2020-09-24
111
Пакування ЛРС.
Види тари і спосіб упаковки залежить від властивості сировини і її агрегатного стану та указується в АНД.
Тара повинна бути чистою, міцною, сухою, без сторонніх запахів.
Існують такі види тари: мішки тканинні, паперові, поліетиленові, тюки, паки, обшиті тканиною, ящики, фанерні, картонові ящики.
Упаковка буває:
1. Насипом.
2. Тюкування.
3. Пресування.
Насипом упаковують сировину в умовах аптеки. Цей спосіб упаковки рихлий, малорентабельний. Маса одного місця до 50 кг.
Тюкування – більш раціональний спосіб. Проводиться при допомозі тюкувального ящика, розібраного без кришки і дна. В ящик закладається по його розмірах тканинний тюк, край його закріплюється цвяхами. ЛРС утрамбовують спеціальним стовпчиком до повного наповнення ящика. Потім край мішковини складають і зашивають шпагатом. Після розбирання ящика затюкована сировина залишає йому форму. Маса в тюку повинна бути не більше ніж 50 кг.
Пересування - найбільш перспективний спосіб упаковки і можливий при присутності пресу. Подібний цей спосіб з тюкуванням, але сировина спресовується в паки пресами. Маса одного місця може бути не більше 200 кг. Пресована сировина менш доступна дії мікрофлори, кисню, інших факторів зовнішнього середовища. Тару з сировиною добре закривають. Мішки зшивають шпагатом, ящики забивають цвяхами, оббивають стрічками заліза. Захисні паки для міцності обв’язують проволокою. Паперові пакети, коробки заклеюють, кожне місце маркують.
Маркування – це написи, які наносять на упаковане місце, згідно вимогам Галузевих стандартів. В маркуванні указують: найменування міністерства, підприємство- відправника, нйменування сировини, її масу (брутто, нетто) рік, місяць заготівлі, номер партії, діючу АНД на ЛРС. Текст наноситься на тарі або на ярлику. Крім напису на тарі пишуть штрихове кодування і маніпуляційні знаки (наприклад, парасолька зкраплями на ній вказує, що вантаж необхідно берегти від вологи.
Транспортування ЛРС може транспортуватися любими транспортними засобами, при умові, що вони будуть закритими, сухими, чистими, без посторонніх запахів. Транспортування отруйної, сильнодіючої та єфіроолійної сировини має здійснюватись окремо від інших видів сировини. Партія сировини супроводжується документами.
Зберігання в аптеках.
В аптеках для зберігання сировини виділяються ізольовані, прохолодні, сухі кімнати, які повинні забезпечуватися доброю вентиляцією і захищені від світла.. Для забезпечення контролю за температурою і вологістю установлюється термометр і гігрометр. Оптимальна температура зберігання + 180-+200, вологість (30-40%). Лікарська рослинна сировина зберігається в шафах.
Окремо зберігається:
· Сировина, яка подразнює слизові оболонки очей, гортані і бронхів: синюха, первоцвіт, хвощ, чистотіл.
· Лікарські збори.
· Рослинна сировина, яка вміщує значну кількість поживних речовин
· Ефіроолійна сировина(шавлія, мята, ромашка тощо) в добре упакованому вигляді.
· Сильнодіюча і отруйна (під замком)
Гігроскопічні трави, листя та плоди необхідно зберігати в скляній або металевій тарі, герметично закупореній, а при необхідності залитій парафіном (листя наперстянки). В кімнатах відпуску ЛРС розміщується по фармакологічним групам.
Рослинна сировина в процесі зберігання може забруднитися шкідниками. Особливо приваблюють шкідників підземні органи, плоди, насіння. В цій сировині містяться вуглеводи. крохмаль, вітаміни.Прискорює розмноження шкідників, волога, висока температура (20-300), погана вентиляція. Для відлякування шкідників в місцях, де знаходиться ЛРС, розміщують склянки з хлороформом. Пар його проходить через ін’єкційну голку, вставлену в пробку і відлякують шкідників. В кімнатах відпуску ЛРС розміщується по фармакологічним групам. При зберіганні ефіроолійної лікарської сировини хлороформ не використовується (виключення складають липа, оман, аїр, так як вони місять великий відсоток поживних речовин).
Зберігання на складі.
Склади повинні бути сухими, чистими, не зараженими шкідниками, добре провітрюваними. Для розсіювання сонячних променів вікна повинні бути закритими жалюзями. Строго виконуються правила протипожежної безпеки. Монтують заховану електропроводку, джерело світла закривають захисними ковпаками. Місця протипожежного захисту укомплектовують вогнегасниками, відрами, лопатами, ящиками з піском.
Температурний режим 10-120 і вологість 13%. В залежності від діючих речовин розміщують:
1. Сильнодіюча і отруйна ЛС.
2. Ефіроолійна ЛС.
3. Плоди і насіння (сировина, яка містить вуглеводи,. жирні олії.).
4. Сировина загального зберігання.
В складських приміщеннях сировина повинна зберігатися на стелажах, які встановлюються на віддалі не менше 15 см від підлоги. Оптимальні умови для штабелювання – не більше 2,5 м – для ягід, насіння, бруньок, не більше 4 м. – для листя, квіток, трав, більше. Штабель повинен бути розміщений від стін складу на відділі не менше 25 см. Відстань між штабелями не менше 50 см.
На штабеля кріпиться етикетка:
– назва сировини;
– найменування відправника;
– рік і місяць збору;
– номер партії
– дата приходу.
Особливу увагу при зберіганні слід уділяти лікарській рослинній сировині, яка містить серцеві глікозиди, для якої в ДФ встановлені більш суворі терміни зберігання та повторного контролю на вміст біологічної активності. Сировина кожнорічно перекладається. Звертають увагу на присутність амбарних шкідників і терміни придатності. Приміщення кожнорічно піддається дезінфекції.
Шкідники ЛРС.
Фактори, які сприяють проникненню і розмноженню шкідників:
1) антисанітарія;
2) перевантаження сировини;
3) погана вентиляція;
4) слаба освітленість;
5) висока температура, вологість.
До амбарних шкідників відносяться: амбарний довгоносик і його личинки, хлібний точильщик і його личинки, мучний кліщ, амбарна міль та її личинки.
Ступені ураження шкідниками:
| кліщ (1 кг сировини просіюють через сито 0,5 мм) | до 20 –І ступінь більше 20 – ІІ ступінь утворюються повстяні маси – ІІІ ступінь |
| точильщик (відбір від 1 кг сировини) | 1-5 – І ступінь 6-10 – ІІ ступінь більше 10 – ІІІ ступінь |
При І, ІІ ступенях ураження проводять дезінфекцію і використовують сировину для приготування настоїв, екстрактів.
При ІІІ ступені ураження сировину спалюють або після дезінфекції видаляють діючі речовини.
Перелік
