Каналізацію та водоймища

Скидання стічних вод в каналізацію дозволяється за таких умов:

• якщо не порушується робота каналізаційних мереж та споруд;

• кількість завислих та тих, що спливають, часток в стічних водах не перевищує 500 мг/л;

• фізичні та механічні забруднення виробничих стоків не засмічують труби та не відкладаються на них;

• хімічні забруднення виробничих стоків не руйнують матеріал труб та елементи споруд каналізації;

• домішки горючих речовин у стоках не утворюють вибухонебезпечних сумішей в каналізаційних мережах;

• шкідливі речовини стоків не перешкоджають їхньому біологічному очищенню, температура води не перевищує 40° С;

• домішки не вступають у хімічні з'єднання з побутовими стоками і не виділяють отруйних та вибухонебезпечних газів;

• об'єм скидів не перевищує ГДС або ТПС, погоджених з Водоканалом.

Забороняється скидати у водні об'єкти стічні води, що містять шкідливі речовини, для котрих не встановлено ГДК.

Не допускається скидати стічні води:

• котрі після очищення можна використовувати в оборотних та повторних схемах водопостачання підприємств або для зрошення в сільському господарстві;

• скидати неочищені або недостатньо очищені виробничі, господарсько-побутові стічні води та стоки із заводських територій;

• стічні води, що містять збудників інфекційних захворювань;

• стічні води, що містять радіонукліди, сміття, неочищені стоки, з нафтопродуктами;

• води, що використовуються для водо- та грязелікування.

Виробничі стоки, котрі не відповідають перерахованим вимогам, повинні підлягати попередньому очищенню на очисних спорудах підприємств.

 

Лекція 6

ОХОРОНА ПОВІТРЯНОГО СЕРЕДОВИЩА

6.1 Загальна характеристика атмосфери

6.2 Склад сучасної атмосфери

6.3 Структура сучасної атмосфери

6.4 Парниковий ефект

6.5 Ядерна ніч та ядерна зима

6.6 Озоновий захисний шар

6.7 Кислотні дощі

6.8 Смог

Тютюновий дим

6.10 Техногенний вплив на атмосферу.

 

Загальна характеристика атмосфери

Повітряна оболонка Землі – це атмосфера. Вона є однією з найголовніших умов життя. Без їжі людина може жити місяць, без  води – тиждень, без повітря не може прожити й двох хвилин. Слово атмосфера похідне від грецьких «атмос» – дихання і «сфера» – куля.

Атмосфера окутає Землю до висоти 2-3 тис. км, непомітно переходячи в межпланетний простір. Вона складається з суміші газів, яку називають повітрям. Повітря навколо нас таке прозоре і легке, що здається, ніби нас оточує порожнеча. Але це помилкове уявлення. Насправді вага повітряної кулі, яка оточує Землю, досягає 5 000 трлн. т. Атмосферне повітря можна вважати невичерпним природним ресурсом лише умовно, адже людині для життя потрібне повітря певної якості. А під впливом ан­тропогенного фактора його хімічний склад і фізичні властивості дедалі погіршуються. На Землі вже практично не залишилося та­ких ділянок, де повітря зберігало б свою первісну чистоту та якість.

 Атмосфера, яка є нині на Землі, не завжди мала такий склад. Первісна атмосфера Землі, як свідчать геологічні відомості, кардинально відрізнялася від теперішньої. Вона була схожа на атмосфери деяких інших планет Сонячної системи, наприклад Венери, й складалася майже повністю з вуглекислого газу з домішками метану, аміаку тощо.

Нинішня атмосфера: киснево-азотна. Вона є продуктом біосфери. Життя, що існує на нашій планеті, за мільйони років переробило первісну атмосферу.

Атмосфера, як елемент глобальної екосистеми, виконує кілька основних функцій:

• захищає живі організми від згубного впливу космічних випромінювань та ударів метеоритів;

• регулює сезонні й добові коливання температури (якби на Землі не існувало атмосфери, то добові коливання температури досягали б ± 200°С);

• є носієм тепла й вологи;

• є депо газів, які беруть участь у фотосинтезі й забезпечують дихання;

• впливає на екзогенні процеси (вивітрювання гірських порід, діяльність природних вод, мерзлоти, льодовиків тощо).