Статистика як суспільна наука, її виникнення й розвиток

План лекції

Тема 1 Методологічні засади статистики

Кафедра обліку, аудиту та економічного аналізу

з навчальної дисципліни

«СТАТИСТИКА»

ОПОРНИЙ КОНСПЕКТ

для студентів усіх форм навчання

освітньо-кваліфікаційний рівень-бакалавр

галузь знань 0305 «Економіка та підприємництво»

напрям підготовки 6.030508 «Фінанси і кредит»

6.030509 «Облік і аудит»

6.030503 «Міжнародна економіка»

Укладач Тюріна Д.М., ст. викладач

Розглянуто та ухвалено на засіданні кафедри Протокол від 07.09.2009 р. № _2

1. Статистика як суспільна наука, її виникнення й розвиток.

2. Предмет статистики.

3. Основні категорії статистики.

4. Загальні поняття про статистичну методологію. Етапи статистичного дослідження.

5. Організація і завдання статистики Україні

Основні категорії: статистична сукупність, одиниця сукупності, ознаки одиниці сукупності, класифікація ознак, статистична закономірність, закон великих чисел, статистичний показник.

Термін “статистика” походить від латинського слова “status”, що в перекладі означає “визначений стан речей”.

У сучасному розумінні термін “статистика” має декілька значень:

1. під статистикою розуміють суспільну науку, яка має свій предмет і метод дослідження;

2. під статистикою розуміють практичну діяльність статистичних установ, які збирають і обробляють інформацію про різні явища і процеси суспільного життя;

3. під статистикою розуміють сукупність цифрових показників, які характеризують певні статистичні сукупності чи суспільство в цілому.

Між статистичною наукою і практичною існує тісний взаємозв’язок і залежність. Статистична наука використовує дані практики, узагальнює їх і розробляє методи проведення статистичних досліджень В свою чергу в практичній діяльності застосовується теоретичні положення статистичної науки для вирішення завдань. Протягом тривалого і складного процесу формування статистики ці дві функції постійно взаємодіяли,

Слово «статистика» впервые употребил немецкий ученый Готфрид Ахенвальд, заимствовав его из итальянского языка. В Италии человека, искусного в политике, знатока разных государств называли statista. Ахенвальд, превратив прилагательное в существительное, ввел слово «статистика», означавшее сумму знаний, нужных купцам, политикам, военным и всем культурным людям.

Дослідження історії статистики свідчить про те, що статистика виникла з практичних потреб людини. Для управління державою потрібна була інформація про населення, сили і кошти, які має держава, склад земель, поголів’я худоби, стан торгівлі тощо.

Так прикладом є відомості про перепис населення в Китаї, проведений більш як за 2000 років до нашої ери. Починаючи з 435 р. До н.е. у Римі кожні 5 років проводиться перепис населення, де були данні про майновий стан жителів залежно від його соціального класу. Крім відомостей про чисельність населення, держава цікавиться його податковою спроможністю. Для цього проводиться опис і оцінка майна, землі, худоби, прибутків і т.д.

З розширенням зв’язків і уявлення про світ виникли описи держав. Аристотель описав 157 міст і держав свого часу. У стародавньому Римі був утворений перший статистичний орган – ценз для проведення перепису громадян.

З Середньовіччя до наших часів збереглося унікальне зведення даних загального земельного перепису Англії “Книга страшного суду”.

Точність і достовірність господарського обліку була невисокими. Точнішою стає статистика з виникненням приватної власності та формування держав. З виникненням держав почала розвиватися податкова система, яка також вимагала збору відповідної інформації.

Первинна реєстрація фактів, накопичення масових даних про суспільні явища і процеси, необхідність їх узагальнення зумовили потребу в кількісному їх вираженні та комплексній оцінці.

Особливо гострою стала потреба кількісної оцінки розвитку суспільних процесів виникнення капіталізму. Розвиток бухгалтерського обліку та первинної реєстрації фактів, накопичування масових даних про суспільні явища і необхідність їх узагальнення, розвиток таких фундаментальних, наук як філософія і математика, - ось неповний перелік умов, завдяки яким у XVII ст. стало неминучим формування статистики. На початку цього процесу відокремились два напрями: державознавство і політична арифметика.

Державознавство - це систематизоване описування фактів, що визначають минуле держави. ІІ представники основними завданнями статистики вважали систематизовані описування, які визначають велич та могутність держави. Однак у цих описах словесні характеристики переважали над цифровими даними.

Засновником цього напряму розвитку статистики вважають німецького вченогоК.Конрінга (1606-1681), який розробив систему опису державного устрою. Його послідовник професор філософії і права Г.Ахенвальд вперше в Мар бурському університеті почав читати нову дисципліну, названим ним “статистика”

На відміну від державознавства, представники школи “політичних арифметик” при вивченні соціальних явищ перевагу надавали кількісним характеристикам. Основоположником політичної арифметики вважають англійського вченого економіста В. Петті (1623-1687). Представники цієї школи внесли вагомий внесок у розвиток демократії, ввели у науковий обіг таблиці і графіки.

Таким чином, державознавство і політична арифметика – два напрями поступового розвитку господарського обліку. У них один об’єкт дослідження – суспільство, але різні методи – описування і вимірювання. Тільки в XIX ст. текстові описування починають витісняти цифровими і термін “статистика” набуває більш вузького значення – опис характерних особливостей держави числовим методом.

Отже, історія розвитку статистики свідчить, що статистична наука, сформувалася в результаті теоретичного узагальнення нагромадженого людством досвіду обліково-статистичних робіт, які були зумовлені потребами управління в суспільстві.

Вагомий внесок в розвиток статистики як науки зробили вітчизняні та зарубіжні вчені: В.Л. Бек, П.Г. Вашків, С.С. Герасименко, К.Ф. Герман, А.В. Головач, А.М. Єріна, А. Кете та інші.

На основі аналізу літератури із статистики можна зробити висновок, що статистика - суспільна наука, яка вивчає кількісну сторону суспільних явищ у нерозривному зв’язку з їх якісною стороною в конкретних умовах місці і часу.

Наприклад За попередніми даними Всеукраїнського перепису населення станом на 5 грудня 2001 року:

	Кількість населення, тис. осіб	Чоловіки, тис. осіб	Жінки тис. осіб
Україна
Харківська обл.