Вибір споживача. Правило максимізації користі

Вибір споживача. Правило максимізації користі

Сутність, риси та розповсюдження монополістичної конкуренції

Попит на ресурси

Задача

Список використаної літератури

Вибір споживача. Правило максимізації користі

 

Явище спадної граничної корисності не лише обґрунтовує закон попиту, але й пояснює, як споживачам варто розподіляти свої грошові доходи між товарами і послугами, які вони купують.

Поведінка типового споживача визначається такими чинниками. По-перше, споживач є раціональною, розумною людиною, яка намагається використати свій грошовий доход так, щоб отримати максимальну загальну корисність.

По-друге, споживач має чітке уявлення про граничну корисність різних продуктів, що їх може купити.

По-третє, оскільки споживач постачає діловим підприємствам обмежену кількість людських та матеріальних ресурсів, грошові доходи його також обмежені.

В четвертих, оскільки всі товари та послуги мають свою ціну, а доход споживача обмежений, він може придбати лише обмежену кількість товарів та послуг. Споживач повинен вибирати між альтернативними продуктами, щоб за обмеженого доходу отримати найліпший, з його точки зору, набір товарів і послуг.

Правило максимізації корисності. Для максимізації задоволення, грошовий доход споживача слід розподілити так, щоб остання гривня, витрачена на кожний продукт, приносила однакову додаткову (граничну) корисність. За цієї умови споживач перебуватиме у стані рівноваги. Будь яка зміна у наборі куплених товарів, при умові незмінності смаків, доходу і цін, призведе до зменшення загальної корисності.

Умовний приклад. Припустимо, що споживач на свій особистий доход, що дорівнює десять гривень, має намір придбати два товари: товар А - по ціні одна гривня і товар Б - по ціні дві гривні.

Гранична корисність цих товарів і гранична корисність в розрахунку на одну гривню наведені в таблиці.

Таблиця 2-2

	Товар А: ціна = 1грн.		Товар Б: ціна = 2грн.
Одиниці товару	Гранична корисність (утилів)	Гранична корисність На 1 грн. (MU: ціна)	Гранична корисність (утилів)	Гранична корисність на 1 грн. (MU: ціна)
Перша	10	10	24	12
Друга	8	8	20	10
Третя	7	7	18	9
Четверта	6	6	16	8
П’ята	5	5	12	6
Шоста	4	4	6	3
Сьома	3	3	4	2

 

Раціональний споживач повинен порівнювати граничну корисність від кожного продукту з граничними витратами на нього (тобто з ціною продукту).

Із таблиці видно, що споживач повинен витратити перш за все дві гривні на першу одиницю продукту Б, оскільки його гранична корисність у розрахунку на гривню найбільша і становить 12 утилів. Далі споживачу байдуже, що купувати - другу одиницю продукту Б чи першу одиницю продукту А, оскільки гранична корисність в обох випадках становить 10 утилів на 1 гривню. Тому споживач купує і те, й інше. При цьому його витрати становлять 5грн. із 10. Далі споживач повинен витратити дві гривні на третю одиницю продукту Б, оскільки гранична корисність у розрахунку на одну гривню становить 9 утилів. Три гривні, що залишились, споживач використає для покупки 4-ої одиниці продукту Б і другої одиниці продукту А. Гранична корисність у розрахунку на одну гривню становить тепер 8 утилів для останньої гривні, витраченої на кожен із продуктів, а грошовий доход споживача повністю витрачено (2х1грн)+(4х2грн)=10.

Таким чином комбінація товарів, яка максимізує корисність, що досяжна для споживача, становить дві одиниці товару А і чотири одиниці товару Б. Загальна корисність буде становити 96 утилів (18утилів від 2-х одиниць продукту А + 78 утилів від 4-х одиниць продукту Б). Всі інші комбінації продуктів А і Б, які доступні споживачам з доходом 10 грн., принесуть йому меншу загальну корисність.

Правило максимізації корисності можливо виразити в алгебраїчній формі.

 

 

Де, MU - гранична корисність, P - ціна.

У нашому прикладі з таблиці комбінація з двох одиниць товару А і 4-х одиниць товару Б задовольняє зазначені умові,оскільки 8/1=16/2 і при цьому 10 грн. доходу споживачем витрачено повністю.