Установите последовательность

1.

Література

1. Мягченко О.П. Безпека життєдіяльності людини та суспільства: Навч.

посібник К. 2010 р. – 384с.

2. Бердій Я.І. Безпека життєдіяльності. Навч. Посібник Л. 2009. – 286с.

3. Михайлюк В.О.;Суковіцин А.М. Методичні вказівки для сам.засвоєння матеріалу дисципліни «Безпека життєдіяльності» Миколаїв 2009-46с.

4. Михайлюк В.О. Цивільна безпека. Навч. Посібник К. 2008. – 158 с.

5. Ярошевська В.М. Безпека життєдіяльності: Підручник К. 2004 р. –

560с.

6. Гищак Т.В. Долина О.В.Основи медичних знань та медицини

катастроф: Навч. посібн. К.2003р – 140 с.

7. Безпека життєдіяльності: Навчальний посібник. /За ред. Скобло,

Соколовської. – К., 2003 – 424 с.

8. Безпека життєдіяльності: Навчальний посібник. /За ред. В.Г. Цапка. К.

Знання прес, 2003 – 397 с.

9.Основи медичних знань та медицини катастроф: Навч. посіб /Дищак

Т.В. К.: Паливода, 2003 – 144 с/

10. Безпека життєдіяльності: Навч. посібн. Рекомендовано Мін. освіти і

науки України /Дуднікова І.І.- К., 2003 – 270 с.

11. Дуднікова І.І. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник К. 2003 р.–267 с.

12. Гридасов В.І., Ковальов В.М., Катрич М.В.Медицина катастроф. Х.

2002. – 448 с.

13. Черняков Г.О. Медицина катастроф підручник., К., 2002. – 350 с.

14. Желібо Є.П., Завіруха Н.М. Безпека життєдіяльності, Л., 2001. – 320с.

15. Хван Т.А., Хван П.А. Безопасность жизнедеятельности, Ростов -на-

Дону, 2000. – 384 с.

16. Пістун І.П., Кіт Ю.В., Березовецкий А.П., практикум з безпеки

життєдіяльності /Навч. посібн. для ВНЗ., Суми, 2000. – 232 с.

17. Пістун І.П. Безпека життєдіяльності / Навч. посібн. для ВНЗ, Суми,

2000. – 364 с.

· История (в пер. с греч. ἱστορία — расспрашивание, исследование) - наука, изучающая всевозможные источники о прошлом для того, чтобы установить последовательность событий, исторический процесс, объективность описанных фактов и сделать выводы о причинах событий.

· Геродот (484—425 гг. до н. э.), живший в Древней Греции в V в. до н.э. большинством историков считается «отцом» этой науки: Геродот из Галикарнасса собрал и записал сведения в свою «Историю», чтобы прошедшие события с течением времени не пришли в забвение и великие и удивления достойные деяния, как эллинов, так и варваров не остались в безвестности, в особенности же то, почему они вели войны друг с другом.

· Однако начало использования научных методов в истории связывают с другим его современником, Фукидидом, и его книгой «История Пелопоннесской войны». В отличие от Геродота и его религиозных коллег, Фукидид рассматривал историю как продукт выбора и поступков не богов, а людей, в которых искал все причины и следствия.

· Наука, изучающая саму науку историю называется историографией.

· Девиз науки: лат. Historia est magistra vitae — «История — наставница жизни».

· Люди, не знающие историю, склонны повторять ошибки прошлого.

Этапы развития Российского государства:

1. Российская Федерация – Россия;

2. Московское царство;

3. СССР;

4. Древнерусское государство;

5. Российская империя.