Джорж Сорос як засновник мережі міжнародних благодійних фондів. Діяльність Міжнародного фонду «Відродження» та інших приватних благодійних фондів та організацій

Джордж Со́рос (угор. György Soros – Дьйордь Шорош, англ. George Soros; 12 серпня 1930) – сучасний американський фінансист, меценат, філософ угорсько-єврейського походження. Прихильник теорії відкритого суспільства і противник «ринкового фундаменталізму». Продовжувач ідей Карла Поппера. Вроджений есперантист. Народився 12 серпня 1930 р. у Будапешті, Угорщина. Батько Тівадар Шварц – адвокат, видатний діяч єврейської громади міста, фахівець із есперанто й письменник-есперантист. В 1936 родина поміняла своє прізвище на угорський варіант Шорош.

1947 р. – родина емігрує у Великобританію.

1947 – 1950 р. – навчання в Лондонській школі економіки. У цей же час працював помічником менеджера на галантерейній фабриці.

1953 – 1956 р. – робота в компанії Зінгер і Фрідландер (Singer & Friedlander) у Лондоні.

1956 р. – переїзд у Нью-Йорк, США.

1956 – 1963 р. – брокер і фінансовий аналітик у компанії Wetheim & Co. Займається міжнародним арбітражем. Заснував новий метод торгівлі – внутрішній арбітраж.

1963 – 1966 р. – робота над філософською дисертацією «Тяжка ноша свідомості».

1967 р. – з капіталу фірми Arnhold & S.Bleichroeder в $ 100 тис. створив інвестиційний фонд із капіталом в $ 4 млн.

1969 р. – керівник і співвласник фонду Дабл Ігл (Double Eagle)

1970 – створив інвестиційну компанію, яка згодом стала знаменитим Квантумом (Quantum Group).

1979 р. – створив у США перший благодійний фонд «Відкрите суспільство».

1984 р. – відкрив благодійний фонд в Угорщині.

1988 р. – організував фонд у СРСР «Культурна ініціатива в підтримку науки, культури, і освіти». Однак незабаром фонд був закритий, оскільки гроші використовувалися не за призначенням.

1990 р. – заснував Центрально-Європейський університет у Будапешті, Празі й Варшаві.

16 вересня 1992 р. – заробив мільярд доларів на падінні фунту стерлінга, через що одержав прізвисько «Людина, що розорила Банк Англії».

1995 р. – капітал групи фондів Квантум оцінювався більш ніж в $ 10 млрд, а розміри особистих доходів Сороса становили, приблизно, третину цієї суми.

1997 р. – під час економічної кризи ряду країн Азіатсько-Тихоокеанського регіону: Малайзії, Індонезії, Сінгапуру й Філіппін малайзійський прем'єр-міністр Махатхір Мохамад звинуватив Джорджа Сороса в атаці на валюти азійських країн. Сорос відмів звинувачення та переклав відповідальність на державні фінансові структури азійських країн в яких кредити зростали занадто швидко.

2000 р. – падіння індексу NASDAQ завдало Соросу збитків на суму майже $ 3 млрд. Після цього була проведена реорганізація Quantum і проголошено перехід до стратегії меншого ризику.

2002 р. – паризький суд визнав Сороса винним в одержанні прибутку через знання конфіденційної інформації (інсайдер). На думку суду, завдяки цим відомостям мільйонер заробив біля $ 2 млн на акціях французького банку Societe Generale. Присуджений до штрафу в 2,2 млн євро.

2006 р. – займає 27 місце в списку найбагатших людей США. Його доходи за версією журналу Forbes оцінюються в $ 8,7 млрд.

Є почесним доктором Нової школи соціальних досліджень (Нью-Йорк), Оксфордського і Єльського університетів.

Благодійні фонди Сороса діють у більш ніж 50 країнах у Східної Європи, країнах СНД, Африці, Латинській Америці, Азії й США. Першу фундацію – Фонд Відкритого Суспільства – пан Сорос заснував у Нью-Йорку 1979 року, першу Східно-Європейську фундацію – в Угорщині 1984 року.

Мережу фундацій Сороса складають понад 30 національних організацій. Вони діють в Албанії, Азербайджані, Болгарії, Боснії і Герцеговині, Вірменії, Гаїті, Грузії, Гватемалі, Естонії, Казахстані, Киргизстані, Латвії, Литві, Македонії, Молдові, Монголії, Південно-Африканській Республіці, Польщі, Румунії, Словаччині, Словенії, Таджикистані, Угорщині, Узбекистані, Україні, Хорватії, Чехії, Югославії та інших країнах.

Ці фундації орієнтовані на розбудову відкритого суспільства. З цією метою вони підтримують програми та ініціативи у сфері:

- освіти;

- громадянського суспільства;

- незалежних засобів масової інформації;

- розвитку мережі Інтернет та електронної пошти;

- видавництва;

- прав людини;

- мистецтва і культури,

- реформування соціальної, правової і економічної систем.

Він фінансує Інститут відкритого суспільства – Нью-Йорк та Інститут відкритого суспільства – Будапешт, які створюють програми для вирішення проблем, що є спільними для багатьох фундацій, надаючи адміністративну, фінансову і технічну підтримку.

Дж. Сорос є головою Інституту відкритого суспільства. Свою благодійну діяльність він започаткував в 1979 р., коли підтримав прагнення чорношкірої молоді ПАР навчатись в університеті Кейптауна. У 80-х роках він надавав фінансову підтримку дисидентам та організаціям Східної Європи, включаючи  «Солідарність» в Польщі та «Хартія-77» в Чехословаччині. Свій перший фонд Сорос створив в своїй рідній Угорщині в 1984 р., в 1987 р. в СРСР та Фонд Стефана Баторія в Польщі в 1988 р. В Україні було створено Міжнародний фонд «Відродження».

Сьогодні мережа фондів Сороса охоплює більш ніж 100 країн в Східній Європі, колишньому СРСР, Африці, Латинській Америці та США. Ці фонди як і раніше, спрямовані на створення і підтримку інфраструктури та інституцій відкритого суспільства. В 1992 р. Дж. Сорос заснував Центральноєвропейський університет із студентським містечком в Будапешті. Щорічно мережа фондів Сороса витрачає приблизно 400 млн доларів на підтримку проектів в сфері освіти, охорони здоров'я, розвитку громадянського суспільства та ін.

Сорос автор 8 книг, серед яких «Вік помилок: наслідки війни з тероризмом» (The Age of Fallibility: Consequences of the War on Terror (PublicAffairs, липень 2006 р.). Інші книги: «Біблія американської переваги»; «Джордж Сорос про глобалізацію» (2002 р.); «Алхімія фінансів» (1987 р.); «Відкриваючи радянську систему» (1990 р.); «Гарантування демократії» (1991 р.); «Сорос про Сороса: Передбачення процесів розвитку»(1995 р.); «Криза глобального капіталізму: відкрите суспільство в небезпеці» (1998 р.); «Відкрите суспільство: реформування глобального капіталізму» (2000 р.). 2011 року української мовою була видана збірка його лекцій  «Лекції в Центрально-Європейському Університеті» (К.: Дух і літера, 2011). Його статті та нариси з політики, суспільства та економіки регулярно друкуються у провідних газетах та журналах світу.

Пан Сорос є послідовним і палким критиком Росії з її авторитарно-бюрократичною політичною моделлю:

· у 2005 Сорос заявив в інтерв'ю австрійському часопису Die Presse, що «Росія повинна бути виключена з групи  «восьми провідних промислово розвинених країн» як країна, в якій не існує функціонуючої демократії, немає незалежних ЗМІ, немає політичної опозиції та судова влада залежить від уряду. Росія зробила кроки у зворотному напрямку».

· у січні 2013 на всесвітньому економічному форумі в Давосі він визначив:  «Це економіка, що розвалюється, яку Путін веде в хибному напрямі». Він рекомендував інвесторам краще утриматися від інвестицій у російську економіку.

17 червня 2014 відбулася зустріч Президента України Порошенко з паном Соросом, який через свій фонд «Відродження» ініціював створення стратегічної групи радників для допомоги українській владі у проведенні реформ і поінформував главу держави про підготовку стратегічного плану реформ для України.

Двічі розлучений. У Сороса троє дітей від першого шлюбу й двоє від другого: Роберт, Андреа, Джонатан (від першої дружини Аналізи Вітчак), Олександр і Грегорі (від другої дружини Сьюзан Вебер Сорос).