Приклад: ДСТУ 3145:2001; ДСТУ 13472:2004

Якщо група стандартів утворює комплекс стандартів, то реєстраційний номер стандарту складається з номера комплексу (від1 до 99999) і номера стандарту (від 1- до999) в комплексі. ДСТУ 3.27:2000; ДСТУ- 2617.5:2004

Якщо складено з кількох самостійних частин, їхні реєстраційні номери складаються з номера стандарту та номера частини, відокремлених дефісом: ДСТУ 4287-25:2002.

Якщо стандарт скасовано, його реєстраційний номер заборонено надавати іншим стандартам протягом 30 років з дня скасування.

Технічні умови позначаються згідно ДСТУ 1.3. Позначає ТУ власник ТУ. У позначенні ТУ має бути: індекс документа (ТУ); скорочена назва держави (У); код продукції за ДК016 (3перші знаки); код підприємства за ЄДРПОУ(реєстр підприємств та організацій У – 8 знаків); порядковий реєстраційний номер, що його надає власник ТУ(3знаки); рік прийняття:

Приклад: ТУ У 27.1 – 21926977-001:2004

5. Зміст стандартів та ТУ.

Зміст основоположних стандартів: визначають завдання та правила розробки та впровадження НД, правила впровадження продукції у виробництва. Вони встановлюють: терміни, умовні познаки, правила оформлення різних НД та вимоги до їх змісту.

Зміст стандартів на продукцію, послуги: містять відповідно їх особливостей такі групи положень:

Класифікація; основні параметри і (або) розміри; загальні тенічні вимоги; вимоги безпеки; вимоги охорони довкілля; маркування; пакування; правила транспортування та зберігання; методи контролювання; правила приймання; правила експлуатування, ремонту, утилізації. Коли стандарт об’єднує кілька вимог, то він може мати й спільну назву. Наприклад: Загальні технічні вимоги та методи випробування. Якщо стандарт містить положення всіх груп вимог, то йому дають назву6 «Загальні технічні умови». Стандарти на продукцію, виготовлення і використання якої можуть зашкодити здоров’ю, майну громадян чи природному довкіллю, повинні обов’язково мати розділи «Вимоги безпеки» і «Вимоги ОНС».

Зміст стандартів на методи контролювання. Методи контролю випробування, вимірювання, аналізу),які становлюють у стандартах на продукцію і у стандартах на методи контролю повинні забезпечувати об’єктивну перевірку всіх обов’язкових вимог до продукції, які встановлено на стандартах на неї.Для кожного методу, залежно від специфіки проведення контролю встановлюють: засоби та допоміжні пристрої; правила готування до контролю; методику і правила його проведення; правила оцінювання результатів; правила оформлювання результатів; допустиму похибку.

В стандарті, що встановлює вимоги до методів контролю одного показника, дозволено передбачити кілька методів контролю, один з яких визначають як арбітражний. Зазначаючи засоби контролю та допоміжні пристрої, наводять перелік застосовуваного обладнання або основні технічні характеристики устаткування необхідні для забезпечення контролю з належною точністю, а також перелік матеріалів(реактивів) або дані про їх властивості. Викладаючи правила готування до контролю продукції, а також місце та спосіб відбирання проб (зразків), форму, вид, розміри або масу, а за потреби умови їх зберігання та транспортування. Викладаючи вимоги до методики контролю, наводять характеристики умов контролю, їхні значення та гранці допустимих похибок, а також послідовність виконуваних операцій, якщо ця послідовність впливає на результати чи їх опис. В правилах обробки результатів наводяться розрахункові формули; в вимогах до оформлення встановлюються до ведення журналів, протоколів контролю.

Зміст стандартів на процеси та послуги: встановлюють вимоги до методів виконуваної роботи, умови зберігання, експлуатації, ремонту та утилізації продукції та до технологічних процесів. Ці стандарти повинні містити вимоги БЖД людини і повинні відповідати іншим стандартам та НД про охорону довкілля.

Вимоги до охорони довкілля під час виконування технологічних операцій містять:

- ГДН хімічних, фізичних, біологічних і механічних чинників впливу на довкілля технологічних процесів, небезпечних для екології;

- Вимоги до зменшення(запобігання) шкідливих впливів на довкілля технологічних процесів (умов застосування використовуваної сировини, матеріалів, виробів небезпечних в екологічному відношенні, умови їх зберігання, транспортування, поховання відходів

- Характеристики ефективності роботи водо і газо очищувального устаткування;

- Вимоги щодо запобігання аварійним скидам(викидам) і ліквідації їх наслідків, а також ГДН скидів(викидів)забруднюючих речовин зі стічними водами у системи каналізації.

Зміст стандартів на ТУ: в ТУ мають бути такі розділи: сфера застосування, нормативні посилання, технічні вимоги (параметри й розміри, основні показники та характеристики, вимоги до сировини, матеріалів, покупних виробів, комплектність, маркування, пакування); вимоги безпеки, вимоги охорони довкілля, утилізація; правила приймання; методи контролю (випробування, аналізу, вимірювання); транспортування та зберігання; вимоги до експлуатації, ремонту, настанова щодо застосування; гарантії виробника.

ЛЕКЦІЯ 3.

Тема: Порядок впровадження стандартів і державний нагляд за їх додержанням. Гармонізація національних стандартів із міжнародними стандартами країн СОТ.

План.

1. Маркування продукції знаками відповідності вимогам ДСТУ.
2. Інформаційне забезпечення стандартизації, її послуг та право власності на стандарти.
3. Економічна відповідальність за порушення обов’язкових вимог стандартів, держконтроль та нагляд за їх дотриманням.
4. Фінансування та економічна ефективність стандартизації.
5. Правові основи стандартизації.
6. Міжгалузеві системи стандартизації та їх гармонізація з МС.