Участь Україна в ОЧЕС

Україна активно сприяє поглибленню економічного співробітництва в рамках ОЧЕС і має розвинені зовнішньоекономічні зв'язки із країнами-учасницями. Україна активно розвиває двостороннє співробітництво із країнами ОЧЕС. Підписані двосторонні угоди про співробітництво із Грузією й Туреччиною. Ці угоди спрямовані на реалізацію «Декларації про Чорноморське економічне співробітництво».

У рамках ОЧЕС одержали розвиток пропозиції України щодо активізації співробітництва в інвестиційній сфері. На основі розроблених принципів регіонального інвестиційного співробітництва ведеться робота зі створення ефективних схем гарантій інвестицій у регіоні. Прийняті «Схеми гарантій інвестиційних контрактів і експортних кредитів» використаються в Чорноморському банку торгівлі й розвитку.

Україна величезне значення приділяє створенню транспортної карти регіон у з обліком існуючих і проектованих транспортних систем. Використовуючи проекти ОЧЕС, Україна намагається забезпечити прискорену інтеграцію своєї транспортної системи в європейський простір і трансконтинентальні мережі вантажоперевезень. На рівні ОЧЕС активно вирішуються проблеми спрощення митних формальностей, пов'язаних з переміщенням пасажирських і вантажних потоків у регіоні, а також обговорюються інші життєво важливі питання, пов'язані з функціонуванням транспорту в регіоні.

Україна приєдналася до реалізації великих регіональних проектів, один із яких - створення транспортного кільця навколо Чорного моря з виходом на транс'європейські магістралі. Були підписані ряд меморандумів про скоординований розвиток кільцевої автомагістралі навколо Чорного моря й морських магістралей у регіоні, а також меморандум про взаєморозуміння по питанню полегшення автомобільних вантажних перевезень у Чорноморському регіоні.

Пріоритетне значення для України має співробітництво в галузі науки й технологій, тому країна взяла участь у створенні Міжнародного центра чорноморських досліджень в Афінах.

Пріоритетними напрямками науково-технічного співробітництва для України в рамках ОЧЕС є: сейсмологія; захист навколишнього середовища; збереження біорізноманіття Чорного моря; екологічно чиста енергетика; моніторинг і очищення вод; утилізація відходів; забезпечення продовольством; охорона здоров'я.

Одним з найбільш перспективних для України є співробітництво в області енергетики. Україна бере участь у реалізації проектів у сфері впровадження енергозберігаючих технологій, уніфікації національного регулювання й стандартів, розширює свою присутність на енергетичному ринку регіону. Україна приєдналася до планів створення в рамках ОЧЕС об'єднаної енергосистеми (на основі об'єднання національних енергосистем країн ОЧЕС у єдине Чорноморське кільце), а також до роботи Чорноморського енергетичного центра в Софії.

Велике значення для України мають екологічні проблеми акваторії Чорного й Азовського морів. Разом з іншими країнами ОЧЕС Україна приступилася до реалізації ряду першочергових заходів щодо інвентаризації й локалізації джерел забруднення. Фінансування проектів проводиться Чорноморським екологічним фондом.

Україна бере участь також у:

• взаємодії між країнами організації при наданні надзвичайної допомоги й ліквідації надзвичайних ситуацій природного й техногенного характеру;

• угодах про боротьбу зі злочинністю;

• заходах ОЧЕС по зміцненню безпеки й стабільності в регіоні.

Україна підтримує заходи в ОЧЕС, які покликані забезпечити співробітництво для рішення виникаючих соціальних проблем. Україна бере участь у Форумі цивільного суспільства країн Чорноморського регіону. Ціль Форуму - посилення співробітництва між громадськими організаціями країн-членів ОЧЕС, збільшення внеску цих організацій у діяльність регіональних міжурядових структур.

Україна включена в систему кооперації громадських організацій країн ОЧЕС, що формується на основі мереж неурядових організацій, асоціацій, федерацій - Мережа неурядових організацій Міжнародної ради сприяння добробуту.

 

УКРАЇНА Й ЄЕП

Україна підтримує ідею про створення більш діючого інтеграційного утворення - Єдиного економічного простору (ЕЭП).

ЕЭП починав формуватися в 2003 р., як особлива інтеграційна структура в рамках СНД. Президенти Росії, Бєларусі, Казахстану й України заявили про намір сформувати ЕЭП 23 лютого 2003 р., 19 вересня 2003 р. була підписана угода із цього приводу, 20 квітня 2004 р. відбулася ратифікація Угоди парламентами цих країн, а 20 травня 2004 р. Угода набутила чинності. ВР України ратифікувала дану Угоду з одним застереженням: «Україна буде брати участь у формуванні й функціонуванні ЕЭП у рамках, що відповідає Конституції України».

Мета формування ЕЭП - створення умов для стабільного й ефективного розвитку економік держав-учасників і підвищення рівня життя населення. У той же час країни-учасниці ЕЭП намагаються досягти індивідуальних інтересів:

- Для РФ важливим мотивом об'єднання виступає свобода переміщення капіталу. Росія прагне використати ЕЭП як фактор протидії просуванню на схід ЄС і НАТО, а також посилення зв'язків учасниць ЕЭП із третіми країнами.

- Для України важливе значення має створення зони вільної торгівлі, що припускає безмитний режим торговельних відносин усередині ЕЭП.

- Для Казахстану, що є великим експортером сировини й мінералів, важливі питання транспортування.

  Принципи функціонування ЕЭП:

1) забезпечення свободи переміщення товарів, послуг, капіталу й робочої чинності через границі держав-учасників. Принцип вільного руху товарів передбачає усунення вилучень із режиму вільної торгівлі й зняття обмежень у взаємній торгівлі на основі уніфікації митних тарифів, формування загального митного тарифу, установленого на основі погодженій державами-учасниками методики, мер нетарифного регулювання, застосування інструментів регулювання торгівлі товарами із третіми країнами. Механізми застосування у взаємній торгівлі антидемпінгових, компенсаційних, спеціальних і захисних мір будуть замінятися єдиними правилами в області конкуренції й субсидій;

2) поступове формування шляхом підвищення рівня інтеграції через синхронізацію здійснюваних державами-учасниками перетворень в економіці, спільних заходів щодо проведення погодженої економічної політики, гармонізацію й уніфікацію законодавства в сфері економіки, торгівлі й по інших напрямках, з урахуванням загальновизнаних норм і принципів міжнародного права, а також досвіду й законодавства ЄС;

3) напрямки інтеграції й заходу щодо їхній реалізації визначаються на основі відповідних міжнародних договорів і рішень органів ЕЭП, що передбачають обов'язковість їхнього виконання для кожного з держав-учасників у повному обсязі, а також механізм їхньої реалізації й відповідальності за невиконання погоджених рішень;

4) формування й діяльність ЕЭП здійснюється з урахуванням норм і правил СОТ;

5) координація процесів формування ЕЭП здійснюється відповідними органами, створюваними на основі окремих міжнародних договорів. Структура органів формується з урахуванням рівнів інтеграції;

6) правовою основою формування й діяльності ЕЭП є міжнародні договори й рішення органів ЕЭП, що укладають і прийняті з урахуванням інтересів і законодавств держав-учасників і відповідно до загальновизнаних норм і принципами міжнародного права.

Проблеми участі України в ЕЭП.

1) створення й функціонування єдиного регулювального органа ЕЭП. Голоси в ньому передбачалося поділити не по паритетному принципі, а по розмірі ВВП. А це значить, що в Росії буде «контрольний пакет акцій», і саме вона буде формувати економічну (і не тільки) політикові й в Україні, і в інших країнах «четвірки».

2) структура зовнішньоторговельного обігу України з ЕЭП, що поки характеризується дефіцитом торговельного балансу України.

Фактори, що сприяють розвитку й поглибленню інтеграційних процесів у рамках ЕЭП:

- географічна близькість;

- взаємозалежність економік країн-членів ЕЭП, що завжди була й залишається досить високої;

- спільність культур і інших історичних цінностей;

- країни-члени ЕЭП мають у своєму розпорядженні величезні й різноманітні природні, виробничі, науково-технічні, людські ресурси, розвитий інфраструктурою;

- у розвитку й поглибленні інтеграційних процесів у рамках ЕЭП усе більше зацікавлюється великий бізнес України.

Найважливішою умовою і напрямком формування й розвитку ЕЭП є формування єдиного інформаційного простору і єдиного правового простору.