Лекція №1 прикладне програмне забезпечення

1 2 3 4 5 6 7

План

Курс 1

Лекція № 4

Предмет „ Основи інформатики”

Тема: Програмне забезпечення.

Вид заняття:

Актуальність: після ознайомлення з апаратною частиною ПК необхідно ознайомитись з програмним забезпеченням ПК, розібратись з поняттями файлів та каталогів, оскільки в майбутньому необхідно буде з ними працювати.

Цілі:

1) Навчальна: вивчити три види програмного забезпечення, розібратись з поняттям файлів та каталогів.

2) Виховна: виховувати старанність, уважність.

1) Програмне забезпечення ПК:

a) системне програмне забезпечення;

b) прикладне програмне забезпечення;

c) інструментальні системи.

2) Файли, каталоги:

a) ім’я та розширення імені файлу;

b) шаблони імен файлів;

c) шлях до файлу.

Програмне забезпечення ПК

Програмне забезпечення ПК - це сукупність розроблених для ПК програм з метою вирішення різних задач. Програмне забезпечення визначає його функціональні можливості і залежить від області та мети його використання.

Програмне забезпечення можна умовно розділити на три основні групи:

• системне програмне забезпечення − програми, які забезпечують взаємодію пристроїв ПК між собою і з користувачем;

• прикладне програмне забезпечення − сукупність програм, які забезпечують виконання необхідних для користувача робіт у конкретній області;

• інструментальні системи- програмні продукти, які призначені для розробки нових програм.

Серед системних програм особливе місце займає операційна система − сукупність програм, які забезпечують тестування та підготовку ПК до роботи, здійснюють діалог з користувачем, організовують виконання інших програм, керують розподілом апаратних ресурсів між працюючими програмами. Вона завантажується при вмиканні комп'ютера і веде діалог із користувачем через програмний інтерфейс.

Є два типи діалогових інтерфейсів − текстовий, як, наприклад, в операційній системі MS-DOS, та графічний, характерний для сімейства операційних систем Windows. У графічних інтерфейсах інформація і команди подані у вигляді піктограм (значків), і користувач виконує ті або інші дії, вказуючи на ці піктограми та маніпулює ними конкретним чином. Кожна програма складається з ланцюга команд, які поступають у центральний процесор на обробку. Ланцюжок команд детально описує процесору весь хід обчислювального або обмінного процесу, передає управління прикладним програмам

Операційні системи можна розділити на дві великі категорії − стандартні та мережні.

Серед стандартних операційних систем можна виділити такі: MS-DOS, Windows-95,. Windows-98, Windows-2000 Ргоfessional, Windows-ХР, та ін.

Працювати з операційною системою MS-DOS може тільки професіонал, а не пересічний користувач. Тому виникає потреба в спеціальних програмах, які б забезпечили користувачу зручний інтерфейс при роботі з MS-DOS і вичерпну довідкову інформацію. Такі програми одержали назву оболонки.

Серед них найбільш популярна оболонка − Norton Commander, потім з'являються оболонки Windows 3.0, 3.1,3.11

Оболонки дозволяють виконувати будь-які команди DOS, створювати і редагувати текстові файли, переглядати різні документи, зручно копіювати, перейменовувати, пересилати і видаляти файли, наочно показувати структуру файлів і каталогів на диску і т.д.

До системних програм відносяться також:

• утиліти − службові програми, які надають користувачам додаткові послуги. Серед них можна виділити архіватори, антивірусні, діагностичні, обслуговуючі та інші програми;

• програми-драйвери, які обслуговують окремі периферійні пристрої.

Серед прикладного програмного забезпечення можна виділити:

· текстові редактори і процесори, які забезпечують підготовку, редагування та форматування текстів (Microsoft Word та ін.),

· графічні редактори, які дозволяють створювати і редагувати різноманітні ілюстрації (Paint, CorelDrow та інші);

· видавничі системи − програмні пакети, які призначені для підготовки оригінал-макетів газет, журналів, книг та іншої поліграфічної продукції (Adobe PageMaker та ін.);

· системи керування базами даних, які дозволяють обробляти великі масиви інформації − бази даних(Microsoft Access, FoxPro)

· табличні процесори або електронні таблиці − програми, які автоматизують формування і обробку інформації у формі таблиць. Вони, як правило, використовуються для економічного аналізу і прогнозування (Microsoft Ехсеl);

· презентаційні програми, які полегшують створення слайдів для лекцій, конференцій та інших офіційних заходів (Microsoft Power-Point);

· інші (програми для перекладу текстів, навчальні програми, системи автоматизованого проектування, математичні пакети, системи наукової та ділової графіки, електронні словники, довідники, енциклопедії).

Інструментальні системи надають програмістам засоби для розробки нових програмних продуктів на одній з алгоритмічних мов. Вони поєднують у собі редактор для введення і редагування текстів програм, компілятор для перетворення програми на алгоритмічній мові у програму в машинних кодах, бібліотеки готових для виконання підпрограм та деякі інші допоміжні засоби. Приклади таких систем − Borland Pascal, Delphi, Borland C++, Microsoft Visual Basic та ін.

Файли, каталоги

Уся інформація в комп'ютері зберігається у файлах. Файл − це пойменована область на машинному носії, в якій знаходиться спеціальним способом організовані і логічно упорядковані дані (тексти програм, документи, малюнки та ін.). Кожен файл має ім'я, яке складається з двох частин: імені і розширення імені файлу, які відокремлюються при запису крапкою. Під час запису в MS-DOS ім'я файлу може містити від 1 до 3 символів. Під час запису в Windows підтримуються довгі імена файлів (до 255 символів), також допускається використання символів національних алфавітів (але тільки для імені, а не для розширення імені файлу).

Приклад запису імені файлу:

Документ.doc

ім'я розширення

Розширення імені файлу вказує на тип файлу:

·.com,.exe − файли, що виконуються;

·.bat − командні файли;

·.doc − файли Word документи;

·.txt − текстові файли;

·.с − програми на мові СІ;

· інші.

Іноді виникає необхідність виконати ту чи іншу дію з групою файлів, тоді використовують шаблони імен файлів. У шаблонах використовуються два спеціальних символи: * та?.

* − позначає будь-яку кількість символів в імені або розширенні імені файлу.

? − позначає будь-який один символ в імені або розширенні імені файлу

Наприклад:

*.doc − ім'я файлу складається з будь-якої кількості символів та розширення doc (усі файли з поточного каталогу, що мають розширення doc);

Таня.* − файл з ім'ям Таня і будь-яким розширенням (Таня.doc, Таня.txt, Таня.exe);

* * − усі файли, будь-яке ім'я та будь-яке розширення;

Документ?.txt − файли, що містять текстові документи з ім'ям Документ та далі будь-яким символом (Документ1.txt, Документ2.txt, Документ@.txt).

Імена пристроїв:

А, В − накопичувач на гнучкому магнітному диску(дискеті);

C, D − накопичувач на жорсткому магнітному диску;

E − накопичувач на лазерному диску.

Каталог(папка) − це місце на диску, у якому зберігаються імена файлів, дані про їх розмір, дату і час створення та модифікації, інші папки. Іменуються каталоги аналогічно файлам, тільки без розширення.

Шлях − це спосіб опису місця розташування файлу на диску або в мережі. Щоб зазначити повний шлях до файлу, вводиться ім'я диска, двокрапка, зворотна скісна риска, потім перераховуються імена папок(каталогів) у порядку їх відкриття, розділяючи їх \, потім вводиться ім'я файлу.

С:\ім'я каталогу \ ім'я каталогу \...\ім'я файлу

Питання для самоперевірки:

1) Програмне забезпечення ПК:

2) системне програмне забезпечення;

3) прикладне програмне забезпечення;

4) інструментальні системи.

5) Файли, каталоги:

6) ім’я та розширення імені файлу;

7) шаблони імен файлів;

8) шлях до файлу.

Література:

1. Малясова Г.О. “Інформатика та комп’ютерна техніка”. Навчально-методичний посібник. Черкаси – 2001.