Матеріали для самоконтролю

Ситуаційні задачі:

1. У хворого підозра на пухлину великого сосочка 12-палої кишки. В якому відділі 12-палої кишки локалізується дана патологія?

A.Низхідна частина *

B.Верхня частина

C.Горизонтальна частина

D.Висхідна частина

E.Ампула

2. При обстежені хворого виявлено пухлину дистального відділу тонкої кишки. Визначте локалізацію пухлини.

A. іleum *

B. jejunum

C. саеcum

D. duodenum

E. соlоn sigmoideum

3. У пострадавшего ножевое ранение в поясничную область справа. Имеет место повреждение правой почки. Какие органы забрюшинного пространства могут быть повреждены при этом? 

A * 12-перстная кишка 

B Поперечно-ободочная кишка 

C Левый изгиб поперечно-ободочной кишки 

D Нисходящий отдел ободочной кишки 

E Начальный отдел тощей кишки 

4. Обстежуючи секційний матеріал, патанатом помітив на внутрішній поверхні одного з відрізків кишечника folliculi lymphatici aggregati (Пеєрові бляшки). Якій кишці належить цей відрізок? 

A *Ileum 

B Jejunum 

C Duodenum 

D Colon ascendens

E Colon descendens 

5. У дитини 10-ти років хірург запідозрив запалення дивертикула Меккеля, що потребує оперативного втручання. Вкажіть, ревізія якої ділянки кишківника необхідна, щоб віднайти дивертикул? 

A *1 м клубової кишки від місця впадіння її в товсту кишку

B 0,5 м порожньої кишки від зв’язки Трейца 

C Низхідну ободову кишку 

D Висхідну ободову кишку 

E 20 см клубової кишки від клубово-сліпокишкового кута 

6. Больной госпитализирован в хирургическое отделение с подозрением на воспаление     дивертикула Меккеля. Обследование какого отдела кишечника необходимо произвести для обнаружения дивертикула во время операции? 

A *Ileum 

B Duodenum 

C Jejunum 

D Caecum  

E Colon ascendens 

7. Больной предъявляет жалобы на нарушение эвакуаторной функции желудка (длительная задержка пищи в желудке). При обследовании выявлена опухоль начального отдела 12-перстной кишки. Определите локализацию опухоли.

A *Pars superior 

B Pars inferior 

C Pars descendens 

D Pars ascendens 

E Flexura duodeni inferior 

Рекомендована література.    

1. В.Г.Ковешников «Анатомія людини» Луганськ, 2005, Т.2, -с.48-67. 

2. М.Р.Сапин «Анатомия человека», Москва, «Медицина», 1986, Т.2, -с.33-46.

3. М.Г.Привес «Анатомия человека», С.П. издательство «Гиппократ», 1998, -с. 268-281.

4. Синельников Р.Д. Атлас «Анатомия человека», Т.2, -с. 64-81.

 

Тема 38. Товста кишка: будова, топографія, функції. Аномалії розвитку. 

1. Актуальність теми. Знання анатомії товстої кишки, топографії (скелетотопії, голотопії, синтопії) необхідні студентам для вивчення фізіології, внутрішніх хвороб, інфекційних хвороб, хірургії.

2. Конкретні цілі. На препаратах, таблицях, муляжах аналізувати будову, топографію товстої кишки. Визначити їх функціональне значення.

3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція):

- з курсу біології: філогенез травної системи;

- з курсу анатомії: онтогенез травної системи;

  4. Матеріали для самостійної роботи під час підготовки до заняття.

4.1. Теоретичні питання до заняття:

1. Які особливості розвитку товстої кишки?

2. Назвіть відділи товстої кишки.

3. Описати функції товстої кишки.

4. Охарактеризуйте топографію сліпої та ободової кишки.

5. Покажіть на препараті зовнішні відмінності тонкої і товстої кишок.

6. Покажіть на препараті червоподібний відросток і назвіть варіанти його розташування.

7. Назвіть і покажіть особливості топографії сигмоподібної ободової кишки.

8. Назвіть шари стінки товстої кишки.

9. Яку топографію має пряма кишка?

10. Покажіть на рентгенограмі відділи товстої кишки.

11. Які утворення має слизова оболонка прямої кишки?

12. Аномалії розвитку.

  4.2. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті: робота з вологими препаратами, муляжами, вирішення тестових завдань та ситуаційних задач з бази «Крок-1»

4.3 Зміст теми заняття. Товста кишка(intestinum crassum), поділяється на три основні частини: сліпу кишку, ободову кишку і пряму кишки. Сліпа кишка (саесum) розташована в правій клубовій ділянці. Ободова кишка має 4 частини: висхідна ободова кишка (соlоn аscendens), поперечна ободова кишка (соlоn transversum), низхідна ободова кишка (соlоn descendens), сигмоподібна ободова кишка (соlоn sigmoideum). Кінцевим відділом є пряма кишка (гесtum).

Товста кишка відрізняється від тонкої кишки за трьома зовнішніми головними ознаками. На зовнішній поверхні є 3 повздовжніх тяжи - стрічки ободової кишки (teniae соlоn). Кожна з стрічок завширшки близько 1 см, брижово-ободово-кишкова стрічка (tаеnіа mesocoliса), чепцева стрічка (tаеnіа оmentalis) і вільна стрічка (tаеnіа libera). Між стрічками товстої кишки є поперечні перетинки, внаслідок чого стінка кишки утворює мішкоподібні вигини ободової кишки (haustrae coli). На стінці товстої кишки під серозною оболонкою є скупчення жирової клітковини у вигляді чепцевих привісок (appendices omentales).

Сліпа кишка(саесum) - відрізок кишки 6-8 см і лежить нижче від місця переходу тонкої кишки в товсту. На задньоприсередній поверхні знизу сходяться в одній точці всі 3 стрічки ободової кишки. У цьому місці від сліпої кишки відходить червоподібний відросток (appendices vermiformes) - рудимент кишки від 2-20 см завдовжки. Запалення цього відростка - апендицит. Положення червоподібного відростка не постійне, що ускладнює діагностику апендициту.

У більшості випадків розташування червоподібного відростка проектується на межі між бічною та середньою третинами лінії, що з'єднує праву і ліву верхні, передні клубові ості (точка Ланца). Крім того, місце відходження відростка визначається точкою Мак-Бурнея, яка розміщується на середній лінії, проведеної між пупком та правою верхньою передньою клубовою остю.

У 40-45% випадків червоподібний відросток виявляють у малому тазі, а у жінок він досягає правого яєчника та правої маткової труби (низхідне положення). Крім того, висхідне положення відростка у 13% випадків, а бічне положення у 17-20%. До рідкісних випадків слід віднести ретроцекальне положення - розташування червоподібного відростка позаду від сліпої кишки.