Короткий виклад навчального матеріалу

Електричний струм – це напрямлений рух заряджених частинок в провіднику

За напрямок струму беруть умовний рух позитивно заряджених частинок Рис. 1

Рис. 1                                                          

Сила струму (I) – скалярна величина, що дорівнює відношенню заряду, ∆q що проходить через поперечний переріз провідника за інтервал часу ∆t, до цього інтервалу часу.  Якщо сила струму і його напрям не змінюються з часом, то такий струм називають постійним

          Рис. 2                                           Рис. 3                              Андре Ампер

• Електричне коло (Рис. 2) складається з трьох основних елементів: джерела струму, споживачів струму і електричних провідників. Решта елементів кола представлені на Рис. 3

Напруга – це різниця потенціалів на ділянках кола.

Умови виникнення струму

1. Напруга електричного поля в провіднику не дорівнює нулю.
2. Замкнуте коло.
3. На заряди повинні діяти не електростатичні сторонні сили, які утворються джерелами струму – акумуляторами, генераторами.

Алессандро Вольта         Георг Ом                               Рис. 4

Силу струму в електричному колі вимірюють амперметром, який підключається послідовно. Напругу вимірюють вольтметром, який підключають паралельно в колі (Рис. 4)

Закон Ома для ділянки кола. 1826 р.

• Сила струму в провіднику пропорційна напрузі на його кінцях і обернено пропорційна опору провідника

Спад напруги на ділянці кола – рівний добутку опору цієї ділянки на силу струму

Електричний опір – є характеристикою провідника і визначається його геометричними розмірами і матеріалом провідника

Тема 6: „Електрорушійна сила. Робота і потужність струму”

План

1. Джерела струму. ЕРС
2. Закон Ома для повного кола
3. Послідовне і паралельне з’єднання провідників
4. Робота і потужність струму
5. Теплова дія струму. Закон Джоуля-Ленца

Література:

Дмитрієва В.Ф. Фізика: Навчальний посібник- К.: Техніка, 2008. – 648 с.: іл.

§ 111-117