Розкрийте поняття правовідносин та перерахуйте їх ознаки

Правові відносини – це особливі суспільні відносини, що врегульовані нормами права. Учасники правових відносин є носіями суб’єктивних прав та юридичних обов’язків. Правовідносини характеризуються такими ознаками:

1)вони виникають на підставі норм права;

2)сторони правовідносин завжди наділені суб’єктивними правами та юридичними обов’язками;

3)вольові відносини між суб’єктами виникають за їх волевиявленням;

4)здійснення суб’єктивних прав і виконання обов’язків забезпечуються можливістю державного примусу;

5)правовідносини здійснюються свідомо і цілеспрямовано;

6)правовідносини є основним засобом реалізації права.

 

Розкрийте поняття правової поведінки та назвіть її види.

Правова поведінка — це соціальна поведінка особи (дія або бездіяльність) свідомо вольового характеру, яка є врегульова­ною нормами права і спричиняє юридичні наслідки.

Окремі відносини людей знаходяться поза правовим регулюванням, інші регулюються. Правову поведінку можна охарактеризувати як соціально значимі вчинки індивідуальних чи колективних суб’єктів, що контролюються їх свідомістю і волею, передбачені нормами права і тягнуть за собою юридичні наслідки. Правова поведінка поділяється на правомірну і протиправну.

 

59. Розкрийте поняття правомірної поведінки та назвіть її види.

Правомірна поведінка – це передбачені правом вчинки особи у певних ситуаціях. Правомірною вважається поведінка, яка не суперечить законодавству, є суспільно корисною, відповідає правовим приписам, гарантується та охороняється державою. Вона суспільно необхідна, бажана і допустима. Правомірну поведінку поділяють за критеріями на такі види:

1) за формою вираження – дії або бездіяльність;

2) за способом детермінації (здійснення)- активна та пасивна;

3) за юридичними фактами – юридичні вчинки, індивідуальні аспекти, правоутворюючі, правозмінюючі, правоприпиняючі діяння;

4) за сферою суспільних відносин – економічна, політична, культурна тощо;

5) за реалізацією норм права – дотримання, виконання, використання та застосування;

6) за суб’єктами – індивідуальна (діяльність людей), групова, колективна (громадських об’єднань), соціальних спільностей, органів держави, посадова, професійна;

7) за способом формування – прямо чи безпосередньо передбачена правом;

8) за змістом правовідносин – здійснення суб’єктивних прав, обов’язків, законних інтересів суб’єктів;

9) за ставленням держави до правомірної поведінки – схвалювана, заохочувана (стимульована), допустима;

10) за зовнішнім проявом – фізична (діяльнісна), вербальна (словесна), документована (на носіях).

Існує кілька класифікацій правомірної поведінки. Найбільш прийнятною з них є поділ правомірної поведінки за особливостями суб’єктивної сторони (залежно від психологічного ставлення суб’єкта до своєї поведінки).

· Правова активність

· Звичаєва правомірна поведінка

· Конформна поведінка

· Маргінальна поведінка

 

Розкрийте поняття правопорушення та назвіть його ознаки.

Правопорушення – це суспільно небезпечне, винне, протиправне діяння деліктоздатного суб’єкта, яке суперечить вимогами правових норм.

Найважливіші ознаки правопорушення утворюють поняття „склад правопорушення”, що включає в себе такі елементи:

- об’єкт правопорушення:родовий, груповий, індивідуальний.

-  об’єктивна сторона правопорушення: протиправне діяння, суспільно-небезпечні наслідки, причинний зв'язок.

-  суб’єкт правопорушення: фізична особа, юридична особа.

-  суб’єктивна сторона правопорушення: вина, мета, мотив.

Правопорушення відрізняється від правомірної поведінки і діяльності такими ознаками:

-  це суспільно-небезпечне або шкідливе діяння, тобто заподіяння шкоди суспільним інтересам, що охороняються правом;

-  це протиправне діяння (дія або бездіяльність), тобто діяння, яке вступає в суперечність з тією чи іншою чинною правовою нормою;

-  це винне діяння, що передбачає винність особи, яка скоїла протиправне діяння;

-  це юридично каране діяння, що передбачає юридичну відповідальність за конкретне порушення норми права;

-  причинний зв’язок між правопорушенням і наслідками, якщо такого зв’язку не буде, то і не можна звинувачувати особу в конкретному правопорушенні.

 

Розкрийте поняття робочого часу та назвіть його види.

Час виконання працівником своїх трудових обов’язків згідно з діючим законодавством про працю, правилами внутрішнього трудового розпорядку і колективним трудовим договором вважається робочим часом.

Законом встановлено такі види робочого часу:

· Нормальна тривалість робочого часу встановлена не більше 40 годин на тиждень згідно ст. 50 Кодексу законів про працю України.

· Скорочена тривалість робочого часу встановлюється для деяких категорій працівників. Це неповнолітні віком від 16 до 18 років, яким дозволяється працювати не більше 36 годин на тиждень.

· Неповний робочий час встановлюється за погодженням між власником і працівником під час укладання трудового договору або в процесі роботи. Неповний робочий час означає, що працівник працює менше нормальної тривалості робочого тижня.

· Нормований робочий час

· Ненормований робочий час встановлюється для окремих категорій працівників, до яких належать управлінський персонал, працівники правоохоронних органів та інші. Такі категорії працівників повинні бути визначені колективним договором.

· Надурочний робочий час – це робочий час понад нормальний робочий день або тиждень.