Об’єкти природно-заповідного фонду Автономної Республіки Крим

(за винятком ПЗФ м.Севастополя)

Природно-заповідні території останнім часом активно використовуються з метою оздоровлення населення, виховання його екологічної культури та дотримання природоохоронних вимог.

Практичне використання природно-заповідних територій в рекреаційних цілях можливе при умові поділу природно-заповідних територій на функціональні зони, встановлення рекреаційного типу та режиму їх використання. Від вірності розподілу територій на зони, визначення оптимального режиму та допустимих навантажень на ландшафти залежить ефективність застосованих типів рекреаційного використання природно-заповідних територій та можливість дотримання природоохоронних вимог.

Значним естетичним, оздоровчим і лікувальним фактором є сади і парки Південнобережжя Криму. Більше 2 тисяч гектарів займають парки у Форосі, Меласі, Симеїзі, Алупці, Місхорі, Ореанді, Ливадії, Массандрі, Гурзуфі. У ході багатьох досліджень удалося з'ясувати здатність різних рослин підвищувати фізіологічну активність хворих, піднімати їх тонус, впливати на нервову систему і подих.

Кримські гори утворюють три гряди від Севастополя до Феодосії, що мають круті південні і пологі північні схили. Найбільші висоти відзначені в межах Головної або Південної гряди. Тут знаходиться найвища гірська вершина Кримського півострова – гора Роман-Кіш (1545 м). Гірська місцевість Криму сприяє розвитку таких видів туризму, як гірсько-пішохідний, скелелазіння, мисливський, спелеологічний, дельтапланеризм, вертолітні прогулянки та ін.

У цілому в Криму близько 150 річок. Найбільш родючі і мальовничі річкові долини розташовані між Бахчисараєм і Севастополем. Їх утворюють річки Альма, Кача, Бельбек, Чорна. Будучи за суттю островом, Крим став своєрідним заповідником для деяких ендемічних представників флори і фауни. Найпоширеніші види туризму: пішохідний, прогулянки на яхтах, змагання на байдарках, науковий і т.д.

Найбільший інтерес для рекреантів представляє Чорне море. У порівнянні з іншими відомими морськими районами вода в Чорному морі менш солона, завдяки чому купання тут більш приємне, а загартовуючі і лікувальні властивості її ті ж самі. Крім того, у морі відсутні припливи і відливи, немає хижаків і отруйних морських тварин, на узбережжі переважають великі піщані пляжі, прекрасні гірські і лісові прибережні ландшафти. Найпоширеніші види туризму: підводні занурення з аквалангом, прогулянки на яхтах та інших морських транспортних засобах, науковий, екстремальний.

Велике різноманіття природних умов Криму – рельєфу, клімату, гідрології і геологічної побудови викликає розмаїття і складність формування на його території підземних, зокрема мінеральних вод.На сьогоднішній день відомо 8 родовищ мінеральних вод. На півострові є вуглекислі, сірководневі, метанові і змішаний склад газів води, азотні, слаборадонові і не газовані, а також частково теплі і гарячі води. Іонно-сольовий склад мінеральних вод Криму дуже різноманітний. У наші дні найбільш відомі джерела мінеральних вод у Ялті, Саках, Євпаторії, у районі Внутрішньої гірської гряди, у степовій частині Криму. Одним з найбільш відомих мінеральних джерел Криму є Аджи-Су, іменований також джерелом Чорні води. Знаходиться він у верхів'ях ріки Бельбек, у Коккозській долині [4, c.134-151].

Таблиця 2.4.4

Запаси мінеральних вод Кримського регіону та їх використання*

* - за даними [11]

У Криму розвідано 15 родовищ лікувальних грязей (Сакське, Євпаторійське, Чокракське, Булганакське та ін.) з балансовим запасом 22,4 млн. м³). У даний час грязелікування застосовується в загальному комплексі лікувальних засобів. Грязі Сакського озера, наприклад, використовуються для лікування кістково-суглобних, гінекологічних і шкірних захворювань, наслідків військових травм і захворювань спинного мозку [4, c.289-297].

Таблиця 2.4.5