Ядерна ніч та ядерна зима

Крім повільних змін клімату, людство може викликати його різкі катастрофічні зміни, що знищать не лише людину як біологічний вид, а, можливо, й все живе на Землі. Такою катастрофою була б ядерна війна.

Ядерний конфлікт, глобального масштабу, матиме такі наслідки:

• ядерні вибухи й колосальні пожежі призведуть до теплового нагрівання атмосфери;

• атмосфера буде забруднена радіоактивними речовинами;

• виділення СО₂, СО, метану, етану та пропану внаслідок пожеж і руйнування свердловин призведе до підвищення глобальної температури Землі на 4-5 °С у перші ж дні після конфлікту;

• утворення під час вибухів окисів азоту та їх надходження в стратосферу зумовить руйнування від 40 до 60 % захисного озонового шару, що викличе різке збільшення ультрафіолетового опромінення поверхні Землі;

• забруднення атмосфери величезною кількістю пилу й сажі внаслідок вибухів і пожеж.

Спостереження за проведеними в 60-х роках наземними ядерними вибухами свідчать про те, що ж таке ядерна ніч та ядерна зима. Під час ядерної катастрофи в атмосферу попадає велика кількість пилу сажі й попелу. Такий пил на тривалий час зависає в повітрі та потрапляє в стратосферу. Пил, попіл і сажа за один-два тижні затяггують небо над усією Землею. В результаті прозорість атмосфери зменшиться в 200 разів. На Землі настає ядерна ніч, яка триватиме кілька місяців, викличе загибель урожаю й більшості рослинного покриву Землі. Сильне запорошення атмосфери спричинить нагрівання тропосфери й похолодання приземного шару повітря на 15⁰-30 °С протягом першого місяця після конфлікту. Результати моделювання свідчать, що локальні зниження температури будуть ще більшими — на 40-50 °С у помірному поясі Північної півкулі. Настане ядерна зима, що триватиме кілька місяців. Врешті-решт, через кілька місяців темряви й холоду пил і сажа осядуть. Охолодження зміниться нагріванням атмосфери на 20-30 °С вище норми, що спричинить повені й селі, перш за все в гірських місцевостях. Неоднорідні температурні зміни над сушею й морем зумовлять ураганні вітри й снігопади в прибережних районах материків.

Загибель рослинності й тварин, радіоактивне забруднення, вихід з ладу енергетичних систем і зв'язку, ніч і лютий мороз, ураганні вітри викличуть такий психологічний шок, який людство не зможе пережити. Таким чином, локальний ядерний конфлікт спричинить глобальну загибель людства, а ймовірно, й усієї біосфери.

Модель подібного явища дала нам сама природа. В 1815 р. сталося катастрофічне виверження вулкана Тамбор у Індонезії, найсильніше за останні 500 років. Під час виверження в атмосферу була викинута величезна кількість газу й попелу. Попіл створив у стратосфері завісу, що значно послабила сонячне випромінювання. Настало сильне охолодження атмосфери. Майже повсюдно в Північній півкулі сніг не танув до середини червня, а в серпні вже почалися заморозки. В багатьох країнах загинув урожай, почався голод. Прозорість атмосфери відновилася повністю лише через два роки.