1.5+143*0.2+1*0.25)=4792,5
де Rел - ремонтоскладність електричної частини верстата;
к – кількість капітальних ремонтів;
Нк – норма часу на капітальний ремонт електричної частини;
с – кількість середніх ремонтів;
Нс - норма часу на середній ремонт електричної частини;
м – кількість малих ремонтів;
Нм – норма часу на малий ремонт електричної частини;
о – кількість оглядів;
Н0 – норма часу на огляд;
ок – кількість оглядів перед капітальним ремонтом;
Нок – норма часу на огляд перед капітальним ремонтом.
Обчислюємо планову трудомісткість ремонту електричної частини верстату
Телектрич. = (норм/год).
Планова трудомісткість ремонту електричної частини верстату становить
Телектрич. =4792,5 (норм/год).
Планову трудомісткість ремонту електронної частини верстату визначаємо за формулою
Телектрон. = Нел. /1000 ∙ Фр ∙ (к + с) (норм/год), (2.6)
Тел=98/1000*2024*(1+4)=991,76
де Нел. – норма часу на 1000 год., відпрацьованих одним устаткуванням ЧПК верстата, приймаємо згідно з таблицею 1.17 (стр. 129) «Трудомісткість ремонту електронних пристроїв ЧПК» норму часу на 1000 ч. відпрацьованих одним устаткуванням ЧПК верстата (98, 104 …) норм/год.
Фр – 253*8=2024 річний фонд роботи верстата, год.
Обчислюємо планову трудомісткість ремонту електронної частини верстату
Телектрон. = (норм/год).
Планова трудомісткість ремонту електронної частини верстату становить
Телектрон. = 991,76 (норм/год).
Тепер можна знайти сумарну планову трудомісткість робіт по ремонту верстата:
Σ т = тмех + Т електрик +Т електрон
Σ т = 14306,76 (норм/год).
Обчислюємо планову трудомісткість середнього ремонту верстату:
Tс = Rмех Hс+ Rелектрич Hс + Телектрон = 35*9+50*11+991,76=1856,76 (2.8)
Tс = 1856,76 (норм/год).
2.4 Розрахунок чисельності бригади
Знаходимо чисельність робітників у бригаді за формулою:
Чр = 
(2.10)
де Чр- планова чисельність робітників у бригаді;
Σ Т — річний обсяг робіт бригади;
Fеф — річний дійсний фонд робітника;
Квн - 1 - плановий коефіцієнт виконання норм.
Фонд часу робітника розраховується за календарем. Розрізняють календарний (Fк), номінальний (Fн) і дійсний (ефективний) (Fеф.) фонди часу.
1. Визначаємо номінальний фонд часу одного робітника:
Fн = 253*8=2024 (год).
2. Визначаємо коефіцієнт, що враховує планові втрати часу робітників
через невиходи на роботу в зв'язку з відпусткою, хворобами виконанням
держобов'язків і т. д.
Відсоток невиходів на роботу (планові, фактичні) – 6 %. Тоді:
0,94
3. Визначаємо дійсний фонд робочого часу 1 робітника:
Fеф = Fн ∙ηн.р. =2024*0,94=1902,56 (2.11)
Fеф = 1902,56 (год).
Тепер можна знайти чисельність робітників у бригаді:
Обчислюємо кількість механіків:
Чмех = 8522,5/1902,56=4,4=4 (чол).
Знайдемо кількість електриків:
Челектрик= 4792,5/1902,56=2,5=3 (чол.)
Знайдемо кількість електронників:
Ч електрон = 991,76/1902,56=0,5=1 (чол.)
Розраховану чисельність робітників бригади зводимо в таблицю за професіями і розрядами.
Таблиця 3 – Відомість робітників-ремонтників
| Професія | Загальна кількість, чол. | В тому числі по розрядам | ||||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | |||
| Годинні тарифні ставки | ||||||||
| 20,00 | 21,80 | 24,00 | 26,60 | 30,00 | 34,00 | |||
| Механік | 4 | 1 | 1 | 1 | 1 | |||
| Електрик | 3 | 1 | 1 |
| 1 | |||
| Електронник | 1 | 1 | ||||||
| Разом | 8 | 1 | 2 | 2 | 2 | 1 | ||
Визначаємо середній розряд робітників Рр за формулою:
, (2.13)
де R — число робітників даного розряду,
Рр — тарифний розряд робітника,
Рр =1*1+3*2+4*2+5*2+6*1/8= 3,9
Тепер можна знайти середню годинну тарифну ставку:
Сг сер. = (∑Сгі×Рі) / n, (2.14)
де С год.сер. - середня годинна тарифна ставка, грн..
С год.i — годинні тарифні ставки відповідних розрядів, грн.
n - загальна кількість робітників,
Рі — кількість робітників відповідних розрядів.
Обчислюємо середню годинну тарифну ставку робітників бригади
Сгод.сер. = 20*1+24*2+26,60*2+30*2+34*1/8= грн.
Отже, середня годинна тарифна ставка Сгод.сер. = 26,9 грн.
Економічна частина
3.1 Визначення вартості матеріальних та енергетичних витрат для капітального, середнього ремонту технологічного устаткування
Для визначення потреби в основних матеріалах на ремонт і обслуговування обладнання необхідно виходити з обсягу робіт і використовувати норми витрат матеріалів на ремонт і технічне обслуговування механічної частини (таблиця 1.26), норми витрат комплектуючих виробів (таблиця 1.33), норми витрат матеріалів для обтирання і промивання (таблиця 1.34), норми витрат змащувальних матеріалів (таблиця 1.35), норми витрат матеріалів на ремонт і технічне обслуговування електричної частини (таблиці 1.66 – 1.69), норми витрат матеріалів на ремонт і технічне обслуговування пристроїв ЧПК (1.70).
Таблиця 4 - Відомість витрат на основні матеріали
| Найменування матеріалу | Одиниця виміру | Кількість | Ціна за одиницю, грн. | Вартість, грн. | ||
| 1. Для механічної частини | ||||||
| Проволока пружинна | кг | 0,34 | 12,3 | 4,18 | ||
| Бабіт | кг | 0,25 | 150 | 37,5 | ||
| Припій | кг | 0,85 | 30 | 25,5 | ||
| Разом |
|
| 67,18 | |||
| 2. Для електричної частини | ||||||
| Припій олово/свинець | кг | 0,085 | 21,5 | 1,83 | ||
| Кабель для установки | м | 22,61 | 3,2 | 72,35 | ||
| Разом |
| 74,2 | ||||
| 3. Для електронної частини | ||||||
| Лак ізолюючий | л | 0,3 | 8,3 | 2,49 | ||
| Спирт етиловий | л | 1,2 | 25,6 | 30,72 | ||
| Разом | 33,21 | |||||
| Всього |
| |||||
Таблиця 5 - Відомість витрат на комплектуючі вироби
| Найменування виробу | Одиниця виміру | Кількість | Ціна за одиницю, грн. | Вартість, грн. | |
| 1. Для механічної частини | |||||
| Вільні шарики | шт. | 67 | 4,20 | 281,40 | |
| Вільні ролики | шт. | 67 | 6,60 7 | 442,20 | |
| Шарикопідшипники | 85 | 7,00 | 595,00 | ||
| Разом |
| 1318,60 | |||
| 2. Для електричної частини | |||||
| Вимикачі | шт. | 50 | 3,00 | 150,00 | |
| Конденсатори | шт. | 73 | 5,00 | 365,00 | |
| Разом |
| 515,00 | |||
| 3. Для електронної частини | |||||
| Лампи | шт. | 3 | 7,00 | 21,00 | |
| Зажими щіток | шт. | 7 | 20,00 | 140,00 | |
| Разом |
| 161,00 | |||
| Всього |
| 1994,60 | |||
Таблиця 6- Відомість витрат на допоміжні матеріали
| Найменування матеріалу | Одиниця виміру | Кількість | Ціна за одиницю, грн. | Вартість, грн. |
| Емаль | кг | 0,7 | 10,20 | 7,14 |
| Бензин | л | 0,8 | 4,30 | 3,44 |
| Уайт- спірит | л | 0,8 | 6,30 | 5,04 |
| Разом | 15,62 |
Загальна сума витрат на основні та допоміжні матеріали і комплектуючі вироби становить:
Всум. = 174,59 +1 994,6 +15,62=2 184,81 (грн.).
Вартість транспортно - заготівельних витрат становить 12 % від загальної суми:
В тр.заг = 2 184.81∙0,12 = 262,177 (грн.).
Загальна вартість матеріалів і комплектуючих виробів з урахуванням транспортно-заготівельних витрат становить:
В заг = 2 184,81 + 262,177 = 2 446,987 (грн.).
Визначаємо вартість відходів:
Ввідх = ∑Мвідх.i· Цвідх.i , (3.1)
де Мвідх.i – вага відходів, кг;
Цвідх.i - ціна 1 кг відходів, грн.
Приймаємо: Мвідх1 = 1,5 кг; Цвідх1=2,65 грн.;
Мвідх2 = 0,5 кг; Цвідх2 = 10,0 грн.;
Мвідх3=0,8 кг; Цвідх3 = 41,0 грн.
Обчислюємо вартість відходів
Ввідх= 1,5×2,65 + 0,5 ×10,0 + 0,8 × 41,0 = 41,78 (грн.)
Загальна вартість з урахуванням транспортно-заготівельних витрат і вартості зворотніх відходів (віднімається) становить;
Взаг= 17168,09 – 41,78 = 17126,31 (грн.)
Загальна вартість матеріалів і комплектуючих виробів з урахуванням транспортно-заготівельних витрат відноситься на статтю калькуляції "Сировина і матеріали".
Визначаємо витрати на електроенергію за формулою
В ел..енер. = Р ∙ Q ∙ Т, (3.2)
В ел..енер=13,2*1,657*140=3062,136 грн
де Р– потужність електрообладнання верстата, кВт; приймаємо для верстата Р=4,5 кВт;
Q – ціна електроенергії, грн./кВт; приймаємо Q = 1,657 грн./кВт
Т - умовний час роботи електрообладнання, год.; приймаємо Т = 140 год.
Обчислюємо витрати на електроенергію для капітального, середнього ремонту верстата
В ел..енер = 3062,136 грн
Вартість витрат на електроенергію вноситься на статтю калькуляції «Паливо і енергія на технологічні цілі».
3.2 Розрахунок фонду заробітної плати бригади, єдиного соціального внеску, заробітної плати робітника та утримань із заробітної плати
Оплата праці згідно із законом України «Про оплату праці» - це ціна трудових ресурсів, задіяних у виробничому процесі, що залежить від кількості і якості витраченої праці, попиту та пропозиції праці.
Заробітна плата - сукупність винагород у грошовій чи натуральній формі, отриманих за фактично виконану роботу, а також за періоди, що включаються в робочий час.
Основними елементами фонду оплати праці є наступні складові:
Основна заробітна плата нараховується за фактично відпрацьований час і усі виконані на підприємстві роботи.
Додаткова заробітна плата включає виплати за не відпрацьований на підприємстві час, що установлені законом: оплата відпусток і вихідних; допомога при звільненні; пільгові години при укороченому робочому дні для підлітків; доплати за роботу в нічний час; доплати бригадирам; одноразова винагорода за вислугу років.
Інші заохочувальні і компенсаційні виплати.
В основі розрахунку фонду заробітної плати бригади лежить відрядна форма оплата праці, а точніше пряма відрядна система. При прямій відрядній системі розмір заробітку визначається кількістю виробленої за визначений відрізок часу продукції чи кількістю виконаних операцій і відрядною розцінкою.
Фонд оплати праці визначається як сума основної і додаткової заробітної плати. (Приймаємо, що компенсаційні виплати в даному періоді не здійснюються).
При нарахуванні заробітної плати на підприємстві необхідно розрахувати суму нарахувань на фонд заробітної плати й утримань із заробітної плати робітників бригади на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Загальнообов'язкове державне соціальне страхування - система прав, обов'язків і гарантій, що передбачає надання соціального захисту і включає матеріальне забезпечення громадян у. випадку: хвороби; повної, часткової чи тимчасової втрати працездатності: втрати годувальника; безробіття по ' незалежним від них причинам і в інших випадках.
В нашому випадку оплата праці робітників здійснюється на основі відрядно-преміальної системи, яка стимулює збільшення продуктивності праці, підвищення якості монтажних робіт. Зарплата працівників визначається на основі середньогодинної ставки і визначеної трудомісткості виконуваних робіт.
Знаходимо основну зарплату працівників за формулою:
Зо=Тр * Сгод.сер. (3.3)
Зо= 1856,76*26,9=49946,84
Крім того робітники отримують додаткову зарплату, яка включає доплати і премії. Додаткова зарплата складає 30-35% від основної і визначається за формулою:
Зд=(35% · 3О)=(0,35*49946,84) (3.4)
Зд= 17481,39
Заробітна плата робітників основна і додаткова вноситься на статтю калькуляції «Заробітна плата виробничих робітників».
Визначаємо загальну зарплату за формулою:
Зз=Зо+ Зд (3.5)
Зз=49946,84+17481,39=67428,23
На фонд зарплати проводяться нарахування. Відповідно до Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році" від 24 грудня 2015 року.
Єдина ставка єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування прийнята в розмірі 22%, максимальна величина бази нарахування ЄСВ збільшена до 25 мінімальних місячних заробітних плат, а ЄСВ, який утримується із заробітної плати (доходу) працівників (фізичних осіб) - скасовано.
Єдиний соціальний внесок (загальна сума нарахувань) становить:
ЄВ = 22% від (Зо + Зд) (3.6)
ЄСВ = (49946,84 + 17481,39) × 0,22 = 14834,21 (грн.)
Загальна сума нарахувань на фонд заробітної плати (ЄВ) вноситься на статтю «Єдиний соціальний внесок».
Визначаємо середню заробітну плату робітника бригади за формулою:
Зсер. = Зз / Чр =67428,23/8=8428,52 (3.7)
де Зз – загальна заробітна плата робітників;
Чр - чисельність робітників у бригаді.
Знаходимо середню заробітну плату робітників бригади
Зсер =8428,52 (грн.)
Отже, середня заробітна плата робітника бригади Зсер = 8428,52 (грн.)
Згідно з розділом IV «Податок на доходи фізичних осіб» Податкового кодексу України дохід у вигляді заробітної плати, нарахований платнику відповідно до умов трудового договору (контракту) входить до складу загального місячного оподатковуваного доходу, що є об’єктом оподаткування фізичної особи – резидента, який отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи. Ставка податку становить 18% бази оподаткування.
Під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до накопичувального фонду, а у випадках передбачених законом, - обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також суму податкової соціальної пільги за її наявності.
Визначаємо податок на доходи фізичної особи
(Зс * 18%) / 100 % = 1517,13 (грн.)
ПДФО = 1517,13 (грн.)
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України» від 31.07.2014 р. № 1621-VII утримуємо військовий збір
(Зс * 1,5%) / 100 % = 126,42 (грн.)
Війс.збір = 126,42 (грн.)
Чистий дохід робітників становить
ЧД = Зс - ПДФО – війс.збір =8428,52-1517,13-126,42=6784,97 (грн.)
3.3 Складання кошторису витрат на виконання робіт по капітальному (середньому) ремонту технологічного устаткування
Кошторис витрат виробництва – це витрати підприємства, пов’язані з основною його діяльністю на певний період. Складання кошторису витрат на виробництво є плануванням витрат виробництва.
Витрати, пов'язані з виробництвом продукції групуються за статтями калькуляції:
- сировина та матеріали;
- купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби, роботи і послуги виробничого характеру сторонніх підприємств та організацій;
- паливо й енергія на технологічні цілі;
- зворотні відходи;
- основна заробітна плата;
- додаткова заробітна плата;
- єдиний соціальний внесок;
- загальновиробничі витрати;
- втрати від браку;
- інші виробничі витрати;
- попутна продукція.
До наведеної вище типової номенклатури статей калькуляції підприємства можуть вноситись зміни з урахуванням особливостей техніки, технології та організації виробництва відповідної галузі і питомої ваги окремих видів витрат у собівартості продукції, а також об'єднувати кілька типових статей калькуляції в одну або виділяти з однієї кілька статей калькуляції.
Планування витрат групується у такій послідовності:
- складаються кошториси витрат і калькулюється собівартість продукції і послуг допоміжних цехів;
- складаються кошториси витрат на утримання та експлуатацію устаткування, загальновиробничих та інших виробничих витрат за цехами основного виробництва з наступним узагальненням їх по підприємству;
- складається зведений кошторис витрат на виробництво з розрахунками до нього;
Собівартість – це грошовий вираз витрат, спрямований на виробництво продукції, виконання робіт, надання послуг.
За виробничим призначенням витрати групуються в статті калькуляції залежно від виробничого призначення.
1. Стаття «Сировина і матеріали» включає витрати на сировину, основні і допоміжні матеріали, куповані вироби і напівфабрикати, а також транспортно - заготівельні витрати; вартість зворотних відходів віднімається за ціною їх можливого використання чи реалізації.
2. Стаття «Паливо і енергія на технологічні цілі» включає витрати на паливо, електроенергію, пару та ін., які використовуються у технологічному процесі, за нормами витрат, тарифами і цінами.
3. Стаття «Заробітна плата виробничих робітників містить витрати на оплату праці робітників, безпосередньо зайнятих виготовленням продукції обчислюється
відповідно до трудомісткості технологічних операцій, тарифних ставок або відрядних розцінок, витрати на оплату відпусток, часу виконання державних обов'язків, доплати за виконання додаткових функцій та ін., обчислюється у відсотках до основної.
4. Стаття «Єдиний соціальний внесок» включає відрахування на обов'язкове соціальне страхування, пенсійне страхування, встановлюються у відсотках від основної і додаткової заробітної плати.
5. Стаття «Загальновиробничі витрати» містить виробничі накладні витрати на організацію виробництва і управління цехами, дільницями, відділеннями, бригадами та іншими підрозділами основного і допоміжного виробництва, а також витрати на утримання та експлуатацію машин і устаткування, обчислюються шляхом складання кошторису цих витрат на певний період і розподілу їх на одиницю продукції пропорційно основній заробітній платі виробничих робітників.
6. Стаття «Адміністративні витрати відображує загальногосподарські витрати, пов'язані з управлінням та обслуговуванням підприємства: до них належить витрати на утримання адміністративно - управлінського персоналу, витрати на їх службові відрядження, витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних актів загальногосподарського призначення, охорона, юридичні, аудиторські, транспортні послуги, поштово -телеграфні, канцелярські витрати та ін., обчислюються згідно із встановленими нормами,, тарифами і цінами.
7. Стаття «Підготовка та освоєння виробництва» містить витрати на освоєння нових підприємств, цехів, підготовку та освоєння нової продукції; підготовчі роботи в добувній промисловості; списуються на продукцію рівними частками за встановлений період їхнього відшкодування.
8. Стаття «Інші виробничі витрати» включає сплату процентів за короткострокові позики банків, оплату робіт із сертифікації та інші витрати, які включаються у собівартість продукції, але не віднесені до перелічених раніше статей.
9. Стаття «Витрати на збут» містить витрати на пакувальні матеріали, транспортування продукції, товарів за умовами договору, витрат на маркетинг та рекламу.
Сума перших п'яти статей становить цехову собівартість продукції; восьми - виробничу і усіх статей - повну собівартість продукції.
Відпускна вартість ремонту містить суму коштів, необхідних для виконання ремонтних робіт сторонній організації, яка обчислюється на основі чинної кошторисно-нормативної документації та складається із оптової вартості ремонтних робіт та податку на додану вартість.
Оптова вартість ремонту включає суму коштів, необхідних для виконання ремонтних робіт, яка обчислюється на основі чинної кошторисно-нормативної вартості ремонтних робіт, та прибутку.
Величина прибутку встановлюється, виходячи із норми рентабельності на продукцію.
Податок на додану вартість (ПДВ) – це основний вид непрямого оподаткування, який забезпечує основну масу податкових надходжень до бюджету. ПДВ встановлюється у вигляді процентної надбавки до цін, в Україні встановлена єдина ставка ПДВ: 20% - включення в ціни товарів, робіт, послуг.
Розрахунок кошторису витрат на капітальний (середній) ремонт верстата зводимо в таблицю 7.
Таблиця 7 – Розрахунок кошторису витрат на капітальний (середній) ремонт верстата
| Найменування статей витрат | Методика розрахунку | Сума, грн. |
| 1 | 2 | 3 |
| 1. 1. Сировина та матеріали | Дані в розділі 3.1 | |
| 2. 2. Паливо та енергія на технологічні цілі | В розділі 3.1 | |
| 3. Основна заробітна плата виробничих робітників | Тр.∙ Сг | |
| 4. Додаткова заробітна плата виробничих робітників | 35% від Зо | |
| 5. Єдиний соціальний внесок | 22% від (Зо + Зд) | |
| 6. Загальновиробничі витрати | 150-250% від Зо | |
| 7.Адміністративні витрати | 70% від Зо | |
| 8.Комерційні витрати | 5% від зо | |
| 9. Повна собівартість витрат на ремонт | ∑ з 1 по 8 статтю | |
| 10. Прибуток | 18% від статті 9 | |
| 11. Оптова вартість ремонту | стаття 9+10 | |
| 12. Податок на додану вартість | 20% від статті 11 | |
| 13. Відпускна вартість ремонту | стаття 11+12 |
Кошторис витрат на капітальний (середній) ремонт верстата складає грн.
Література
1. Господарський кодекс України: Прийнятий 16 січня 2003 р. – К.: Істина, 2003.
2. ДСТУ 2960-94. Організація промислового виробництва. Основні поняття. Терміни та визначення.
3. ДСТУ 2391-94. Система технологічної документації. Терміни та визначення.
4. ДСТУ 2962-94. Організація промислового виробництва. Облік, аналіз та планування господарювання на промисловому підприємстві. Терміни та визначення.
5. ДСТУ 2961-94. Організація промислового виробництва. Нормування матеріалів та виробничих процесів. Терміни та визначення.
6. ДСТУ 3185-95. Організація промислового виробництва. Праця та заробітна плата. Терміни та визначення.
7. ДСТУ 2974-94. Технологічне підготовлення виробництва. Основні поняття. Терміни та визначення.
8. Закон України «Про оплату праці» від 24 березня 1995 р. // Урядовий кур’єр. – 1995, - 18 травня.
9. Закон України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» від 21.12.2016 № 1801-VIII
10.Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» №24645- VІ від 08.07.2010р. (зі змінами № 1774-VIII від 06.12.2016)
11.Податковий Кодекс України, 2013.
12.Методичні рекомендації з формування собівартості продукції промисловості від 02.02.2001р. №47.
13.Бойчик І.М. Економіка підприємства: Навчальний посібник. – К.: Атіка.2007.
14.В.С.Мороз, А.С.Тельнов Організація виробництва. Навчальний посібник. – Львів: Новий Світ – 2000,2007.
15.Економіка підприємства: Навч. посібн. / За заг. ред.. П.В. Круша, В.І. Подвігіної, Б.М. Сердюка. – К.: Ельга-Н, КНТ, 2007.
16.Економіка та організація виробництва: Підручник / За ред.. В.Г. Герасимчука, А.Е. Розенплентера. – К.: Знання,2007.
17.Круш П.В., Подвігіна В.І., Гулевич В.О. та ін.. Організація виробництва: Підручник / За заг. ред.. П.В. Круша, В.І. Подвігіної, В.О. Гулевич. – К.: Каравела, 2010.
18. Локтева С.Е. «Станки с программным управлением и промышленные роботи»: Учебник для машиностроительных техникумов. - 2-е изд.-М.: Машиностроение, 1986 г.
19.Пасічник В.Г., Акіліна О.В. Організація виробництва. Навч. посібн. – К.: ЦУЛ, 2005.
20.Петрович Й.М., Захарчин Г.М. Організація виробництва: Підручник. – Львів: «Магнолія плюс»,2005.
21.Петрович Й.М., Кіт А.Ф., Семенів О.М. Економіка підприємства: підручник/ За загальною редакцією Й.М. Петровича. – Львів: «Новий світ-2000», 2004.
22.Семенов Г.А., Станчевський В.К., Панкова М.О., Семенов А.Г., Гребінець К.М. Організація і планування на підприємстві: Навч.посіб. – К.: Центр навчальної літератури, 2006.
23.Тарасюк Т.М., Шваб Л.І. Планування діяльності підприємства: Навч. посібник. – К.: Каравела,2008.
24.Типовая система технического обслуживания и ремонта метало- и деревообрабатывающего оборудования СССР, - М: Машиностроение, 1988г.
25.Шваб Л.І.. Економіка підприємства. Київ „Каравелла” 2007.
26.Швиданенко Г.О. Економіка підприємства. Київ: КНЕУ, 2009.
