Європейський комітет з стандартизації в електротехніці (CENELEC): органи, структура, функції, завдання

Лекція 5. Регіональні організації у сфері стандартизації

Тема: Регіональні організації у сфері стандартизації

План лекції:

1. Стандартизація в Європейському союзі.

2. Європейський комітет з стандартизації (EN): органи, структура, функції, завдання

3. Співпраця з міжнародними та регіональними організаціями з стандартизації;

4. Європейський комітет з стандартизації в електротехніці (CENELEC): органи, структура, функції, завдання;

5. Співпраця з міжнародними та регіональними організаціями з стандартизації;

6. Європейська Економічна комісія ООН - ЄЕК ООН, міжнародні договори, норми і стандарти в галузях та сферах діяльності;

Стандартизація в Європейському союзі

Європейська модель стандартизації підтримує загальну для всіх країн Західної Європи концепцію розвинутої держави, зобов'язаної узгоджувати демократичні, соціальні і культурні інтереси суспільства з ринковою економікою. Національні органи є асоціаціями, з якими уряд укладає угоди щодо виконання окремих державних управлінських функцій.

Європейський комітет з стандартизації (EN): органи, структура, функції, завдання

Європейський комітет з стандартизації існує з 1961 року. Членами EN є національні організації з стандартизації 18 європейських держав: Австрії, Бельгії, Великобританії, Греції, Данії, Германії, Іспанії, Ісландії, Італії, Люксембургу, Норвегії, Нідерландів, Португалії, Фінляндії, Франції, Швеції, Швейцарії.

За рішенням Генеральної асамблеї EN створена нова категорія членства - асоціативний член. Асоціативним членом може бути будь - яка громадська, наукова, економічна та інша організація країни - члена EN, чий статус визначається національним або європейським законодавством.

Асоціативні члени зобов'язані сприяти досягненню цілей EN, сприяти процесу стандартизації, приймати участь у обговоренні проектів стандартів, але не мають права голосу.

Процес стандартизації на європейському рівні для EN включає планування, розробку та прийняття стандарту на основі консенсусу всіх зацікавлених сторін.

При плануванні робіт по стандартизації враховуються рекомендації від національних організацій, асоціативних членів, європейських торгових асоціацій.

Підготовкою стандарту займається відповідних технічний комітет.

Основна мета EN — сприяння розвитку торгівлі товарами та послугами шляхом розробки європейських стандартів (EN), на які могли посилатися у своїх директивах EC, ЕАСТ та інші міжурядові організації, шляхом забезпечення одноманітного застосування в країнах - членах міжнародних стандартів ISO та ІЕС, співпраці зі всіма організаціями регіону, що займаються стандартизацією, надання послуг з сертифікації на відповідність європейським стандартам.

EN розробляє стандарти у таких сферах:

■ Обладнання для авіації;

■ Обладнання для нагрівання води;

■ Газові балони;

■ Насосні станції;

■ Газові плити;

■ Труби та трубопроводи;

Принцип роботи EN - обов'язкове використання міжнародних стандартів ISO як основи для розробки європейських норм або доповнення тих результатів, що досягнуті і ISO.

Виший орган EN - Генеральна Асамблея, в якій представлені національні організації з стандартизації, урядові органи країн - членів, EC та ЕАСТ, а також асоційовані організації

Генеральна асамблея вибирає Адміністративну Раду, яка виконує наступні функції:

■ Встановлення правил та способів застосування національних стандартів країн - учасниць ат міжнародних стандартів при розробці європейських стандартів;

■ Визначення можливостей прямого використання національного та міжнародного нормативного документа в якості європейського стандарту та контроль за його дотриманням;

■ Координація робіт з національної стандартизації в рамках регіону.

Політика у сфері стандартизації визначається колегією директорів -

представників національних організацій та затверджується Генеральною Асамблеєю.

Технічна робота з стандартизації виконується технічними комітетами, діяльність яких координується Технічним Бюро.

Технічні комітети працюють за наступними напрямами:

■ Будівництво та громадянське будівництво;

■ Машинобудування;

■ Охорона здоров'я;

■ Охорона здоров'я та безпека на робочих місцях;

■ Теплопостачання, охолодження та вентиляція;

■ Транспорт та пакування;

■ Інформаційна технологія.      

Завдання комітетів із забезпечення програм - прискорення розроблення

європейських стандартів шляхом аналізу наявних міжнародних та прогресивних національних стандартів та збирання такої інформації, яку швидко та ефективно може використати у EN.

Співпраця з міжнародними та регіональними організаціями з стандартизації

У своїй діяльності CEN співпрацює з ISO, ІЕС, CENELEC. CEN має найбільший вплив на міжнародну стандартизацію, з огляду на те, що країни - члени CEN ведуть секретаріати 116 технічних комітетів, 321 підкомітетів ISO.

Технічне співробітництво між ISO та CEN забезпечується Віденською угодою, нова версія якої була ухвалена у 2001 році разом з настановою щодо її запровадження. Нагляд за дотриманням угоди здійснюється Спільною координаційною групою ISO / CEN, з представників технічних керівних бюро обох організацій, яка проводить щорічні засідання, аналізує статистичні огляди про спільні проекти та ухвали CEN міжнародних стандартів і обговорює конкретні питання технічної координації згідно з принципами Віденської угоди.

Програмні комітети складають програму стандартизації, приймають стандарти ISO та ІЕС в якості європейських стандартів або документів для гармонізації, розроблюють європейські стандарти або очікують результатів в ISO та ІЕС. Комітет повідомляє про результати своєї роботи в ISO або ІЕС,

 

Технічні комітети також у своїй роботі спираються на міжнародні стандарти, підтримують контакти з регіональними організаціями, враховують результати діяльності інших технічних комітетів.

Європейський комітет з стандартизації в електротехніці (CENELEC): органи, структура, функції, завдання

CENELEC • створений у 1971 році об'єднанням двох європейських організацій - Європейського комітету з координації електротехнічних стандартів країн - членів ЕАСТ та Європейського комітету з координації електротехнічних стандартів країн - членів ЄС.

Члени CENELEC - 17 країн Європи: Австрія, Бельгія, Великобританія, Греція, Данія, Германія, Іспанія, Ірландія, Італія, Люксембург, Норвегія, Нідерланди, Португалія, Фінляндія, Франція, Швеція, Швейцарія. Всі вони представлені національними електротехнічними комітетами і є членами ІЕС.

Керівний орган - Генеральна асамблея, в якій країни - члени представляють національні організації з стандартизації та урядові органи, а також приймають участь представники ЕС та ЕАСТ.

Генеральна асамблея вибирає Адміністративну Раду, яка складається з делегацій (до 5 осіб) від національних організацій країн — членів.

Основна мета CENELEC - розроблення стандартів на електротехнічну продукцію у тісній співпраці з ЄС та ЕАСТ. Стандарти CENELEC розглядаються як необхідний засіб для створення єдиного європейського ринку.

Суть головного напряму роботи CENELEC - усунення будь яких технічних відмінностей між національними стандартами країн — членів, між процедурами сертифікації відповідності виробів вимогам стандартів та попередження виникнення технічних бар'єрів у торгівлі товарами електротехнічної галузі.

Основні об'єкти стандартизації CENELEC:

■ промислове та побутове обладнання з номінальним напругою від 50 до 1000 В змінного струму та 75 - 1500 В постійного струму;

■ медичне електрообладнання;

■ електромагнітна сумісність;

■ обладнання для використання у потенційно вибухонебезпечній атмосфері;

■ метрологічне забезпечення засобів вимірювання, в тому числі електронних.

Ще один напрям діяльності CENELEC - гармонізація стандартів. Цією діяльністю керує Технічна рада.

Регіональні стандарти, прийняті CENELEC, можуть мати три форми:

■ європейська норма CENELEC (EN) - європейський стандарт з узгодженим технічним текстом, що приймається країнами - членами як національний нормативний документ;

■ документ з гармонізації (HD);

■ попередній стандарт (ENV)

Існує специфіка в діяльності Комітету з електронних компонентів (СЕСС) та програмних комітетів.

СЕСС займається оцінкою якості електронних компонентів. У зв'язку з цим Комітет має свій власний Генеральний секретаріат та безпосередньо підлягає Генеральній асамблеї CENELEC.

Програмні комітети підлеглі Генеральній асамблеї під час її сесії, їх діяльність не поширюється на СЕСС та Комітет з інформатики.