Неправильно Правильно

Неправильно Правильно

Неправильно Правильно

Неправильно Правильно

З п’ятьма колісьми із п’ятьма колесами

Повернулись з грішми повернулись із грошима

6. Надавати перевагу не дієсловам, а віддієслівним іменникам, які

забезпечують однозначність і водночас узагальненість змісту, наприклад:

Допомагати надавати допомогу

Доручити дати доручення

Змагатися проводити змагання

Оглянути здійснити огляд

Переговорити вести переговори

Хоча в наказах, розпорядженнях та інших документах припускається форма наказового способу дієслова (доручити, оглянути).

9. Іменник (додаток) після дієслів повідомляти, сповіщати, ставити у знахідному відмінку, а не в давальному:

Повідомити студентові повідомити студента

Сповістити викладачеві сповістити викладача

10. Уживання низки дієслів пов’язано з іменником, який повинен стояти в родовому, а не в знахідному чи давальному відмінку:

Зазнати біду зазнати біди

Завдати шкоду завдати шкоди

Радіти перемозі радіти з перемоги

11. Іменники з дієсловами відмовлятися, ухилятися слід уживати в родовому відмінку з прийменником, наприклад:

Неправильно Правильно
Ухилятися навчання Ухилятися від навчання

Відмовлятися подорожі Відмовлятися від подорожі

12. Прізвища, що дорівнюють назвам істот, предметів або явищ, слід уживати в поєднанні з ім’ям, назвою посади тощо: Викликати водія зайця; Завершити дослід лаборантові Комару тощо.

. Особливості узгодження географічних та інших назв з означу вальним словом в ОДС

Для уникнення можливих неточностей і непорозумінь в офіційних документах, повідомленнях, військовій та географічній літературі не узгоджуються з пояснюваною родовою назвою у формі непрямого відмінка прикладки, що означають назви:

- міст (м.) – народився в місті Миколаїв

- селищ міського типу (смт) – за селищем міського типу Казанка

- сіл (с.) - родом із села Широке

- озер (оз.) – відпочивав на озері Байкал

- рік (р.) – користувалися водою з річки Буг

За відсутності слів місто, село, озеро, ріка … назви відмінюються:

Надійшли вітання від колег з Миколаєва.

Не узгоджується також перша частина складних географічних назв при творення прикметникових форм. Це стосується складних назв, у яких

- друга частина є прикметником: Білгород-Дністровський – Білгород-

Дністровського району;

- друга частина є числівником: Знам’янка Друга – Знам’янкодругий;

- друга частина є іменником: Біла Церква – Білоцерківський район; друга

частина є іменником, що вказує на місце розташування населеного пункту: Ростов-на-Дону – Ростовдонський район

Не узгоджуються назви вулиць, якщо вони мають форму чоловічого роду або являють собою складну назву: вулиця Хрещатик, на розі вулиці Ярославів Вал.

Займенник у діловому мовленні

Розряд	Вказує на	Займенники
Особові	- особу, яка говорить - до якої звернене мовлення - про яких говорять	я, ми ти, ви він, вона, воно, вони
Зворотний	- відношення до діючої особи	себе
Питальні	Вживаються для вираження запитань про особу чи предмет, їх ознаку, кількість	Хто? що? Який? Котрий? Скільки?
Відносні	Вживаються для зв’язку частин складного речення	Хто, що, який, котрий, скільки
Заперечні	Вказують на відсутність особи, предмета, їхніх ознаки чи кількості	Ніхто, ніщо, ніякий, ніскільки
Неозначені	- на невідомі, неозначені предмети, їхні ознаки, кількість	Дехто, будь-хто, абищо, чийсь, котрийсь, хтозна-скільки
Присвійні	- на приналежність особі	Мій, наш, твій, ваш, їхній, свій
Вказівні	- на особу, предмет, ознаку	Той, цей, такий, стільки
Означальні		Весь, всякий, кожний, самий, сам, інший

Основні орфограми при написанні займенників

Особові займенники у непрямих відмінках мають іншу основу, ніж у називному відмінку. Після прийменників у непрямих відмінках займенників 3-ої особи з’являється Н: у н ього, до н еї, у н их.

Заперечні займенники з НІ пишуться разом: ніхто, ніщо, ніякий, ніскільки

Якщо між НІ та займенником вживається прийменник, тоді всі три слова пишуться окремо: ні в кого, ні для чого, ні в якому, ні про що.

У неозначених займенниках префікси казна-, хтозна-, будь - та суфікс – небудь пишуться через дефіс.

У неозначених займенниках префікси аби, де пишуться разом.

Якщо казна, хтозна, будь, аби, де стоять перед прийменниками із займенниками, тоді всі три слова пишуться окремо: будь у кого, хтозна в чому, аби з ким…

ІІІ. Сприймання нового матеріалу

1. Уживання особових займенників

1. Форми займенників третьої особи (він, вона, воно, вони) після

прийменників починаються з Н: до нього, біля неї, у них

Після прийменників, що вимагають давального відмінка (завдяки, всупереч, наперекір, назустріч. Вслід, на противагу, навперейми) уживаються форми без Н: завдяки їй, назустріч йому

2. Займенники він, воно у місцевому відмінку мають стилістично

рівноправні варіанти – на ньому, на нім. Більш уживаною є перша форма.

3. При вживанні займенників третьої особи (він, вона, вони) може

виникнути змістова неясність, якщо займенник співвідноситься за родом і числом з кількома іменниками.

Ми дуже вдячні за можливість ознайомитися з рекламою продукції вашої фірми. Вона (?) справила на нас приємне враження.

У цьому реченні займенник вона стоїть після трьох іменників жіночого роду – реклама, продукція, фірма, через що зміст речення сприймається неоднозначно. Правильно: Ми дуже вдячні за можливість ознайомитися з рекламою виробів вашої фірми. Вони справили на нас приємне враження.

4. Типовою помилкою є введення займенника, що не співвідноситься за родом з іменником, який замінюється.

Тепер ти, Петре, знаєш, що відчуває людина, коли його зневажають.

5. Уживаючи особові займенники, слід уникати їхнього нагромадження, одноманітного повторення.

Мій брат цього року закінчив школу. В атестаті у нього тільки дві «четвірки». Він збирається вступати до університету. Він давно вже вирішив стати юристом. Він дуже наполеглива і цілеспрямована людина.

Займенник ВИ вживається при ввічливому звертанні до однієї особи (це так звана пошанна множина)

2. Вживання зворотного і присвійних займенників.

1. Стилістично розрізняються конструкції з присвійними займенниками

їхній, їхня, їхнє і конструкції, в яких у присвійній функції виступає форма родового відмінка займенника вони – їх: їхні проблеми – їх проблеми.

Стилістично нейтральна форма їх уживається в офіційно-діловому, науковому стилях. В інших стилях перевага надається присвійним займенникам.

2. Присвійні займенники чоловічого і середнього роду у місцевому відмінку однини мають варіанти: (на) моєму – (на) моїм, (на) твоєму – (на) твоїм, (на) вашому – (на) вашім, (на) своєму - (на) своїм. Частіше вживаються перші з наведених паралельних форм, а в ОДС вони є єдино допустимими.

3. Форми родового і давального відмінків присвійних займенників мойого, твойого, свойого, моному, твойому, свойому належать до просторічних. Їх літературними відповідниками виступають форми мого, твого, свого, моєму, твоєму, своєму.

4. Часто у реченнях присвійний займенник свій є зайвим: У своєму атестаті я не маю жодної трійки. За все своє життя я не чув нічого цікавішого.

3. Означальні, вказівні, неозначені займенники

1. У кількох означальних займенників наявна повна і коротка форма:

кожний і кожен, жодний, жоден, усякий, усяк. Два останніх займенники вживаються у розмовному мовленні, всі інші належать до загально стильових.

2. Стилістично розрізняються неозначені займенники, утворені за допомогою часток аби-, казна-, хтозна- (абихто, казна-що) і займенники із частками – небудь, -будь- (хто-небудь, будь-який). Перші займенники мають відтінок розмовності, другі живаються в усіх стилях.

3. Російські займенники любой, другой мають омонімами в українській мові прикметник (любий) і числівник (другий). Міжмовна омонімія є причиною вживання слів любий і другий у невластивому їм значенні. Отже, слід розрізняти відповідники у двох мовах:

Російська мова Українська мова

Любой будь-який (займенник)

Дорогой, любимый любий (прикметник)

Другой інший (займенник)

Второй другий (числівник)

4. Близькі але не тотожні за значенням займенники кожний, всякий, будь-який. У певних контекстах вони можуть взаємозамінюватись: Думаю, що зможу відповісти на будь-яке (кожне) запитання викладача. У цих прикладах займенники використовуються для виділення предмета з групи однорідних.

5. Заміна неможлива, коли займенники реалізують властиві їм відтінки значення: кожний – «усі по одному» (Кожного дня йшов дощ); всякий – «різноманітний, різний» (У нашому класі є всякі учні); будь-який – «який завгодно на вибір» (Мене влаштує будь-який квиток).

Особливості використання займенників у ділових паперах

1. Слід уникати використання займенників (якщо можна) або в їх

значенні вживати інші частини мови (особливо в автобіографії, заяві, службових записках).