Контроль у сфері охорони атмосферного повітря

- Державний контроль спрямований на забезпечення дотримання вимог законодавства про охорону й використання атмосферного повітря всіма державними органами, а також підприємствами, установами, організаціями й громадянами. Суб'єкти здійснення такого контролю прописані в ст.27 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».

Виробничий контроль здійснюється підприємствами, установами, організаціями й іншими органами в процесі їхньої господарської діяльності, якщо вона робить негативний вплив або може вплинути на стан атмосферного повітря.

Суспільний контроль в області охорони атмосферного повітря здійснюється суспільними інспекторами охорони навколишнього природного середовища у відповідності зі ст. 36 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».

Моніторинг в області охорони атмосферного повітря ведеться з метою спостереження за змінами, що відбуваються, в атмосфері. Збір, обробка, зберігання й аналіз інформації про стан атмосферного повітря ведеться в рамках єдиної системи державного моніторингу навколишнього природного середовища, і здійснюється органами Міністерства охорони навколишнього середовища і Міністерства охорони здоров'я, а також підприємствами, установами й організаціями, діяльність яких приводить або може привести до погіршення стану атмосферного повітря.

Надра – це частина земної кори, що розташована під поверхнею суши й дном водойм і простирається до глибин, доступних для геологічного вивчення й освоєння. До надр ставляться тверді породи й породи, які перебувають у рідкому або газоподібному стані й ін. Правовий статус підземних споруджень і вироблень визначається гірським законодавством, оскільки вони становлять частину підземного простору. Інші аспекти їхнього правового режиму регулюються іншими галузями законодавства.

Право користування надрами – це інститут екологічного права, що регулює за допомогою правових норм суспільні відносини, які виникають із приводу використання надр.

Державний фонд надр включає ділянки надр, які використовуються,   і ті що не використовуються, у тому числі континентального шельфу й виняткової(морський) економічної зони. Складовою частиною є родовища корисних копалин (у тому числі техногенних).

Родовища корисних копалин – це накопичення мінеральних речовин у надрах, на поверхні землі, у джерелах і газів, на дні водойм, які по кількості, якості й умовам залягання є для промислового використання.

Техногенні родовища корисних копалин – це місця, де накопичуютьчя відходи вироблення, збагачення й переробки мінеральної сировини, запаси яких оцінені й мають промислове значення. Такі родовища можуть виникнути також внаслідок втрат при зберіганні, транспортування використанні продуктів переробки мінеральної сировини.

Користувачами надр є спеціалізовані підприємства, установи й організації, а також громадяни України, які мають відповідну кваліфікацію, матеріально-технічні й економічні можливості для користування надрами.

Користування надрами на території України, її континентальному шельфі й виняткової (морський) економічній зоні є платним. (розділ 4 Кін).

Види права користування надрами.

Класифікація права користування надрами здійснюється на основі цільового призначення й строків використання.

По строках користування надрами може бути постійним або тимчасовим.Постійним є користування надрами без заздалегідь установленого строку. Тимчасове  ділиться на короткострокове – до п'яти років і довгострокове – до двадцяти років. Якщо буде потреба строк тимчасового користування може бути продовжений. Плин строку користування надрами починається від дня одержання спеціального дозволу (ліцензії) на користування надрами, якщо в ньому не передбачене інше.

Особи, які відкрили невідоме раніше родовище, що має промислову цінність, або виявили додаткові запаси корисних копалин або нова мінеральна сировина в раніше відомому родовищі, що істотно підвищує його промислову цінність, зізнаються першовідкривачами.

Першовідкривачі мають право на винагороду. Положення про першовідкривачів родовищ корисних копалин затверджено Кабінетом Міністрів України від 1 лютого 1995 року.

Найпоширеніший вид права користування надрами – видобуток корисних копалин. Поділ корисних копалин на загальнодержавні й местнозначимые  здійснює Кабінет Міністрів України. Так, до корисним копалинам загальнодержавного значення належать природний газ, вугілля, метали, нафта й т.д. До корисним копалинам місцевого значення – гіпс, гравій, пісок. (Постанова Кабінету Міністрів України № 827 від 12 грудня 1994 року).

Порядок користування надрами для цілей, не пов'язаних з видобутком корисних копалин, регулюється ст.55 Кін.