Прогнозування зміни міжстанційного навантаження при введенні нової АТС

При розрахунку очікуваної інтенсивності навантаження на станції виникає потреба в додаванні інтенсивності навантаження на вході КП і в розподілі її по напрямкам з’єднання на виході.

Так як КП може обслуговувати різні по характеру і створюваному навантаженню абонентські групи, то і інтенсивність вхідного до цих груп навантаження повинна відрізнятися.

Розподіл інтенсивності вхідного навантаження можна проводити пропорційно відомій інтенсивності вихідного від відповідних аб. груп навантаження:

,

де і - інтенсивності відповідно вх., вих. від і -ї (к -ї) групи навантаження;

- інтенсивність навантаження, обслуговуваного всіма m -напрямками;

- коефіцієнт пропорційного розподілу.

Для розподілу міжстанційного навантаження на МТМ подібний принцип використовувати не можна, так як інтенсивність навантаження до власної станції (внутрішньостанційного) і найближчим, а також АТС, розміщеним в центрі міста, завжди вищі, ніж при пропорційному розподілі. Тому вводиться коефіцієнт тяжіння h_ij між АТС і і j

,

де: Y_i - інтенсивність сумарного обслуговуваного навантаження від АТС і до всіх m АТС мережі, включаючи і -ту:

Y_j - інтенсивність абонентських навантажень АТС _j.

h_ij показує, у скільки разів тяготіння АТС _i до АТС _j менше внутрішн. на АТС _і

h_ii=1_, h_ij<1 .

Залежить від відстані між АТС (чим ближче, тим ), розміщення їх відносно центру міста і структурного складу.

На СТМ при безвузловій побудові мережі інтенсивність вх. до аб. груп навантаження прогнозується безпосередньо по результатам вимірювань.

При наявності вузлів з’являється необхідність в розподілі інтенсивності навантаження, вихідного від КС в 2-х напрямках:

до своєї ВС і через неї до КС свого свого ВР і до ЦС і через неї до всіх АТС мережі.

Розподіл проводиться пропорційно інтенсивностям вхідних зовнішніх навантажень, так як нерівномірність тяготіння впливає на ці навантаження. Але визначати h_ij для кожної пари АТС на СТМ практично неможливо.

Враховуючи радіально-вузловий спосіб побудови СТМ, доцільно вводити їх по ВР, окремо виділяючи лише ЦС.

Тяготіння до ЦС приймається за норму (h_iцс=1), а до ін. ВР визначається у порівнянні з тяготінням до ЦС.

Розрахунки, виконані по результатам вимірювань, показали, що при внутрішньо- вузловому зв’язку: h_ii=0,8...1,5,

при міжвузловому: h_ij=0,1...0,5,

для віддалених ВР: h_ij=0,1...0,2,

при зв’язку з ЦР (КС, включеними в ЦС) h_ij=0,2...0,3.

При розподілі надходжув. навантаження по напрямкам зв’язку необхідно окремо враховувати потоки до АМТС і ВСС. Ці потоки не перерозподіляються із збільшенням мережі. (Навантаження до АМТС збільшується з ростом автоматизації міжміського зв’язку, а до ВСС - з розширенням служб сервісу).

При проектуванні звичайно приймається навантаження до ВСС до введення платних служб сервісу = 3% виникаючого на АТС навантаження (3% У_{вих. КП}) або визначається по аналогічним діючим АТС.

У_ззл до АМТС, що надходить від одного абонента в містах залежить від кількості населення:

< 500 000 чол. = 0,005 Ерл,

< 1 млн. = 0,004 Ерл,

Ø 1 млн. = 0,003 Ерл.

Тоді, вихідне навантаження проектованої АТС, яке розподіляється по напрямкам міжстанційного зв’язку:

У_вих=У_{вих аб}-У_ЗЗЛ -У_ВСС

У_ЗЛМ - вхідне міжміське навантаження, визначається по даним навантажень аналогічних діючих АТС.

Згідно норм, величина у_ЗЛМ на один індивід. ТА не повинна бути > 0,0075 Ерл., а на один спарений - > 0,0044 Ерл.

По результатам розрахунків навантажень складається схема розподілу навантажень.

4. Інтенсивності абонентського навантаження на МТМ та СТМ

При проектуванні нової АТС чи мережі зв’язку однією з задач короткострокового прогнозування (поточного плану) є визначення інтенсивності абонентського навантаження і розподіл його по напрямкам.

Передбачити точне значення навантаж. неможливо, можна розрахувати тільки середні значення інтенсивностей, межі їх зміни та ймовірність цього. Точність прогнозу залежить від об’єму вихідних даних.

Для проведення цих розрахунків необхідно знати, в першу чергу, структурний склад абонентів. Він визначає інтенсивність абонентського навантаження та розподіл його по напрямкам.

Структурний склад міської АТС залежить від району будівництва АТС (центральний чи периферійний, промислова зона чи жилий масив), телефонної щільності і з врахуванням реального структурного складу сусідніх станцій або тих, що знаходяться в аналогічних умовах.

Структурний склад сільської АТС залежить від типу населеного пункту (райцентр, село), телефонної щільності і кількості обслуговуваних населених пунктів і господарств.

Категорії АП на МТМ розрізняються положенням проміжку ГНН,

- середньою кількістю викликів на одне джерело в ГНН своєї категорії та в загальностанційну ГНН,

Т - середньою продовженістю розмов.

с і Т прогнозуються на основі результатів статистичних вимірювань на діючих АТС в залежності від ємності МТМ.

Для деяких МТМ:

С_НГ=1,8...4,0

С_К=0,5...1,5

С_Т=5...15 викл. в загальностанційну ГНН.

Інтенсивність вих. навантаження, обслуговуваного АЛ і - ї категорії:

_,

де - коеф., що залежить від k_p і Т,

k_{p i} - доля викликів, що закінчилися розмовою

у_{і вих} розраховується для ГНН своєї категорії і загальностанційної ГНН.

Для аб. групи, яка складається з ліній кількох категорій чисельністю N_i, інтенсивність вихідного обслуговуваного навантаження:

При цьому передбачається, що від лінії і - ї категорії надходить у середньому однакова кількість викликів для всіх АТС мережі, яка не залежить від якості роботи АТС і мережі в цілому.

Це припущення не враховує повторних викликів.

Потребу джерела в зв’язку краще характеризувати середньою кількістю розмов Ср в ГНН, яка залежить від ємності мережі і телеф. щільності.

При однаковій щільності на великих мережах величина Ср більша, ніж на мережах середньої та малої ємності.

З телеф. щільності Ср в основному за рахунок кількості апаратів з невеликою інтенсивністю навантаження.

Вимірювання показують, що між інтенсивностями вих. і вх. аб. навантажень нема простого взаємозв’язку, який би дозволив по відомим вих. навантаженням прогнозувати вхідні. Тому необхідно для кожної категорії абонентів задаватися також параметрами вх. навантаження.

Прогнозування інтенсивності телеф. навантаження на СТМ.

АЛ і -ї категорії характеризуються в загальностанційну ГНН трьома інтенсивностями обслуговуваного навантаження:

зовнішніми: вихідним у_{і вих}

вхідним у_{і вх}

і внутрішньостанційним у_{і вн.}

Ці величини прогнозуються по результатам вимірювань на СТМ. Задання 3-х інтенсивностей навантажень замість параметрів одного вихідного, як на МТМ, спрощує методику прогнозування навантажень на всіх ділянках мережі і підвищує достовірність прогнозу.

Розділення вихідних даних на внутрішньостанційне і зовнішнє зумовлено специфікою СТМ, так як практично будь-яка сільська АТС обслуговує район з чітко обумовленими межами.

Інтенсивності внутрішнього, вихідного зовнішнього і вхідного зовнішнього навантажень для абонентської групи:

;

;

.

Питання, винесені для самостійного вивчення даної теми:

1. Характеристики якості обслуговування.

2. Пропускна спроможність системи.

3. Дисперсія основних видів навантаження.

ЛІТЕРАТУРА:

(рекомендована для студентів)

1. Корнышев Ю.Н., Фань Г.Л. Теория распределения информации. – М.:Радио и связь, 1985. – 184 с.

2. Стеклов В.К., Беркман Л.Н. Проектування телекомунікаційних мереж: Підруч. для студ. вищ. навч. закл. за напрямком “Телекомунікації”/ За ред. В.К. Стеклова. – К.:Техніка,2002. – 792 с.

3. Автоматическая коммутация/Под. ред. О.Н. Ивановой/.- М.:Радио и связь, 1988. – 624 с.

4. Аваков Р.А., Шилов О.С., Исаев В.И. Основы автоматической коммутации: Учебник для вузов. – М.: Радио и связь, 1981. – 288 с.

5. Автоматизація проектування пристроїв, систем та мереж зв’язку: Підручник для вузів/М.В. Захарченко, В.К. Стеклов, Н.О. Князєва, Г.Т. Фоміна, В.О. Балашов. – К.: Радіоаматор, 1996. – 268 с.