Висвітлення інформації про власну діяльніст

Як свідчать цифри, кількість організацій, що видають свої річні звіти, неперевищує 50 %. Подана цифра є відображенням стану публічної звітності операційних та корпоративних фондів, фондів громад і приватних фондів.

Цей факт яскраво свідчить про те, що українським благодійним інституціям ще треба докласти чимало зусиль, аби зробити свою діяльність прозорою та підзвітною.

Факти, що свідчать про позитивну динаміку розвитку благодійництва у країні, а також основні надбання українських благодійників:

- Надають інформацію в Довідники;

- Видають річні звіти;

- Участь у конференціях;

- Проводять презентації;

- За допомогою веб-сторінки;

- Поширюють буклети, листівки;

- Видають власний бюллетень;

- Подають інформацію в пресу.

Найбільші досягнення у розвитку благодійного руху в Україні:

- Збільшення кількості та розширення спектру діяльності благодійних організацій в Україні. Цей факт характеризується появою в Україні благодійних інституцій нових типів (наприклад, фондів громад, що з'явилися в Україні лише на початку 2000-х років) та сприяє диверсифікації їхніх програмних напрямків і видів діяльності.

- Налагодження співпраці між благодійними інституціями. За останні роки значно пожвавився обмін досвідом між благодійними організаціями, дедалі частіше проводяться локальні, регіональні та національні круглі столи, семінари й конференції, присвячені питанням запровадження успішних практик благодійництва в усіх його виявах. Крім того, в Україні вже з'явилися перші формальні та неформальні об'єднання благодійників, що спрямовують свою діяльність саме на консолідацію зусиль і розвиток партнерських відносин між вітчизняними благодійними інституціями.

- Налагодження контактів із зарубіжними благодійними організаціями, донорами та меценатами. Українські благодійні інституції беруть активну участь у міжнародних заходах, присвячених проблемам розвитку доброчинності та професіоналізації діяльності благодійних фондів (зокрема, у конференціях та зустрічах Європейського центру фундацій, Американської ради благодійних фондів та ін.), а також ініціюють проведення спільних заходів на теренах України.

- Професіоналізація і систематизація благодійної діяльності. В останній період відбувається перехід від хаотичної доброчинності до системності у підготовці та впровадженні благодійних ініціатив, проектів і програм. Вітчизняні організації розпочали активно застосовувати у своїй практиці сучасний інструментарій розробки доброчинних програм, впроваджувати інноваційні технології у здійсненні благодійності (наприклад, запровадження підходу соціального інвестування замість «традиційних» форм благодійності), приділяти увагу виміру ефективності і результативності своєї діяльності.

- Поширення принципів соціальної відповідальності у діяльності вітчизняних установ та організацій. Приєднання України у 2005 році до Глобального договору ООН та активна популяризація принципів соціальної відповідальності, визначених цим документом, сприяли виникненню пожвавленого інтересу з боку українських комерційних структур, фінансових установ, ЗМІ, організацій громадянського суспільства до ідеї впровадження цих принципів у повсякденну практику. Одним із результатів такого кроку є | ініціювання українськими організаціями нових благодійних програм та ініціатив.

- Зростання поінформованості суспільства про розвиток благодійництва в Україні та у світі. Вітчизняні засоби масової інформації дедалі більше приділяють уваги висвітленню позитивних прикладів благодійності, спонсорства і меценатства в українському та міжнародному контекстах, а також безпосередньо долучаються до проведення різноманітних благодійних акцій та ініціатив.

- Стимулювання благодійництва з боку перших осіб держави. Особиста ініціатива перших осіб держави, запровадження ними низки доброчинних акцій є суттєвим прикладом для наслідування і підтримки подальшого розвитку благодійного руху в Україні. Більш детальну інформацію про основні досягнення благодійних інституцій окремих видів подано у наступних частинах звіту. Реалії сучасного розвитку та становлення громадянського суспільства свідчать про те, що за умов соціально-економічних трансформацій в Україні благодійні організації стикаються з багатьма проблемами та труднощами. Саме тому варто визначити найбільш характерні труднощі, які перешкоджають розвитку благодійництва та, зокрема, діяльності благодійних організацій.

Труднощі, які найбільше перешкоджають розвитку благодійності в Україні:

- проблемне законодавство;

- брак у країні стандартів для здійснення доброчинної діяльності;

- брак економічних стимулів для заохочення благодійників;

- обмежені матеріальні ресурси для підтримки повсякденної діяльності організацій;

- низький рівень поінформованості громадськості про сутність і мету благодійництва;

- низький рівень довіри громадськості до благодійництва;

- відсутність кваліфікованих співробітників у благодійних;

- організаціях;

- брак потенційних благодійників;

- перешкоди з боку влади при здійсненні благодійної діяльності;

- складна процедура реєстрації організацій;

- перешкоди з боку громадськості при здійсненні благодійної діяльності.

 

Контрольні питання

1. Коли в Україні дістали розвитку благодійні організації, фонди і служби?

2. Який нормативно-правовий акт є регулятором благодійної діяльності в Україні?

3. Назвіть відомі вам види благодійних фондів? Розкрийте їх особливості.

4. Назвіть основні напрямки благодійної допомоги, що здійснюють благодійні фонди і служби в Україні?

5. Наведіть приклади покращення діяльності благодійних організацій, фондів і служб.

6. Які складнощі перешкоджають діяльності благодійних організацій, фондів і служб в Україні.