Лікування раку прямої кишки

Першу ампутацію при раку прямої кишки виконав Лісфранк у 1826 році. У 1845 році Диффенбах виконав екстирпацію прямої кишки із збереженням сфінктера. Вперше черевно-промежинну екстирпацію прямої кишки виконав Кеніг у 1882 році.

В зв’язку з тим, що значна частка хворих на рак прямої кишки звертається за допомогою у занедбаних стадіях, радикальна операція можлива лише у 20-25% випадків.

Найбільш часто виконується екстирпація прямої кишки за Кеню-Майлсом (понад 50% всіх радикальних операцій), яка показана при локалізації пухлини нижче рівня 6-7 см від ануса (Мал. 14.2).

Мал. 14.2. Екстирпація прямої кишки за Кеню-Майлсом: а. зона резекції, б. вигляд після завершення операції

При локалізації пухлини на рівні від 7 до 12 см від ануса виконується черевно-анальна резекція прямої кишки із низведенням сигмоподібної (Мал. 14.3.).

Мал. 14.3. Черевно-анальна резекція прямої кишки із спусканням сигмоподібної: а. зона резекції, б. низведення сигмоподібної, в. кишки вигляд після завершення операції.

При локалізації пухлини на відстані не менше 12 см від ануса показана передня або внутричеревна резекція прямої кишки (Мал. 14.4).

Мал. 14.4. Передня або внутричеревна резекція прямої кишки: а. зона резекції, б. вигляд після виконання анастомозу

Іноді не вдається виконати передню резекцію з-за анатомічних труднощів, які пов’язані з вузьким тазом у чоловіків, у товстих людей с вираженим ожирінням та важким загальним станом. У таких випадках доцільним є виконання операції Гартмана яка полягає у черезчеревному виділенні прямої кишки та дистальної частини сигмоподібної, пересіченні кишки нижче пухлини, зашиванні її кукси наглухо та виконанні одноствольного ануса у лівій здухвинній ділянці (Мал. 14.5).

Мал. 14.5. Схема операції Гартмана. а. зона резекції, б. вигляд після завершення операції

У нерезектабельних випадках при наявності симптомів непрохідності виконують сигмостому або стентування прямої кишки (Мал. 14.6).

Мал. 14.6. Стентування прямої кишки