Цитологічний скринінг є одним з найефективніших методів діагностики патологічних процесів шийки матки й одночасно профілактики раку шийки матки

Теоритичне заняття

З дисципліни «Медсестринство в онкології»

спеціальність 5.12010102 «Сестринська справа»

 I рівня акредитації

 

 

Лекція на тему:

 

Сучасні принципи діагностики злоякісних пухлин. Ендоскопічні та цитологічні дослідження в діагностиці пухлинних захворювань. Рентгенодіагностика пухлин.

 

                                   Львів 2012

Тема: Сучасні принципи діагностики злоякісних пухлин. Ендоскопічні та цитологічні дослідження в діагностиці пухлинних захворювань. Рентгенодіагностика пухлин.

 

Кількість навчальних годин – 2

 

Актуальність теми Рання діагностика важлива для будь-якого захворювання, але особливого значення набуває вона в онкології, оскільки у більшості випадків вилікування пухлин, розпізнаних у ранніх стадіях, можли­ве, тоді як лікування їх у пізніх стадіях є малоефективним. Сьо­годні практична медицина багата засобами, що дозволяють діагно­стувати рак у ранній стадії.

 

 

 

№п/п	Основні етапи та їх зміст	Цілі у рівнях абстракції	Типи лекції, методи і засоби активізації уваги студентів, оснащення	Розподіл часу
I	Підготовчий етап Постановка навчальних цілей   Забезпечення позитивної мотивації	I I		5хв.
II	Основний етап Викладення лекційного матеріалу наступним планом:   1. Загальні принципи діагностики онкологічних захворвань 2. Цито-гістологічні методи 3. Інструментальні та лабораторні методи 4.  Сучасні нововведення в діагностиці злоякісних пухлин	II II	Лекція із застосуванням зворотнього зв’язку, з використанням інноваційних технологій	80 хв.
III	Заключний етап Загальні висновки   Завдання для самопідготовки			5 хв.

 

 

1. ЗАГАЛЬНІ ПРИНЦИПИ  ДІАГНОСТИКИ  ОНКОЛОГІЧНИХ  ЗАХВОРЮВАНЬ.

Застосування різноманітних методів діагностики необхідне для виявлення пухлинного процесу, визначенні його стадії і виборі тактики лікування хворих, що страждають онкологічними захворюваннями. Вибір методу діагностики і тактики дослідження є одним з основних компонентів лікування онкологічних пацієнтів.

В залежності від того, в який із періодів розвитку пухлини її виявляють, розрізняють чотири рівні діагнос­тики новоутворень: надзвичайно ранню, ранню, своєчасну і несвоє­часну (пізню) діагностику.

До надзвичайно ранньої діагностики належать розпізна­вання облігатних передракових процесів.

Рання діагностика можлива на початкових стадіях процесу ("рак на місці”). Носії таких пухлин можуть бути повністю вилікувані.

Своєчасною діагностику раку вважають у тому разі, коли хвороба виявлена у стадії Т₁-Т₂. Однак у цій стадії у 15-30 % хворих є нерозпізнані доклінічні метастази в регіонарних лімфа­тичних вузлах, а іноді навіть і віддалені. Тому повне вилікування можливе лише у 70-85 % випадків.

Несвоєчасною (пізньою) діагностика пухлини є тоді, коли вже існують метастази як в регіонарних лімфатичних вузлах, так і віддалені.

Функціона́льна діагно́стика — набір методів, які використовуються для перевірки працездатності певної системи на основі дослідження її роботи (функціонування). Першим істотним етапом у розпізнаванні злоякісної пухлини є консультація лікаря, який проводить огляд хворого, з'ясовує історію розвитку захворювання, зміну його проявів протягом часу (анамнез). При опитуванні виявляється давність захворювання (поява первинних симптомів пухлини), динаміка росту пухлини. Ці дані допомагають розпізнавати візуальні форми рака: нижньої губи, шкіри, слизової оболонки порожнини рота, пухлини м'яких тканин, молочної залози. Пухлини внутрішніх органів чітких симптомів початку патологічного росту зазвичай не мають. Злоякісний ріст у них частіше починається на фоні хронічного запального процесу, без яскравих симптомів. Злоякісна пухлина, що вже виникла, в I і II стадії росту найчастіше безболісна, без яскраво вираженої симптоматики. Але ретельно зібраний анамнез дозволяє і в цих випадках запідозрити початок злоякісного новоутворення. Академік О. І. Савицький описав ряд малих неспецифічних симптомів - "синдром малих ознак", одночасна наявність яких у хворого є специфічною для злоякісної пухлини. Це:

1) невмотивована слабкість, швидка стомлюваність,

2) схуднення,

3) анемізація (недокрів'я, що проявляється блідістю),

4) психічна депресія.

В залежності від локалізації процесу, як доповнення до перерахованих ознак, з'являються інші характерні ознаки.

 

 

2. ЦИТО – ГІСТОЛОГІЧНІ МЕТОДИ.

Цитологічний метод простота, доступність й достовірність його в дозволяють у багатьох випадках розпізнавати ранні форми злоякісного процесу. Вперше він був застосований для діагностики раку шийки матки. В даний час цитологічний метод широко застосовується при дослідженні харкотиння хворих із підозрою на рак бронхів, легень, виділень із соска молочної залози і пунктату з пухлини, що дає можливість більш рано поставити діагноз рака молочної залози. Дослідження промивних вод шлунка, бронхів допомагає встановленню більш точного діагнозу. При підозрі на рак язика, нижньої губи, шкіри діагноз може бути поставлений у найранішій стадії при використанні цитологічного дослідження відбитків звиразкованого місця.

Цитологічний скринінг є одним з найефективніших методів діагностики патологічних процесів шийки матки й одночасно профілактики раку шийки матки.

В Україні цитологічний скринінг проводиться у жінок від 18 до 65 років. Оскільки більшість сексуально активних жінок могли бути інфікованими раніше, ризику раку шийки матки підлягають майже всі. Скринінг цільової групи необхідний для раннього виявлення і лікування передраковых захворювань (CIN).

Розрізняють цитологію пунктатів - вивчення клітин, отрима­них пункцією пухлини, ексфоліативну цитологію - вивчення клітин у відбитках з органів, виразок, ран, слизових оболонок, а також дослідження в секретах, екскретах, серозних рідинах, змивах тощо.

У випадку візуального виявлення патології шийки матки цитологію проводять разом з аналізом ДНК на онкогенні типи вірусу папіломи людини (ВПЛ). На сьогодні в Україні наявні можливості проведення цього виду обстеження для підвищення якості профілактики раку шийки матки, оскільки в рамках Державної програми «Репродуктивне здоров'я нації» на період до 2015 року, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2006 № 1849, здійснюються державні закупівлі і розподіл по регіонах тест-систем для визначення ВПЛ.

Біопсія - видалення або скусування шматочка пухлини чи підозрілої на пухлину тканини для гістологічного дослідження

Вона буває:

• ексцизійна - хірургічне видалення всього патологічного вогнища;

• інцизійна - висічення частини пухлини;

• трепанобіопсія - отримання шматочка тканини у вигляді стовп­чика за допомогою спеціальної голки;

• щипцева - отримання шматочка тканини за допомогою щипців.

3. ІНСТРУМЕНТАЛЬНІ ТА ЛАБОРАТОРНІ МЕТОДИ.

Рентгенографічене обстеження - є основним методом розпізнавання при пухлинах легень, шлунка, товстої кишки. Сучасна рентгенологія широко застосовує томографічне (пошарове) дослідження і з контрастуванням органа. За останні роки значно розширилося застосування спеціальних методів дослідження, таких як ангіографія, бронхографія. Флюорографія, особливо великокадрова, відіграє велику роль у профілактичних оглядах населення. Рентгенографічене обстеження э одним з основних, що проводяться з профілактичною метою. Кожна доросла людина повинна проходити профілактичні огляди з рентгенографією легень не рідше одного разу на рік.

Маммографія - це спеціальне рентгенівське обстеження молочної залози з використанням невеликої дози рентгенівських променів. Обстеження краще проводити на 7-й - 10-й день від першого дня менструального циклу, коли груди менш болючі. Жінкам у менопаузі маммографія виконується в будь-який зручний час. Як правило, рекомендується, щоб кожна жінка після 45 років маммографію проходила щорічно (якщо лікар не рекомендує частіше).

Лапароскопія — метод малотравматичний,  тому таке втручання легше переноситься хворими, менше виникає побічних процесів, пов'язаних з нагноєнням ран і кровотечами. Крім того, при лапароскопії операції тривають менше, а отже, зменшується кількість лікувальних і наркотичних засобів під час операції та знеболюючих у післяопераційний період.

Комп'ютерна томографія.  Перевагами є висока деталізація по контрасту, можливість одержати за короткий час велику кількість поперекових проекцій, що особливо цінно для локалізації області, з якого надалі буде братися проба тканини для біопсії, а також для планування хірургічного втручання і наступної радіотерапії.

 

Ультразвукова томографія (УЗД, сонографія) - високоінформативний метод дослідження, застосовується для діагностики пухлин органів черевної порожнини (особливо печінки, жовчного міхура, голівки підшлункової залози) й заочеревинного простору (нирок, наднирників), малого тазу (сечового міхура, матки, яєчників, передміхурової залози), щитовидної залози, м'яких тканин тулуба і т.д. Під час дослідження також може бути виконана прицільна пункція пухлини.

Ендоскопічний метод набув вирішального значення для ранньої діагностики рака внутрішніх локалізацій: шлунка, стравоходу, товстої і прямої кишок, бронхів. Ендоскопічно можна оглянути не тільки порожнинні органи, але і природні порожнини тіла - грудну (плевральну) порожнину, черевну, порожнини суглобів, середостіння й ін.

Основним методом дослідження піхвової ча­стини шийки матки є кольпоскопія, яка дозволяє розмежувати доброякісні процеси від змін, підозрілих на злоякісні перетворення,длає можливість прицільного взяття зшкрібка і біопсії.

  Гістероскопія - метод огляду будь-якого відділу матки, що використовує оптичну систему. Метод гістероскопії є одним з провідних методів у сучасній ендоскопічної гінекології. Під час гістероскопії в порожнину матки подається стерильна рідина, яка дає змогу розширити порожнину матки для можливості огляду всіх її стінок.

Метод лімфографії дозволяє оцінити стан лімфатичної системи. Лімфографія проводиться за допомогою ін'єкції контрастної речовини в лімфатичний судину. В даний час до лімфографію вдаються при діагностиці системних і пухлинних захворюваннях, для уточнення локалізації, ступеня і характеру ураження лімфатичних вузлів.

 

Лабораторні дослідження.

Клінічні аналізи: аналіз крові, сечі, шлункового соку, калу необхідний у діагностиці первинного хворого. Наявність прихованої крові в сечі, калі, харкотинні є важливим симптомом злоякісної пухлини. Істотне значення має встановлення факту наростаючої анемізаціі (знекровлення).

Біохімічні методи дослідження дають корисну інформацію при обстеженні онкологічних хворих. Хоча специфічних біохімічних змін в організмі онкологічних хворих не встановлено, при деяких пухлинах виявляються деякі характерні зміни. Велике практичне значення дл діагностики та контролю лікування має виявлення пухлинних маркерів.

Біохімічні методи дозволяють з'ясувати вміст рецепторів деяких гормонів у пухлинній тканині (естрадіол, прогестерон, тестостерон, кортикостероїди). Такий аналіз роблять при біопсії або видаленні пухлини зі швидким заморожуванням тканини; результат дослідження корисний для вироблення лікувальної тактики (наприклад, при раку молочної залози й ін.).