Міжгалузеві системи стандартизації та їх гармонізація з МС

Крім національної, загальнодержавної системи стандартизації існує також стандартизація міжгалузевих систем. Мета цього виду стандартизації – створення взаємопов’язаних стандартів, які забезпечують ефективність проведення робіт загальнодержавного рівня. Це сприяє розвитку економіки країни, оскільки зменшує витрати часу на розробку і поставку виробів на виробництво, має єдину мову та НД.

Існує 26 міжгалузевих систем стандартизації: система конструкторської документації, система технологічної документації, система розробки та постановки продукції на виробництво, система НД безпеки праці, система інформаційно-бібліографічної документації, державна метрологічна служба, система показників якості продукції.

Зважаючи на необхідність узгодження чинного законодавства України з європейським, КМУ за ініціативою Держстандарту видав розпорядження 8.11.1996р. щодо реалізації заходів, спрямованих на гармонізацію національного технічного регулювання, норм і стандартів з європейськими.

6.02.2008 Україна стала 152 членом СОТ. Сфера діяльності СОТ визначається угодами та правовими документами, які включені як додатки до Угоди про СОТ. Серед них – Угода про технічні бар’єри у торгівлі (ТБТ), у якій визначено міжнародні зобов’язання кожного члена СОТ щодо виконання умов доступу продукції на ринок. Предметом Угоди ТБТ є також дія технічних регламентів та стандартів, включаючи вимоги щодо пакування, маркування та етикетування, а також процедури оцінки відповідності технічним регламентам та стандартам. Крім цього, визначено вимоги щодо прозорості процесу прийняття технічних регламентів, стандартів і процедур оцінки відповідності. 

Правові та організаційні засади розроблення і застосування національних стандартів, технічних регламентів та процедур оцінки відповідності, а також основоположні принципи державної політики у сфері стандартизації технічного регулювання та оцінки відповідності визначені Законом України „Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності”                    (№ 3164-IV), який був розроблений Держспоживстандартом спільно з американським експертом в рамках проекту технічної допомоги Уряду США і в якому були максимально враховані принципи та положення Угоди про технічні бар’єри в торгівлі. Уже в травні 2007 року згідно з рекомендаціями США були внесені зміни до зазначеного закону, якими, зокрема, передбачено забезпечення пріоритетного застосування міжнародних стандартів, інструкцій або рекомендацій, як основи для національних стандартів, технічних регламентів та процедур оцінки відповідності. Наразі відповідно до вимог США підготовлено нові зміни до закону України „Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності” стосовно визнання процедур оцінки відповідності, зокрема щодо призначення іноземних органів з оцінки відповідності, які бажають працювати в Україні. В ході погодження окремими ЦОВВ (Мінтрансзв’язку, Мінрегіонбуд, Держгірпромнагляд) заперечується надання права проводити оцінку відповідності продукції вимогам технічних регламентів в національній системі органами з сертифікації, які не є резидентами України, оскільки вони не володіють вимогами національних нормативно-правових актів. І це має своє виправдання, оскільки неконкурентоспроможність національних органів з оцінки відповідності з іноземними транснаціональними сертифікаційними компаніями призведе до втрати ринку послуг національних органів з оцінки відповідності та занепаду вітчизняної сфери з оцінки відповідності.

Існування в Україні великої кількості (понад 16 тис.) міждержавних стандартів (ГОСТ), розроблених до 1992 року, що є обов’язковими до застосування, сприймаються членами Робочої групи як технічні бар’єри в торгівлі. Згідно з зобов’язаннями України у сфері ТБТ, до 30 грудня 2011 року всі чинні національні стандарти та технічні регламенти із стандартами, на які є посилання в регламентах, мають бути гармонізовані з відповідними міжнародними стандартами або технічними регламентами, що базуються на відповідних міжнародних стандартах і відповідно є добровільними до застосування (стаття 2.4 Угоди ТБТ).

Державною програмою стандартизації на 2006–2010 роки передбачено створення нормативної бази на основі міжнародних та європейських стандартів. До 2010 року необхідно прийняти більш ніж 8,5 тис. гармонізованих стандартів у пріоритетних сферах економіки.

Станом на 1 січня 2008 року в Україні є чинними більш ніж 4,5 тисячі національних стандартів, гармонізованих з міжнародними і європейськими, з яких протягом 2007 року прийнято 877 таких стандартів. За програмою перегляду чинних в Україні міждержавних стандартів (ГОСТ), прийнятих до 1992 року, скасовано близько 3 тис. стандартів.

Першочергово забезпечувалося розроблення національних стандартів, гармонізованих з міжнародними та європейськими, у тому числі стандартів, дотримання вимог яких сприймається як доказова база відповідності вимогам європейських директив Нового підходу, стандартів на технологічні процеси, які визначають якість, безпечність та довговічність продукції (нанесення покриттів, зберігання сільськогосподарської продукції тощо), стандартів у сфері процедур оцінки відповідності, інформаційних технологій, енергоощадності, стандартів на методи контролю сільськогосподарської та харчової продукції, продукцію металургійного комплексу, легкої промисловості, а також товарів широкого вжитку.

Проблемним залишається питання залучення усіх зацікавлених сторін, насамперед бізнесу, до робіт з стандартизації. На сьогодні український бізнес майже не фінансує роботи з стандартизації. У розвинених країнах держава, як правило, фінансує розроблення стандартів тільки у важливих стратегічних секторах економіки, що складає приблизно 10 %. Решта стандартів розробляються за рахунок бізнесу, асоціацій підприємців і промисловців, які зацікавлені у підвищенні конкурентоспроможності своєї продукції, забезпеченні належної позиції на ринку, зокрема для малих і середніх підприємств.

У цьому контексті виникає також питання щодо доцільності розроблення десятків тисяч технічних умов, на які вже витрачено приблизно один млрд. грн. коштів підприємств. На окремі види продукції кількість технічних умов невиправдано велика і сягає не одного десятка. Перевірки показали, що ТУ на м'ясо, молочні продукти, олію, спреди та суміші жирові не відповідали прийнятим національним стандартам, які гармонізовано з відповідними міжнародними та європейськими стандартами. Крім того, представники бізнесу постійно звертаються до Держспоживстандарту за дозволом на відхилення від вимог стандарту, з проханням перенести введення в дію стандартів.

У зв’язку з введенням в дію Закону України «Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності», положеннями якого передбачено затвердження технічних регламентів Кабінетом Міністрів України, протягом 2007 року проводилось погодження 11 проектів постанов Кабінету Міністрів України. 4 технічні регламенти потребують доопрацювання у зв’язку з прийняттям нових директив ЄС. З метою прискорення процесу адаптації українського технічного законодавства до законодавства ЄС затверджено Робочу програму розроблення технічних регламентів на 2008 рік.

На жаль, на сьогодні не впроваджено жодного технічного регламенту. Затяжна процедура погодження центральними органами та затвердження Урядом розроблених проектів технічних регламентів.

Необхідно прискорити впровадження уже прийнятих технічних регламентів та забезпечити перехід промисловості на міжнародні, європейські стандарти, що вимагає модернізації вітчизняних підприємств, адаптації виробничих процесів до нових, переважно жорсткіших вимог до якості та безпечності продукції.

Як показує досвід передових країн, перехід від обов’язкової сертифікації до оцінки продукції на відповідність технічним регламентам потребує не менше двох, а то й більше років і відповідного фінансування з державного бюджету.

Таким чином, впровадження реформ у сфері державного регулювання господарської діяльності без належної підготовки, особливо в частині приведення чинного законодавства України до міжнародних та європейських вимог, може негативно вплинути на стан національної економіки, значно погіршити насичення споживчого ринку вітчизняними товарами і, як наслідок, призвести до зниження якості життя населення.

Жодна цивілізована країна світу не може існувати без розвинутої системи технічного регулювання, яка б забезпечувала конкурентоспроможність продукції в умовах глобалізації економіки, жорсткої міжнародної конкуренції та розподілу праці. Зміни у цій сфері, проведені без врахування інтересів і, що дуже важливо, готовності усіх зацікавлених в ній сторін (промисловості, органів влади, населення, контролюючих і наглядових органів, стратегічних партнерів нашої країни тощо) можуть призвести до незворотної руйнації системи технічного регулювання в Україні, а також до порушення конституційних прав громадян на споживання безпечної продукції, встановлених статтями 42 та 50 Конституції України.

 

 

Лекція 4.

Тема: Міжнародна та європейська діяльність зі стандартизації. Досвід країн світу в галузі сертифікації.

План.

1. Значення міжнародної стандартизації в розвитку торговельно-економічних зв’язків між країнами.
2. Міжнародна організація зі стандартизації –ISO.
3. Стандартизація в Європейських організаціях.
4. Стандартизація в СНД.
5. Стандартизація в іноземних країнах.
6. Міжнародні стандарти.