2020-10-12
103
Рада народних комісарів (СНК) УРСР - виший виконавчий і розпорядчий орган Радянської України у 1919 -1946 рр.
Радянізація - установлення радянської влади і проведення відповідних соціально-економічних перетворень у західноукраїнських землях. Проводилася двічі у 1939- 1941 рр. та в повоєнний період.
Ради народного господарства (раднаргоспи) – територіальні органи управління, створені в результаті реформи 1957 р. замість галузевих міністерств. Совнархози помітно покращили управління економікою регіонів, але привели до розриву зв язку між окремими галузями. На території УРСР було створено 11 раднаргоспів.
Расизм – сукупність антинаучних концепцій, основу яких скла-дають положення про фізичну і психічну нерівність людських рас, які поділяють на “вищі” (або “повноцінні”) та нижчі (або “неповноцінні”), над якими перші буцімто мають панувати.
Репарація – в міжнародному праві вид матеріальної (фінансової) міжнародно-правової відповідальності, яка складається з відшкодування нанесеної шкоди
Реабілітація – виправдання, відновлення доброго імені несправедливо засудженої, звинуваченої особи.
Революція – корінні, глибокі і якісні зміни в розвитку будь-яких явищ природи, суспільства, пізнання; переворот у будь-якій області.
Рейхстаг – 1) один з органів центральної влади в Середньовічній
Римській імперії; 2) німецький парламент.
Рейхскомісаріат «Україна» - окупована нацистською Німеччиною територія України. До рейхскомісаріату входили Дніпропетровська, Житомирська, Ровенська, Миколаївська та Київська області.
Республіка – держава, в якій органи влади формуються за принципом виборності їх народом; форма державного управління, за якої вища влада належить виборним представниць-ким органам, а глава держави обирається населенням чи представницьким органом.
Реформа – нововведення, перетворення чи зміна порядків у державі.
Ризький мир 1921 р. – угода між Польщею та Радянською Росією, за яким Польща визнавала УСРР, а Західні Україна і Білорусія входили до складу Польщі.
Ринкова економіка – соціально-економічна система, що розвивається на основі приватної власності і товарно-грошових відносин.
Розкуркулення - примусове вилучення власності селянських господарств в 1930 –х рр., складова частина примусової політики колективізації.
«Розстріляне відродження» -поняття, що віддзеркалює трагічну долю багатьох представників національно-культурного відродження 20-30-х рр. ХХ ст., що стали жертвами репресій і переслідувань в роки сталінського режиму.
Сепаратизм – політичний рух, який має за мету відділення від держави частини її території і створення на ній нової держави.
Соборність України – ідея об єднання в єдине державне утворення українських земель. Вперше була здійснена підписанням Акту Злуки між УНР і ЗУНР 22 січня 1919р.
Соціалізм- ідеологія і практика,що базуються на проголошенні необхідності знищення експлуатації людини людиною і утвердження соціальної справедливості.
Соціал-демократія – ідеологічна та політична течія, що виступала за здійснення ідей демократичного соціалізму в усіх сферах діяльності суспільства.
Соціалістичний
реалізм – художній метод у літературі та мистецтві, який вимагав зображати дійсність відповідно до вимог комуністичної ідеології.
Спілка визволення України (СВУ) – організація. Створена в серпні 1914 р. в Галичині. Основна політична мета – проголошення самостійності і Соборності України.
Стагнація – застій в економіці, виробництві, торгівлі.
Суверенітет – незалежне від будь-яких сил, обставин і осіб верховенство; незалежність держави в зовнішніх і внутрішніх справах.
Східний вал – система оборонних укріплень, створена німецько- фашистським командуванням по річкам Дніпро і Молочна з метою стримання наступу Радянської армії. Був прорваний радянськими військами у вересні 1943 р.
Татарбунарське повстання 1924р. – збройний виступ українських селян проти румунської окупації, жорстоко придушене владою.
Терор – політика пригнічення, залякування політичних противників жорстокими насильницькими методами.
Толерантність – різновид взаємодії та взаємовідносин між різними сторонами – індивідами, соціальними групами, державами, політичними партіями, за якого сторони виявляють сприйняття і терпіння щодо різниці у поглядах, уявленнях, позицій та діях.
Торі – англійська політична партія. Виникла в кінці 70-х – на початку 80-х років ХVІІст. В середині ХІХст. на основі партії торі склалась Консерсативна партія Великобританії, членів якої, за традицією, називають торі.
Тоталітарний режим – політичний режим, при якому державна влада зосереджена в руках певної групи (частіше всього однієї партії), яка знищує демократичні свободи й встановлює контроль над всіма сферами життя суспільства при допомозі терору.
Троїстий союз – військово-політичний блок Німеччини, Австро-Угорщини та Італії, сформований в 1879- 1882 рр. Був направлений проти Росії та Франції.
Унітаризм – форма державного устрою, при якій держава поділена на адміністративно-територіальні чи національно-територіальні одиниці, які не мають політичної самостійності, статусу державного утворення.
Українізація – політика ВКП(б), відносно України в 20-х на початку 30-х рр. ХХ ст.
Українська автокефальна православна церква (УАПЦ) – церква, створена в1921 р. як поступка радянської влади в процесі українізації. Ліквідована в 1930 р.
Українська військова організація – нелегальна організація, створена в 1920 р. в Празі. Ставила за мету ведення збройної боротьби проти польської окупації.
Українська галицька армія (УГА) – збройні сили ЗУНР, створені в ході українсько-польської війни 1918- 1919 рр.
Українська Держава- офіціальна назва гетьманського державного утворення, що виникла в результаті державного перевороту 29 квітня 1918 р. під керівництвом П.Скоропадського.
Українська Народна Республіка (УНР) – проголошена ІІІ Універсалом УЦР 7 листопада 1917 р. в якості автономної державної одиниці Російської республіки.
Українська національна партія (УНП) – єдина легальна партія, що діяла в 1927 - 1938 рр. на українських землях що входили в склад Румунії.Проводила політику компромісів, захищала інтереси українців легальними методами.
Українська повстанська армія (УПА) – військово – політичне формування, що діяло в Україні в 1942- 1950-х рр. Перші формування були створені з початком німецької агресії. В ході війни вела боротьбу як проти нацистської Німеччини так і проти радянських військ.
Українська Гельсинська група (УГГ) – легальна правозахисна (дисидентська) організація в Україні, створена в 1976 р. Її створення було пов язане з прийняттям в т. ч. й керівництвом СРСР в 1975 р. па міжнародній нараді в Гельсинки Заключного Акту Ради Безпеки та співробітництва в Європі. Цей документ закріплював принципи демократії, свободи та прав людини. УГГ ставила метою ознайомити світову громадськість з фактами порушення прав людини в Україні.
Українська Центральна Рада (УЦР) – представницький орган (парламент), створений 4 березня 1917 р. українськими політичними партіями. Мета діяльності – досягнення національно-територіальної автономії в складі реформованої федеративної, демократичної Російської держави.
Український національний конгрес – перший представницький форум українського руху. Відбувся у Києві в квітні 1917 р. за участю 1500 делегатів політичних партій та громадських організацій. Виступив за національно-територіальну автономії України, перетворення Російської держави в федеративну республіку.
Український Гельсинський Союз (УГС) – легальна загальнонаціональна організація, заснована в липні 1988р. Ставила за мету відстоювати право нації на самовизначення й намагалася в майбутньому перетворити СРСР в конфедерацію незалежних держав.
Українське національно-демократичне об єднання (УНДО) – блок партій та груп центристської направленості, виник в 1925 р. в Східній Галичині. Лідери УНДО виступали за самостійність України без примінення терористичних методів, демократичний розвиток, соціальну справедливість.
Універсали УЦР – акти законодавчого характеру верховного органу влади в Україні, що визначали зміни державно-правового статусу українських земель колишньої Російської імперії 1917 – 1918 рр.
Перший Універсал УЦР – документ, прийнятий в червні 1917 р. Декларував автономію України, проголошував УЦР вищим державним органом в Україні, підтверджував необхідність скликання Всеукраїнських установчих зборів.
Другий Універсал УЦР – документ, прийнятий УЦР в липні 1917 р. Визначав правовий статус українського уряду – Генерального секретаріату, зобов язував УЦР підготувати проект закону про автономний устрій України.
Третій Універсал УЦР – документ, виданий після Жовтневого перевороту в Росії. Проголошував Українську Народну Республіку (УНР), що зберігалася в якості автономної державної одиниці Російської республіки.
Четвертий Універсал УЦР - документ, прийнятий на засіданні Малої Ради 9 січні 1918 р. Проголошував незалежність і суверенітет УНР.
