Розвиток радянської культури (1945-1991)

1. Загальні тенденції розвитку культури.

2. Освіта і наука.

3. Образотворче мистецтво.

4. Література і театр.

Реферати:

1. Післявоєнні репресії в СРСР.

2. М. Хрущов: політичний портрет.

3. Державний переворот 1964 р.

4. Дисидентський рух в СРСР.

5. Горбачов – людина та політик.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ЗАНЯТТЯ:

Вивчення історії радянського суспільства у післявоєнний період розраховане на 5 семінарських занять, з яких перші чотири передбачають характеристику різних за своєю суттю періодів радянської історії. Перший із них включає: визначення розмірів збитків, завданих війною радянській економіці та суспільству в цілому; характеристику територіальних змін; аналіз етапів відбудови народного господарства. У суспільно-політичному житті він характеризується: подальшим посиленням культу особи Й. Сталіна та репресивної політики; посиленням ідеологічного тиску на суспільно-політичне та культурне життя, пов’язаного з іменем секретаря ЦК ВКП(б) з ідеології А. Жданова (так звана “ждановщина”); репресіями проти партійних, державних та військових діячів. Спроба Л. Берії здійснити державний переворот після смерті вождя зумовила необхідність переходу до колективного керівництва, керівні позиції в якому посів М. Хрущов.

Розглядаючи наступний період розвитку СРСР, студенти мають усвідомити, що характерними його рисами є: лібералізація суспільно-політичного життя; спроби проведення економічних реформ; кардинальні зміни у зовнішній політиці держави. Характеризуючи процеси лібералізації суспільного життя студенти мають: з’ясувати, що лібералізація, передусім, це скасування або послаблення державного контролю над усіма сферами життя суспільства, вказати на наявні прояви такої лібералізації: охарактеризувати процес десталінізації в СРСР, відзначивши його незавершений характер; визначити опір десталінізації з боку сталінських сил. Розкриття студентами економічних реформ передбачає висвітлення заходів реформування промисловості, соціальної сфери. При цьому студенти мають відзначити позитивні та негативні наслідки реформ. Аналізуючи зовнішню політику означеного періоду, студенти мають усвідомити, що за період правління М. С. Хрущова радянська зовнішня політика стала гнучкішою, активнішою, але часто була непослідовною; було порушено єдність соціалістичного табору через розкол з Китаєм, Албанією, Румунією; погіршилися відносини між Сходом і Заходом через загострення Карибської кризи; невирішеною залишилася “німецька проблема”; були відсутніми вагомі результати політики СРСР щодо країн “третього світу”.

Характеристика студентами наступного періоду, що отримав назву «застою» або «неосталінізму» включає в себе: висвітлення системної кризи розвитку радянського суспільства; аналіз косигінської реформа та її результатів; розкриття основ становлення дисидентського руху: визначення основних тенденцій зовнішньої політики в означений період. Аналізуючи системну кризу суспільства, студенти мають: розкрити особливості так званого «тихого» перевороту 1964 р.; подати характеритику нового очільника держави Л. Брежнєва; зупинитися на аналізі ознак економічної, політичної, ідеологічної, екологічної та моральної кризи суспільства; вказати на загальні причини «застою» та основні його етапи. Крім того, студенти мають акцентувати увагу на проведених економічних реформах в промисловості та сільського господарства, вказати на їх сильні та слабкі сторони, охарактеризувати їх наслідки для подальшого розвитку радянської економіки. Вивчаючи дисидентський рух, студенти мають обґрунтувати його періодизацію, особливості, основні течії, конкретні наслідки боротьби проти правлячого режиму. Мета зовнішньої політики в роки “застою” полягала у: відверненні загрози розпаду соціалістичного табору через розкол з Китаєм, Албанією, Румунією; нормалізації відносин між Сходом і Заходом після Карибської кризи (1962 p.); проведенні політики підтримки “прогресивних” рухів країн “третього світу”; підтримці вигідних СРСР режимів у всьому світі (в Іраку, Лівії, Палестині тощо).

Висвітлюючи перебудовні процеси в СРСР та його розпад, студентам слід: розкрити передумови, причини та основні етапи перебудови; охарактеризувати суть проведених реформ; висвітлити процес розпаду СРСР та проаналізувати його наслідки. Розуміння студентами перебудовних процесів передбачає усвідомлення перебудови як політичного курсу КПРС, розпочатого у 1985 р. і спрямованого на оздоровлення суспільно-політичної, економічної та ідеологічної сфер життя, спроби способом «революції згори» здійснити системну модернізацію суспільства. В цьому аспекті належить чітко визначити причини запровадження нового курсу та його мету, охарактеризувати сфери поширення та основні етапи. Серед проведених реформ, слід проаналізувати політику «прискорення», гласності, демократизації, «нового мислення», лібералізації суспільно-політичного та культурного життя. Студенти мають усвідомити, що характерними риси нового етапу зовнішньої політики СРСР були: пом’якшення у відносинах між Сходом і Заходом; початок активного переговорного процесу; визнання світу єдиним і взаємозалежним; початок процесу роззброєння та завершення «холодної війни»; припинення підтримки прорадянських режимів в Азії, Африці, Латинській Америці; виведення радянських військ із Східної Європи; розширення економічних зв’язків з усіма державами. Розкриваючи процес розпаду СРСР, студентам слід акцентувати увагу на: загостренні політичної боротьби в країні; посиленні національних рухів; активізації суспільно-політичних процесів у першій половині 1991р.; характеристиці «новоогарьовського процесу» та серпневого заколоту ДКНС, вказати на основні причини, етапи та наслідки розпаду СРСР.

Останнє семінарське заняття присвячене аналізу процесу розвитку радянської культури упродовж 1945-1991 рр. В цьому контексті студенти повинні охарактеризувати загальні тенденції розвитку культури, ґрунтовно висвітлити основні її напрямки: освіту і науку; образотворче мистецтво; літературу і театр тощо.

 

Джерела

Венский вальс холодной войны (вокруг встречи Н.С. Хрущева и Дж.Ф. Кеннеди в 1961 году в Вене). Документы [Текст] / Рос. гос. архив новейшей истории, Ин-т всеобщ. истории РАН; сост.: И. В. Казарина, М. Ф. Нурик, П. Руггенталер; отв. сост. М. Ю. Прозуменщиков. - М.: РОССПЭН, 2011. - 751 с.

Военнопленные в СССР [Текст]: документы и материалы / Ред. М.М. Загорулько. - К.: Логос, 2000. - 1120 с.

Горбачёв М.С. Жизнь и реформы. –Т.1-2. –М., 1995.

Горбачов, Михайло Сергійович. Вибрані промови і статті [Текст]: пер. з рос. Т. 2 / М. С. Горбачов; Ін-т марксизму-ленінізму при ЦК КПРС. - К.: Політвидав України, 1987. - 509 с.

Громыко А.А. Памятное. – М., 1990. В 2 кн. (E)

Довженко О. Сторінки щоденника (1941-1956). – К., 2004. – 384 с. (Е)

Ельцин Б.Н. Записки президента. – М., 1995. (E)

Заключённые на стройках коммунизма. Гулаг и обьекты энергетики в СССР. Собрание документов и фотографий. – М., 2008. (E)

Крамола. Инакомыслие в СССР при Хрущёве и Брежневе 1953-1982. Рассекреченные документы Верховного Суда и Прокуратуры СССР. – М., 2005. (E)

Начало советстко-югославского конфликта. Протоколы заседаний Политбюро ЦК КПЮ 19 февраля - 7 июля [Текст] // Вопросы истории. - 2008. - № 8. - С. 3-23

Петро Шелест: "Справжній суд історії ще попереду": спогади, щоденники, документи, матеріали / за ред. Ю. Шаповала. - К.: Генеза, 2004. - 808 с.

Региональная политика Н.С.Хрущёва, ЦК КПСС и местные партийные комитеты 1953-1964. Документы. – М., 2009. (Е)

Хрущов Н.С. Люди, время, власть (Воспоминания). В 4-х книгах. – М., 1999. (E)

Шепилов. Воспоминания. (E)

Підручники та посібники

Анисимов Е. История России от Рюрика до Путина. Люди. События. Даты. – Питер, 2009. – 592 с.

Барсенков, Вдовин. История России 1917-2004. – М., 2005. (Е)

Верт Н. История советского государства. - М., 2003 (Е)

Верт Н. История советского государства: 1900-1991 / Н. Верт; пер. с фр.. - М.: Весь мир, Изд. Дом "Инфра-М", 1998. - 554 с.

Верт, Ніколас. Історія Радянської держави. 1900-1991: навч. посібник. - Рівне: Вертекс, 2001. - 480 с. (Е)

Вітенко М. Історія Росії. Від найдавніших часів до наших днів. – Івано-Франківськ, 2013. (Е)

Геллер, Михаил. История России. 1917-1995: В 4 т.: учебное пособие для студ. вузов. / М. Геллер, А. Некрич. - М.: МИК, Изд. "Агар", 1996. 

Геллер, Михаил. Утопия у власти / М. Геллер, А. М. Некрич;. - М.: Изд. "МИК", 2000. - 856 с. (Е)

История России: С древнейших времен до начала ХХІ века: в 2 т.. Т. 2: С начала 19 века до начала 21 века / РАН. Ин-т истории; под ред. А. Н. Сахарова; авт.: А. Н. Сахаров, Л. Е. Морозова, М. А. Рахматуллин [и др.]. - М.: ООО "Изд-во АСТ", ЗАО НПП "Ермак", ООО "Изд-во Астрель", 2003. - 862 с.

История России: учебное пособие для вузов: в 2 т.. Т. 2 / авт.: М. М. Горинов, А. А. Горский, А. А. Данилов [и др.]; под ред. С. В. Леонова; Московский пед. гос. ун-т. - М.: Владос, 1995. - 472 с.

История русской советской литературы (1917-1940): учеб. пособ. для студ. пед. ин-тов по спец. "Рус. яз. и лит." / под ред.: А. И. Метченко, С. М. Петрова;. - М.: Просвещение, 1975. - 496 с.

Карр, Эдвард. История Советской России: [в 14 т.: пер с англ.]. Кн. 1. Т. 1/2:Большевитская революция. 1917-1923 / Э. Карр; предисл. А. П. Ненарокова;. - М.: Прогресс, 1990. - 1990 с.

Мунчаев М.М., Устинов В.М. История Советского государства. – М.,2002.

Мунчаев, Шамиль Магомедович. История России: учебник для вузов / Ш. М. Мунчаев, В. М. Устинов;. - М.: НОРМА-ИНФРА, 1998. - 592 с.

Нариси історії Росії. За заг. ред. акад. О.О.Чубар’яна. – К., 2007.

Новейшая история Отечества. ХХ век: учебник для вузов: в 2 т.. Т. 2 / под ред. А. Ф. Кисилева, Э. М. Щагина. - М.: Владос, 1998. - 448 с.

Новейшая история России. 1914 – 2008. Под ред. М.В.Ходякова. – М., 2008. (Е)

Платонов С. Ф. Полный курс лекций по русской истории / С. Ф. Платонов;. - СПб.: Кристалл, 2000. - 839 с.

Поцелуев, Владимир Алексеевич. История России ХХ столетия: (Основные проблемы): учебное пособие / В. А. Поцелуев;. - М.: Владос, 1997. - 512 с.

Рибак І. В. Історія радянського суспільства. -Кам’янець-Подільський, 1998.

Рибак І.В. Новітня історія Росії радянської доби (1917 – 1991 рр.). – Камянець-Подільський, 2006.

Российская история: учебник для вузов / авт.: Г. Б. Поляк, А. Н. Маркова, Н. С. Кривцова [и др].; под ред. Г. Б. Поляка;. - М.: Культура и спорт, ЮНИТИ, 1997. - 319 с.

Рябыкин С.П. Новейшая история России. (1991-1997). – Спб.: Нева, 1997. (Е).

Соколов А.К. Курс советской истории, 1917-1940: Учеб. пособие для студентов вузов. - М.: Высш. шк., 1999. - 272 с. (Е)

Хуторянский В.Я. История России от Рюрика до Ельцина. – М., 2000.