Культура Київської Русі. Візантія

1. Розвиток писемності, літописи, нестор літописець, стан освіти.
2. Християнство і його вплив на культуру київсьої русі.
3. Літерітура Русі, архітектура, конопис, фрески, мозаїка. Медичні знання.
4. Місце і роль Киувської русі у світовій та відчизняній культурі.
5. Культура візантії, суспільний лад, церковна організація, представники богословської думки, візантійська архітектура і конописта школа.
6. Середньовічна культура та її досягнення, вплив католицької церкви на розвиток культури, медицина. Схоластика. Винекненея універів, романський та готичний стиль.

Проникнення християнства на Русь зумовило виникнення у східних словян письма якого потребувала і держава і церква. Це письмо називалося кирилиця. Воно прийшло на русь разом з писцями богослужебних книг Кирило і мефодієм.
Памятки давньоруського письма можна побачити на різних приборах, предметах та виробах повсЯкденного вжитку, це свідчить про те, що писемність була поширена серед простого люду.
Розвиток освіти у Київській русі починає активно розвиватися після церковної реформи Володимира Великого, тоді виникла потреба у вихованні посвідчиних людей, які були потрібні як для церковного так і для державного управління. Утворилося три типи шкіл: палацова школа, школа книжного вчення для священників; світська приватна школа. У школах вивчали риторику, арифметику, письмо. Центрами освіти були міста Новгород, Галич та Київ. Освітнім центром був собор святої софії. Тут було сформовано основи першого збірника законів київської русі "Руська правда". Тут вмістилася також книгозбірня ярослава.
• Нестор літописець - чернець який належав до найосвідчиніших людей київської русі кінця 11 початку 12 ст. Окрім богословських знань мав вийняткові здібності до історії та літератури. знав грецьку мову. Найвідомішим його твором є повисть минулих літ. Складений на основі раніше написаних літописів, архівами народних переказів. Яка було завершена в 1113 році.

У 988 році відбулася у київській русі реформа • християнства. Запровадження християнста розвинув живопис, камяну архітектуру, живопис, писемність, зміцнювалися звяски з візантією, болгарією та країнами західної європи. Християнство внесло позитивні зміни і у світогляд людей. Осередками освіти та культури ставали церкви та монастирі. Найдавнішою памяткою є слово о полку ігоревім.
Підгрунтям давньоруської літератури була усна творчість. • Поетом київської русі одним з перших був Боян, який оспівував подвиги воянів та князів.
• Архітектура. Першою камяною спорудою у Київській русі була мурована церква богородиці(десятинна). Найвизначнішою памятникою мономентально декоративного мистецтва є софієвський собор, був збудований у часи ярослава мудрого, це був головний храм держави. Це єдиний собор Київської Русі який зберіг давню архітектуру і найповніший у світі комплекс мозайок і фресок 11 ст.
• Оборонна архітектура. Київ був оточений валами і дервяними стінами висотою до 16 метрів. Вхід до Києва був можливий через камяні ворота- львівські, ляцькі та парадні золоті.
Скульптовою архітектурою був тісно повязаний і декоративний живопис. Який у русі поширився у формі фресок і мозайок. У Софії київській мозаїчне зображення має 177 кольорових відтінків.• Медицина. У часи Ярослава Мудрого нагромадилося багато знань що стусувалися медицини, серед них знання про перелік захворювань, різні лікарскі речовини, будову людського тіла, уявлення про фізіологію людини. У статуті про церковні суди вже згадується про лікарів, як про окрему групу людей та про існування лікарень. У той час лікування хворих займалися переважно монахи(Алімпій, Агапій, Агапіт, Антоні Печерський). Княгиня Анна Всеволодівна, яка заснувала першу світську жіночу школу сприяла викладання медицину і цій школі, а онука Володимира Мономаха написала книгу про лікування хворих яка називалася "добродії".

• Місце і роль Русі. Культура русі досягла значних висот, окрім того в часи древньої русі ще не відбулося відокремлення превілейованого класу від народу, тому культура розвивалася в одному напрямку. Широкі звязки з сходом і заходом зробили русь активною учасницею культури старого світу. Глибина народної культури дозволила русі перейти важку форму татаро монгольського ярма. Народ зберіг свою культуру, носительку передових ідей того часу.

• Історія сердземноморських культур, Культура візантії посідає особливе місце. • Візантія - це східна римська імперія, місто візантій дало назву всій державі. До складу візантії входить всі східні провінції римської імперії, балканський півострів, мала азія, сирія, палестина та єгипет. Культура візантії є продовженням греко римської античності. Світоглядною основою для візантії стало християнство. Сучасникм називали візантійську церкву безтідесним і духовним театром.
•Серед архітектурних споруд візантії найбільш вражадиьхрами святої софії та церкву святого віталія. Візантійська культура навідміну від середньовіччя спиралася і на християнство і на античність. Освіта грунтувалася на святому письмі і античних творах. Це була досить освідчена країна, 10 частина населення була писемною. Тут існувала і вища школа(•константинопольський універ 425 рік). Візантія відома також іменами видатних вчених: Михайло Псел, Златоуст Іоан, Патріар Фотій.
Візантійська культура також характеризувалася розвитком філософської та богословської думки. Для неї характерним є ріціоналістично, догматично та релігійно местична тенденції розвитку. Релігійно філософські суперечки привели до того, що тут зявилося іконошанувальники(Іоан Дамаскин) та іконоповорники. Поряд з церковним живописом починає розвиватися імонументальний живопис. Зявляється книжкова мініатюра та прикладне мистецтво.

• Періодизація культури Київської русі.
Культура київської русі - це період в плані християнства немає ніяких рухів. Духовна культура україни другої половини 17 кінця 18 століття практично буде продовженням культури Київської Русі. Другий період Київської Русі за часів княгині Ольги.

У 9-10 столытті сформувалася Київська Русь, яка відіграла важливо роль не лише східноєвропейської але й західноєвропейської цивілізації. В цей час виникають місиа центри, ремесла і торгівлі. Вже в 10 ст Русь називали Гардарікою. При розкопках архіологи знаходять велику к-сть знарядь праці(костяні гребенці, прикраси з скла і металів велике маштабів набуло добування залізної руди, що дало змогу виготовляти високоякісні вироби з заліза).Це особливо було сільськи господарство.
Зміни в соціально економічній і політичній сферах які супроводжувалися посиленням економічної влади неменучи викликали і в духовній сфері. Відомо що в епоху воєнної демократії східних словян значного поширення набула язичницька релігія Політеїзм(багатобожжя). Спочатку словяни приносили жертви злим і добрим духам, пізніше перун(бог блискавки), Даж Богу, Богу сонця, Жертви приносилися також озерам, рікам, колодязям, оскільки словяни вірили у чесну силу води.
У вересні святкували свято рода, на честь завершення всього циклу землеробськоих робіт. На якому пробували дари природи: сир, мед, кашу. На честь бога велися покровителя худоби на початку січня випікали печево у вигляді домашньої худоби. Одягали маски тварин. З посиленням соціальної тамайнової диференціації у серидовищі населення Київської Русі язичнецька релігія перестає виконувати обєднювальну функцію між різними соціальними угрупуваннями. Тому і постає питання про заміну язичництва християнською релігією, яка була пройнята ідеями монотеїзму, ієрархії святих посмертої винагороди.

• У 988 році була запозичена з візантії та офіційно запровадженна князем Володимирем християнська релігія. Прийняття руссю християнства стало важливою віхою історії давньоруської культури. Виникнення прсемності у східних словян було зумовлене обєктивними причинами: задовольнити потреби у спілкуванні дипломатичні, културні і трговельні звязки. Свідченням загального поширення прсемності важаються угоди а також знахідки у Київськой Русі берестяні грамоти, зокрема у Звенигроді. У Новоороді вони існували ще до середини 10 ст. у бяльшості з них ведуться господарські питання а також сімейні відносини. Тексти на берестяних грамотах видавлювали при допомозі спец інструменту • стилоса!
Величезною скарбницею духовної культури Київської Русі була усна народна творчість: перекази, белини, пісні, приказки, казки, байки, загадки, легенди, заклинання. Ще в дохристиянський час склалися перекази які пізніше були включені повість минулих літ(про кия, щека, корида і їх сестру Либідь; про помсту княгині Ольги деревлянам за вбивство її чоловіка - князя Ігоря, про одруження володимира, про віщого Олега та інші).
Михайло грушевський відзначив пісню про віщого одега яка запала в память народу. Народні традиції жили також в мистецтві до християнської Русі. Стародавні русичі були неперевершеними майстрами деревяної скульптури та орхітектури. Наприклад у 10 ст. у Новгороді був споруджений з дуба Софіївський Собор. У повісті минулих літ згадується про існування 945 року в Києві камяного князівського палацу Святослава. Вийняткової витонченності досягли ювеліри Київської русі у 6-9 ст. Це срібні фігурки коней із золотими гривами та копитами; срібні фігурки чоловіків у типовому для Київської Русі словянський одяг з вишивкою у сорочці. Мистецьким шидевром 9-10 ст є турові роги з чорної могили, що під черніговом. Запровадження християнства на русі сприяло зміцненню державності, розповсюдженню писемності, створенню памяток літератури. Під його впливом розвивалися: живопис, камяна архітектура...
Разом з християнством на східнословянських землях були запровадженні церковний візантійський календар культ чудотворних ікон і також культ святих. Христоянство внесло позитивні зміни у світогляд людей.
•Першим місцевим письменником у Київській Русі був Іларіон. Роки невідоми, творив в 11 столітті(Слово про закон і благодать 1037-1050рр). Цінною памяткою старокраїнського письменства є повчання Володимира Мономаха своїм дітям, написане в 12 ст. Близько 1187 року Слово про похід Ігоря, потім слово о полку Ігорівем.
•989-996 роки створювалася Десятинна церква. У середині 11 ст зявилися першини давньоруського зочества софійські собори у Києві, новгороді і полоцьку. Процес поширення і утвердження християнства на русі супроводжувався іновими можливостями у образотворчому мистецтві. Високого рівня 11-13 ст сягнуло і ювелірне мистецтво(срібні браслети, колтів, перснів, намист). Київської Русі славилася мистецтвом виготовлення зброї, особливо мечів. На мечах зубражені спіралі, підкови, кола, хрести. Закономірним політичним і культурним спадкоємцем київської держави, яка була послаблена і спустошена в наслідок монголо татарської орди стала галицько волинська держава в результаті обєднання галича і волині. Князь Роман об'єднав галицько-волинські держави. •Найбільшоу сили вона зазнала 13 ст(30-60 роки- розків). Дружила з німечиною, італією... ЛЬВІВ! Через львів проходили всі торгівельні звязки. Кінець 13 століття в якому відображені події політичного і культурного життя галицько-волинської русі. До памяток належить христинопольський апостол, галицьке, комське єванглія. Які дули переписані ченцем васильком при дворі лева даниловича. У галичі працював книжник Тимофій! Була складена редакція кормчої книги(збірка церковних пісень). У 1303 році було утворенно галицьку метрополію. Памятками є ікона Юрій змієбориць та архангел михаїл!! Доя цих видів мистецтва характерні пластичність форм та відчуття простору.
В серидині 13 століття спалили Києв! Втрата шедеврів архітектури!!! Призвели до занепаду економіки, політики і культурного життя україни. Проте переясловчина, поділля і ще... Були приєднанні до князівства литовського. Багато литовських магнатів, зокрема династія Гедрміновичів прийняли правослявя споріднюючись із укр та білоруськими князями. У 2 половині 14 ст почалася експанція польщі.

Sent from my iPod