Екологічний паспорт підприємства

 

Екологічний паспорт підприємства - це нормативно-технічний документ, що включає дані по використанню підприємством ресурсів (природних, вторинних і ін) і визначенню впливу його виробництва на навколишнє середовище. Екологічний паспорт підприємства представляє собою комплекс даних, виражених через систему показників, що відображають рівень використання підприємством природних ресурсів і ступінь його впливу на навколишнє середовище.

Цей документ розробляється підприємством за рахунок власних коштів. Він затверджується керівником підприємства за погодженням з місцевими органами влади. Основою для розробки екологічного паспорта є основні показники виробництва, проекти розрахунків ПДВ, норми ПДВ, дозвіл на природокористування, паспорти газо-і водоочисних споруд і установок по утилізації і використанню відходів, форми державної статистичної звітності та інші нормативні і нормативно-технічні документи.

При цьому необхідно враховувати, що екологічний паспорт не заміняє і не скасовує діючих форм і видів державної звітності.

В екологічному паспорті підприємства повинні бути відображені його економічні, технологічні характеристики, питання використання природних ресурсів і впливу на навколишнє середовище.

Екологічний паспорт підприємства включає:

• коротку природно-кліматичну характеристику району розташування підприємства;

• коротку характеристику виробництва, відомості про продукцію ілюструють балансовою схемою матеріальних потоків, що дозволяє оцінити потенційні джерела втрат, неповного використання сировини і забруднення навколишнього середовища;

• характеристику сировини, використовуваних матеріальних і енергетичних ресурсів;

• характеристику викидів в атмосферу. Окремо у вигляді довідки з указівкою часу, обсягів і складу наводять дані про залпові викиди в атмосферу забруднюючих речовин;

• характеристику водоспоживання, водовідведення, стану водоочисних споруд. Окремо у вигляді довідки з указівкою часу, обсягів і складу наводять дані про залпові і аварійних скидах (зливах) забруднюючих речовин, у тому числі в грунт, водні об'єкти, каналізаційні мережі, на очисні споруди, відстійники, окремі ємності і т.п.;

• характеристику відходів, перелік полігонів і накопичувачів, призначених для поховання (складування). Окремо у вигляді довідки з указівкою часу, обсягу, складу і місця наводяться дані про позапланові та аварійних випадках скидання в грунт, у водні об'єкти, вивозу, поховання (складування) забруднюючих речовин;

• відомості про рекультивацію порушених земель (з вказівкою цілей рекультивації приводяться в окремому додатку);

• відомості про транспорт, з описом внутрішньозаводського транспорту;

• відомості про еколого-економічної діяльності підприємства, що включають дані про витрати на природоохоронні заходи, їх ефективності;

• дані про платежі підприємства за забруднення навколишнього середовища. Порядок визначення та застосування нормативів плати за викиди (скиди) приводять у спеціальному розділі.

Однак, незважаючи на різноманіття форм екологічного обліку та звітності, прийнята система є, на наш погляд, недостатньою з наступних причин:

• зростаючий інтерес всіх суб'єктів господарювання до економічно обгрунтованої інформації про природоохоронної діяльності підприємств вимагає, щоб дана інформація стала доступною для більш широкого крута зацікавлених у ній осіб. Тільки на основі аналізу фінансової звітності в поєднанні з екологічною звітністю можна зробити висновки про фактичний стан справ на підприємстві. Проте існуюча система звітності не дає такої можливості, тому що її споживачами є статистичне управління, управління екологічної безпеки і вищі організації підприємств (міністерства, відомства). Крім цього, вона не підлягає публікації, а, значить, інформація, представлена ​​в цій звітності, доступна обмеженому коло осіб;

• відсутність у плані рахунків окремого рахунку з обліку екологічних витрат не дозволяє отримати повну інформації про ці витрати;

• складання форм екологічної звітності різними підрозділами підприємства вимагає наявності ефективних комунікаційних зв'язків між цими підрозділами;

• кожен з екологічних звітів підприємства присвячений одному з видів діяльності в галузі природокористування, але при цьому немає жодного комплексного звіту, що відображає всі екологічні витрати підприємства. Таким чином, дані, відображені в цих звітах, розрізнені і ніяк не пов'язані між собою, що ускладнює проведення аналізу фінансового та екологічного стану підприємства при прийнятті управлінських рішень;

• через відсутність контролю за заповненням форм екологічної звітності часто в ній наводяться неточні й суперечливі дані.

Приклад виконання аналітичної частини спецрозділу «Екологічна експертиза»

ОАО «Сумихімпром»

 

За підсумками первинного та бухгалтерського Обліку різними службами підприємства заповнюються такі форми статістічної звітності, що відображають екологічні витрати підприємства:

• Розрахунок суми земельного податку, в якому відображається загальна сума нарахованого земельного податку, шо підлягає сплаті за даними підприємства і за даними податкових органів. Крім того, наводитися сума напрямів податку з розбивкою по місяцях, по окремих земельних ділянках і населеним пунктам, відомості про пільги по земельному податку, а також відомості про наявність документів на землю.

• Розрахунок збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики, в якому відображаються суми нарахованих зборів за спеціальне використання водних ресурсів у межах встановлених лімітів та понад них і суми штрафів за несплату зазначених зборів. Крім того, наводиться сума зазначених зборів з розбивкою за спеціальне використання поверхневих і підземних вод, а такоже з деталізацією платежів до місцевого Державного бюджету.

Комісії до 1 жовтня, проаналізувавши дані ефективності роботи санітарних установок по первинному контролю (журнали апаратників на робочих місцях) і періодичного контролю санітарної лабораторії, повинні розробити проекти заходів, погодити з виконавцями і після затвердження керівниками підрозділів представити їх.

За пропозиціями підрозділів управління ВАТ, рішенням виконавчих органів влади та приписами контролюючих органів розробляються заходи з охорони навколишнього середовища в цілому по ВАТ, погоджуєтья з керівниками служб і до 1 грудня податься на затвердження директору з виробництва.

У такому плані заходів вказується найменування природоохоронних заходів, їх виконавець, місце і термін виконання, витрати, пов'язані з проведенням таких заходів та очікуваний ефект.

Заходи мають передбачати:

• впровадження нових і вдосконалення діючих технологічних процесів, спрямованих на зниження обсягу викидів в атмосферу, стічних вод і відходів виробництва;

• впровадження нових і підвищення ефективності діючих установок з очищення викидів в атмосферу і очищення стічних вод;

• впровадження систем оборотного, повторного водопостачання, а також замкнутих циклів водоспоживання;

• заходи з автоматизації та вдосконалення контролю роботи установок з очищення викидів в атмосферу і очищення стічних вод;

• заходи з утилізації відходів виробництва;

• заходи щодо вдосконалення моніторингу природного середовища;

• інші заходи, спрямовані на охорону навколишнього середовища.

План заходів ВАТ «Сумихімпром» на 2009 р. наведено в табл. 2.3.

Облік собівартості продукції ведеться відповідно до «Методичних рекомендацій з формування собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості». Відповідно до цього документа в калькуляції природоохоронні витрати окремо не виділяються, а розподіляються на собівартість продукції разом з загальновиробничих витрат.

Аналіз питань планування екологічних витрат на ВАТ «Сумихімпром», проведений В.М. Кислим і Є.В. Лапіним [64], показав, що дані витрат виділяються і калькулюються тільки в тому випадку, якщо очисні споруди та природоохоронне обладнання виділені в самостійні підрозділи, цехи, дільниці.

Так, наприклад, на станції нейтралізації цеху двоокису титану ВАТ «Сумихімпром» облік ведеться за наступними статтями витрат (табл.2.3).

Таблица 2.3

Розподіл витрат на нейтралізацію стоків на станції нейтралізації цеху двоокису титану ВАТ «Сумихімпром»

Вид витрат	Величина витрат
	тыс. грн.	%
Заробітна плата виробничих робітників	100,36	3,62
Відрахування на соціальні потреби виробничих робітників	36,89	1,33
Амортизація обладнання	397,70	11,10
Плата за електроенергію	159,47	5,74
Плата за промислову воду	3,23	0,11
Витрати на пар	99;88	3,40
Плата за воду	0,89	0,03
Витрати на стиснене повітря	358,54	12,92
Цехові витрати	1707,95	61.75
Разом	2774,83	100,00

 

Як видно з наведеного прикладу, основна частка витрат на нейтралізацію стоків відноситься до накладних витрат і тільки близько 3-4% - на оплату праці обслуговуючого персоналу.

Разом з тим, за очисне обладнання, включеному до складу цехів основного виробництва, витрати враховуються тільки на оплату праці обслуговуючих робітників, амортизацію, прямі енергетичні витрати (електроенергія, вода і т.д.) -

Інші види витрат: на допоміжні матеріали, накладні витрати і т.д. обліку не підлягають і враховуються у відповідних статтях витрат на виробництво основної продукції. Таким чином, основний метод обліку по локальних очисних спорудах - це вибірка витрат з первинних документів з експлуатації очисного обладнання, статистичні розрахунки, визначення витрат у відсотках від вартості основних виробничих фондів.

Крім зазначених вище способів планування екологічних витрат, на аналізованому підприємстві складається прогнозований розрахунок збору за забруднення НПС. Цей прогноз складається з припущенням, що обсяги річних викидів будуть рівні лімітам на ці викиди, встановленим на попередній рік. Проте фактичні викиди в більшості випадків менше встановлених лімітів, тому спрогнозовані збори значно перевищують фактичні.

Що стосується бухгалтерського обліку, то він на підприємстві ведеться відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», новим Планом рахунків і Національними стандартами. Окремих субрахунків для обліку екологічних витрат на підприємстві не виділено (за винятком рахунку «Екологічні збори та платежі»).

Таким чином, в бухгалтерському обліку на підприємстві не знаходять свого відображення витрати, пов'язані з природокористуванням.

Інформацію про величину фактичних екологічних витрат можна отримати за допомогою вибірок даних з первинних документів і звітів.

Так, на ВАТ «Сумихімпром» різними службами складаються такі звіти, які відображають величину екологічних витрат:

Бухгалтерія:

• Розрахунок суми земельного податку.

• Розрахунок збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики.

• Форма N 11-ОФ - «Звіт про наявність та рух основних фондів та амортизацію» (окремим рядком виділені основні фонди по НПС).

Відділ головного енергетика:

• Форма № 2 - ТП (водгосп).

Відділ з охорони навколишнього середовища:

• Розрахунок збору за забруднення навколишнього природного середовища.

• Звіт про утворення, використання і знищення токсичних відходів (Форма № 1 - токсичні відходи).

 Звіт про охорону атмосферного повітря (Форма № 2 – ТП)

Фінансовий відділ:

• Звіт про екологічні збори та поточні витрати на охорону природи (Форма № 1 - екологічні витрати).

Для заповнення зазначених форм звітності на підприємстві ведеться щоденний контроль за викидами і скидами. У цехах, де встановлено газоочисне обладнання, ведуться журнали за типовими формами ПІД: обліку викидів від стаціонарних джерел забруднення - за формою ПІД-1; обліку виконання заходів з охорони повітряного басейну - за формою ПІД-2; обліку роботи газоочисних та пиловловлюючих установок - за формі ПІД-3.

Повний контроль за якістю зворотних вод у р.. Псел здійснюється щодоби аналітичним методом санітарною лабораторією підприємства з відображенням даних у журналах первинного обліку - ПІД-І, ПОД-12, ПОД-14, які заповнюються відповідно до інструкції ЦСУ СРСР.

     Крім того, на підприємстві в 2000 році розроблений екологічний паспорт (який, по суті, є звітом підприємства про екологічну діяльності), затверджений генеральним директором підприємства за погодженням з міською Радою депутатів трудящих і комітет з охорони природи. Він включає в себе наступні показники:

1. Загальні дані (коротка характеристика цехів і виробничих об'єктів, перелік і обсяг продукції, що випускається, плани, схеми).

2. Коротку природно-кліматичну характеристику.

3. Значення фондових концентрацій забруднюючих речовин,

4. Характеристику джерел водопостачання і приймачів стічних вод.

5. Характеристику технологій системи очищення.

6. Матеріальний баланс.

7. Схему матеріальних потоків виробництва продукції.

8. Використання земельних ресурсів.

9. Витрата сировини і матеріалів за видами продукції.

10. Витрата електроенергії на одиницю продукції.

11. Характеристику джерел виділення та викидів шкідливих речовин в атмосферу.

12. Характеристику викидів шкідливих речовин в атмосферу в цілому по підприємству за поточний рік.

13. Кількість води, забраної з водних об'єктів, використаної і переданої іншим організаціям (за звітом 2-ТТТ (водгосп).

14. Характеристика джерел стічних вод.

15. Характеристику очисних споруд та схеми.

16. Характеристику водооборотних систем та схеми.

17. Характеристику відходів, що утворюються на підприємстві.

18. Характеристику полігонів і накопичувачів, призначених для. поховання (складування) відходів.

19. Рекультивацію порушених земель і зняття порушеного шару грунтів.

20. Транспортні цеху (підприємства) - його викиди.

21. Плата за викиди, скиди, розміщення відходів забруднюючих речовин у навколишнє середовище.

Однак, паспорт заповнюється на підставі зазначених вище звітів і первинних документів, він не відображає повної і достовірної інформації про екологічні витратах підприємства.

Таким чином, жоден із зазначених звітів не дає повної інформації про величину екологічних витрат.

Звіт про екологічні збори та поточні витрати на охорону навколишнього середовища є, на нашу думку, найбільш інформативним з точки зору екологічного обліку. Так як після 2000 р. даний звіт на підприємстві не заповнюється, то вважаємо за необхідне провести аналіз екологічних витрат за даними зазначеного звіту за 2000 р.

Екологічні платежі підприємства в даний час складаються з трьох видів: платежі за викиди, скиди і розміщення відходів у межах і понад встановлених лімітів; платежі за порушення природоохоронного законодавства; плата за природні ресурси. За даними за 2006 рік структура цих платежів склала відповідно 7,1%, 0%, 92,9%, а їх сума - 2218 тис. грн. [64]. У 2008 р. загальна сума зазначених платежів склала 5253 тис. грн., А частка платежів 8,1%, 0%, 91,9% відповідно. Як бачимо, хоча загальна сума платежів і зростає, тенденція щодо частки зазначених платежів зберігається.

Необхідно також зазначити, що витрати на утримання основних фондів природоохоронного призначення на ВАТ «Сумихімпром» зросли з 15,3 коп. на 1 грн. балансової вартості в 2000 році до 1,17 грн. на 1 грн. балансової вартості в 2009 році, або в 7,6 рази, що говорить про значне знос вказаних основних фондів. Середньорічна вартість виробничих фондів природоохоронного призначення постійно знижується, що також свідчить про значне знос і відсутності введення нових основних фондів.

У цілому екологічні витрати підприємств в собівартості продукції хімічної галузі становлять близько 11%, що значно впливає на її конкурентоспроможність, Сьогодні екологічні витрати в собівартості товарної продукції в країнах Єврозони складають у середньому близько 4%.

Практична відсутність інформації про екологічні витрати в собівартості українських товарів буде приводити до звинувачень української товаровиробників з боку членів СОТ у порушенні правил чесної конкуренції шляхом отримання прихованих субсидій і, отже, до встановлення захисних компенсаційних, мит.

Таким чином, необхідність перегляду існуючої системи обліку екологічних витрат і розподілу їх на собівартість продукції підтверджується і практичними даними.

 

Література

1. Голуб А.А., Струкова Е.Б. Экономика природопользования. М., 1995.

2.Мельник Л.Г. Екологічна економіка: Підручник. -2-ге вид., вип. І доп. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2003. – 348с.

3.Галушкина Т.П., Харичков С.К. Экологический менеджмент в Украине: реалии и перспективи. - Одесса: ИПРЗЗИ НАН Украины, 1998. - 107 с.

4.Пахомова Н.В., Эндерс А., Рихтер К. Экологический менеджмент. - СПб.: Питер, 2003. - 544 с.

5.Серов Г.П. Экологический аудит: Учебно-практическое пособие. -М.: Экзамен, 1999. - 448 с.

6.Екологія і закон: Екологічне законодавство. У 2 кн. / Під ред. В.І. Андрейцева. - К.: Юрінком Інтер, 1998. - Кн. 1. - 704 с.

7.Справочник по управленню в области охраны окружающей средн: Проблеми. Закони. Инструкции. Институты - Братислава: Региональное бюро ПРООН для стран Европы и СНГ, 2003. - 379 с.

8.Основи екології. Екологічна економіка та управління природокористуванням: Підручник /за ред.. д.е.н., проф. Л.Г.Мельника та к.е.н., проф.. М.К.Шапочки. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2005. -759с.

9.Нєсвєтов О.О. Біологічні ресурси – природний капітал // Вісник Сумського державного аграрного університету. Серія: “Економіка та менеджмент”. Вип. №2., Суми: Видавництво “Козацький вал”, 2001.

10. Тимчасова типова методика визначення економічної ефективності здійснення природоохоронних заходів і оцінки економічного збитку, що заподіюється народному господарству забрудненням навколишнього середовища. М.: Економіка, 1986.

11. Гірусов Е.І. і ін. Екологія і економіка природокористування. М.: Закон і право: ЮНІТІ, 1998.