Методична розробка лекційного заняття №2

2. Класифікація туристично-рекреаційних ресурсів.

Технічні засоби навчання:

· Інтерактивна дошка

· Мультимедійний проектор

· Персональний комп’ютер

Комплексність туристських послуг розкривається через їх класифікацію. Існує кілька класифікаційних підходів, що базуються на різних групувальних ознаках. З метою класифікації сучасного туризму необхідно встановити його найбільш істотні класифікаційні ознаки. Доцільна класифікація за географічною ознакою, напрямком туристського потоку, мети поїздки, способом пересування, засобам розміщення туристів, числом учасників, організаційно-правовим формам і т.п.

Згідно статті 4 Закону України “Про туризм”, залежно від категорій осіб, які здійснюють туристичні подорожі (поїздки, відвідування), їх цілей, об'єктів, що використовуються або відвідуються, чи інших ознак існують такі види туризму:

- дитячий;

- молодіжний;

- сімейний;

- для осіб похилого віку;

- для інвалідів;

- культурно-пізнавальний;

- лікувально-оздоровчий;

- спортивний;

- релігійний;

- екологічний (зелений);

- сільський;

- підводний;

- гірський;

- пригодницький;

- мисливський;

- автомобільний;

- самодіяльний тощо.

Головним є поділ туризму на міжнародний і внутрішній.

1. Внутрішній туризм являє собою міграційні потоки людей в межах країни постійного проживання з туристськими цілями. Національна грошова одиниця, використовувана повсякденно, продовжує залишатися засобом платежу, а рідна туристу мова – засобом спілкування. Такі подорожі порівняно легко організувати. За деякими оцінками, на частку внутрішнього туризму припадає 80-90% всіх туристських поїздок, а загальний об'єм витрат на внутрішній туризм в 5-10 разів перевищує витрати туристів на міжнародні поїздки.

2. Міжнародний туризм охоплює поїздки осіб, що подорожують з туристичними цілями за межі країни постійного проживання. Перетин державного кордону для них пов'язаний з певними формальностями: оформленням закордонних паспортів і віз, проходженням митних процедур, валютним і медичним контролем. Ці правила вводяться державою в цілях боротьби з незаконною міграцією, міжнародним тероризмом, торгівлею наркотиками, проституцією і т.д. і забезпечують встановлений порядок в'їзду в країну і виїзду з неї. Спеціальні служби перевіряють дотримання туристами паспортно-візового режиму, вимог щодо вакцинації (щеплень), правил і умов провезення через кордон речей, товарів, валютних коштів і проведення операцій по обміну валюти.

3. Національний туризм включає внутрішній і виїзний туризм і співвідноситься з категорією (ВНП).

Подорожі з метою розваг і відпочинку складають основу міжнародного туристського обміну. На їх частку доводиться близько 70% світового туризму. Вони об'єднують оздоровчі, пізнавальні, любительські спортивні поїздки і т.д.

4. Туризм в'їздний – подорожі в межах країни осіб,що не проживають у ній постійно, з туристичними цілями без заняття оплачуваною діяльністю.

5. Туризм виїзний – подорожі осіб, постійно проживаючих в одній країні, в іншу країну з аналогічними цілями без заняття оплачуваною діяльністю у відвідуваній країні.

6. Рекреаційний туризм. Туризм із метою відпочинку для ряду держав є найбільш масовою формою. Поїздки іноземних туристів в Іспанію, Італію. Францію, Австрію переслідують насамперед саме цю мету. Рекреаційний туризм характеризується тривалістю подорожі, невеликою кількістю міст, що входять у маршрут, широким використанням авіаційного транспорту, і насамперед чартерних рейсів.

Поїздки з метою відпочинку відрізняються великою розмаїтістю і можуть включати видовищно-розважальні програми (театр, кіно, фестивалі і т.д.), заняття по інтересах (полювання, музична і художня творчість), етнічні походи, пов'язані з вивченням національної культури країни перебування.

До рекреаційного туризму відносяться різні різновиди туризму з метою відпочинку, знайомства з визначними пам'ятками (Excursions), занять спортом (Skiing, Diving, Fishing), здійснення походів (Activity & Adventure), екзотичний відпочинок (Exotic Travel), тематичні поїздки (Theme Trips, based around cultural themes in arts, history, archaeology, etc.).

7. Оздоровчий відпочинок носить особистий, індивідуальний характер. Однак нерідкі випадки, коли туристи поєднуються для спільних поїздок, що має за мету одержання групових знижок за проїзд. Звичайна тривалість туру на лікування – 24-28 днів, що значно більше, ніж по інших видах туризму.

Оздоровчий відпочинок у залежності від засобів впливу на організм людини поділяється на клімато, бальнео-, море -, грязелікування і т.д.

8. Пізнавальний (екскурсійний) туризм. Цей вид туризму виключає в себе подорожі і поїздки з пізнавальними цілями. Екскурсія як форма пізнання і вид дозвілля виконує функції розширення кругозору й інтелекту.

Однієї з різновидів пізнавальних поїздок є автомобільний туризм. У порівнянні з подорожами на інших видах транспортних засобів поїздки на автомашинах і автобусах надають туристам набагато велику пізнавальну можливість.

9. Професійно-діловий туризм. До даного виду туризму відносяться поїздки з діловими цілями. Життя в сучасному цивілізованому суспільстві викликає необхідність міжнародних контактів. Поїздки представників ділових кіл останнім часом стали носити масовий характер.

Ряд туристичних фірм спеціалізується на організації групових поїздок бізнесменів з різними цілями. Великою перевагою ділового туризму є можливість його організації в ненапружений сезон. При цьому турфірми можуть надавати як чисто туристичні послуги – транспортні, розміщення, харчування, екскурсійне обслуговування, так і специфічні – вивчення інформації, збір даних про можливих торгових партнерів, переклади, надання необхідних економічних матеріалів, організація ділових зустрічей і т.д. Спеціально для цього створюються великі конгрес-центри, що мають зали для засідань і засоби для розміщення відвідувачів.

Нерідко учасників конгресу супроводжують члени їхніх родин, для яких організатори форумів разом з туристською фірмою пропонують чисто пам'ятками міста, а після завершення конгресу роблять туристичні поїздки по країні. Відмінною рисою цього виду туризму є те, що учасники ділових зустрічей витрачають під час перебування в країні значно більше грошей, ніж звичайний турист. Тому багато держав прагнуть до проведення в себе міжнародних форумів і інших подібних заходів.

До ділового туризму відноситься також і заохочувальний туризм

(інсентив-туризм). Він поступово завойовує позиції й на ринку країн Східної Європи та України, витісняючи традиційний соціальний туризм. Це туристичні подорожі, що організуються підприємствами та фірмами для своїх співробітників як засіб заохочення та як винагорода за сумлінну працю.

Особливістю таких турів є цікаві програми перебування, що передбачають поряд із відпочинком та екскурсіями заходи соціального характеру: професійні зустрічі, відвідування підприємств і установ, проживання в сім'ях, організація розваг тощо. Бурхливе зростання заохочувального туризму в світі призвело до створення ряду асоціацій цього профілю, проведення конференцій, організації виставок і видання спеціальних каталогів.

У діловому туризмі виділяються два крупні сегменти: індивідуали або групи, мандрівники з діловими цілями, і співробітники різних компаній, яким часто доводиться їздити у справах компанії. Останній є так званим корпоративним туризмом.

На світовому туристському ринку працюють три найбільші транснаціональні компанії, що спеціалізуються на корпоративному туризмі: «American Express» (від виникнення якої в 1850 р. і ведеться історія цього бізнесу), «BTI» і «Carlson Wagonlit Travel».

10. Науковий туризм. Його ще називають конгресний туризм (Conference Travel). Мета конгрессного туризму полягає в проведенні науково-практичних семінарів, конференцій, з'їздів.

11. Великою популярністю в даний час користається спортивний туризм. Головна задача цих турів – забезпечення можливості туристам займатися обраним видом спорту. Спортивний туризм вимагає наявності необхідної бази: різноманітний інвентар, спеціальні траси, підйомники, спортивні площадки, спорудження. Одним з основних вимог, що пред'являються до спортивних тур, є забезпечення безпеки відпочиваючих.

Спортивні тури в залежності від мети подорожі підрозділяють на два види: активний і пасивний. У першому випадку основою є заняття яким-небудь видом спорту, у другому - інтерес до спорту, наприклад, відвідування змагань.

12. “Шоп-тури” характерні для України і країн СНД. Метою поїздок за кордон є придбання товарів народного споживання для їхньої наступної реалізації (взуття, трикотажу й інших товарів – у Туреччині, Італії, Португалії, Сирії; текстилю – в Індонезії; хутра – у Греції й Аргентині; меблів – у Польщі й Італії; теле- і радіотоварів – в ОАЕ; автомашин – у Німеччині, Швеції, Голландії).

13. Пригодницький туризм є своєрідним видом відпочинку і забезпечує не тільки перебування туристів у привабливому для них місці, але і заняття незвичайним видом діяльності (“царське полювання”, “пошуки піратських скарбів” і т.д.).

Пригодницький туризм підрозділяється на кілька видів:

1) похідні експедиції;

2) сафарі-тури (полювання, риболовля, лов метеликів і т.д.);

3) морські подорожі (яхтинг).

Географія і тематика пригодницьких турів досить велика і різноманітна. Звичайно це групові тури. Специфічною рисою такого туризму є одержання різних ліцензій, що дозволяють полювання, риболовлю, вивіз трофеїв. Пригодницький туризм зв'язаний з визначеним ризиком, тому для забезпечення безпеки таких турів необхідні висококваліфіковані інструктори. Даний вид туризму має досить високу вартість, і його можна віднести до розряду елітарного відпочинку.

14. Релігійний (паломницький) туризм у даний час користається попитом і популярністю. У туризмі з релігійними цілями можна виділити кілька видів:

1) паломництво (відвідування святих місць для поклоніння реліквіям);

2) пізнавальні поїздки (знайомство з релігійними пам'ятниками, історією релігії, культурою релігії);

3) наукові поїздки (поїздки істориків і інших фахівців, що займаються питаннями релігії, і ін.).

Серйозною проблемою в даному виді туризму є питання про підготовку висококваліфікованих кадрів. Важливо, щоб вони могли не тільки показати історичні й архітектурні визначні пам'ятки, але і були знайомі з духовними і релігійними цінностями.

15. Ностальгічний туризм. Даний вид туризму заснований на потребі людей у відвідуванні родичів, місць народження і проживання близьких і займає важливе місце в міжнародному туристському обміні.

16. Екотуризм покликаний створювати економічні стимули для збереження навколишнього середовища. Поняття “екотуризм” охоплює широкий спектр подорожей - від невеликих пізнавальних турів для школярів до регулярних туристських програм у національних парках і заповідниках. Одержуваний прибуток від цього виду туризму частково можна направляти на природоохоронні заходи.

17. Кілька слів варто сказати про екзотичний туризм. В останні роки з'явилися тури, що вражають своєю незвичайністю, такі як дайвінг — підводне плавання, рафтинг — сплавлення гірськими річками на легких надувних плотах, банджі-джампінг — стрибки з висоти. Характер екзотичного туризму мають також гастрономічні тури.

Часто пригодницький туризм пов'язаний з певним ризиком і вимагає підвищеної уваги до безпеки туристів. Внаслідок цього, з пригодницького виділився екстремальний туризм, метою якого є випробування сил людини в складній обстановці. Зараз він набуває популярності особливо серед молоді, бо не тільки створює умови для випробування власних сил людини, але й загартовує її. Українська державна молодіжна організація — туристичний клуб «Компас», основою роботи якої є організація літніх наметових таборів для молоді, пропонує їх учасникам такі змагання екстремального характеру. Юні туристи мають можливість випробувати себе на витривалість, загартуватись, здійснивши нічний перехід через ліс або відправитись туди у тижневий похід з мінімумом харчів і побутових зручностей.

Французька фірма “АПСАРА” організовує тури на криголамах в Антарктиду й Арктику. Перший круїз в Антарктиду був організований у 1989 р. У даний час туристи подорожують на висококомфортабельних криголамах із сауною, басейном, гімнастичним і конференц-залами.

Паризький “Одеон-готель” розробив для своїх клієнтів маршрут, що у точності повторює останній земний шлях принцеси Діани. Бажаючі доторкнутися до таїнства трагедії проїдуть на чорному "Мерседесі" від готелю "Рітц" до туннелю - місця катастрофи.

18. Елітарний туризм розрахований на заможну клієнтуру. Для даної категорії споживачів рівень цін на ринку не має особливого значення, але вони пред'являють підвищені вимоги до якості пропонованих товарів і послуг. В зв’язку з цим не можна не відзначити ту роль, яку елітарний туризм відіграє в розвитку туристського бізнесу в цілому. Тут задається імпульс розвитку всієї туристської індустрії. Він сприяє утвердженню і розповсюдженню нових вищих стандартів обслуговування і, зрештою, сприяє поліпшенню якості життя населення. Тому елітарний туризм нерідко називають «туристичним локомотивом».

19. Орієнтир на споживачів змушує виробників туристських послуг вишукувати нові сегменти ринку. Дохідним бізнесом стає організація весільних турів. Так, британська компанія "Томпсон Холідейз" продає близько 5 тис. весільних турів у рік.

Туристичним фірмам вигідно займатися цим видом туризму, оскільки витрати на проживання істотно скорочуються через надання високих знижок готелями молодятам (до 60-80%). Пакет туристських послуг, крім базових, включає відеозйомку, лімузин, квіти, шампанське і т.п. У випадку якщо обряд одруження планується зробити в поїздці, його організують як фольклорне свято. Практика показує, що молодята воліють відпочивати в районі Карибського басейну чи в країнах Південно-Східної Азії, у Європі популярна Італія, у США – Лас-Вегас.

20. Соціальний туризм – це подорожі, субсидовані з засобів, виділюваних державою на соціальні нестатки. Метою соціального туризму є не отримання прибутку, а підтримка людей з низьким рівнем доходу для реалізації їхнього права на відпочинок.

Концепція соціального туризму побудована на трьох принципах:

- забезпечення відпочинку всіх і кожного члена суспільства шляхом широкого залучення до сфери туризму людей з низьким рівнем доходів,

- субсидування туризму для малозабезпечених;

- активна участь центральних урядових, муніципальних, суспільних і комерційних структур в його розвитку.

21. Організований туризм – це подорожі індивідуалів чи групи туристів, організовані турпідприємством. Організовані туристи здобувають право на тур шляхом купівлі туристської путівки. При цьому кількість послуг може бути різним. Наприклад, туристи можуть придбати лише курс на харчування чи комплекс послуг, включаючи транспортні послуги, харчування, проживання, трансфер, екскурсійне обслуговування і т.п.

Таким чином, усі туристичні поїздки в залежності від особливостей особистості, характеру туриста і його бюджету відбуваються на груповій чи індивідуальній основі. Індивідуальні поїздки надають споживачу більше незалежності і самостійності, але вони більш дорогі і тому малодоступні масовому туристу. Групові поїздки, навпаки, більш дешеві, доступні масовому туристу, проте в таких поїздках кожен учасник зобов'язаний підкорятися встановленому для групи порядку подорожі.

Частка індивідуальних поїздок іноземних туристів у нашу країну у складі організованого туризму складає близько 10 %. Інші 90 % приходяться на групові поїздки.

З точки зору форми організації подорожі та туристичного обслуговування виділяють такі специфічні види туризму як таймшер, туризм самообслуговування, клубний туризм тощо.

22. Система відпочинку таймшер (кондомініум) виникла у Франції та детально розроблена в США. Time share (поділений час) — це придбання готельного номеру, вілли, котеджу у власність на певний час (наприклад, один-два тижні протягом року по черзі з іншими власниками).

Нині ця система популярна в світі, за її умовами приймають гостей більш як 3 тис. курортів у 80 країнах світу. Право на володіння можна передавати чи обмінюватись ним. Існують спеціальні біржі, де можна обміняти, скажімо, свій готельний номер на європейському курорті на такий в одній із країн Азії. На жаль, на українському ринку ця форма відпочинку не набула поширення за недостатністю досвіду роботи з нерухомістю у вітчизняних туристичних фірм і слабкістю відповідного законодавства, а в країнах СНД, зокрема, в Росії з її впровадженням були пов'язані численні випадки шахрайства й обману клієнтів.

23. Клубний туризм – це відпочинок людей, яких поєднують спільні заняття, інтереси й захоплення. Місцем організації такого відпочинку як правило, є туристичні містечка або круїзні судна, на яких вони відправляються, наприклад, на острови вивчати життя пташок чи риб і слухати лекції спеціалістів, організовують зустрічі філателістів, любителів джазової музики тощо. Таким спільним заняттям може бути просто активний відпочинок, що передбачає обслуговування за принципом «all inclusive» (все включено). Дуже цікаву «нову філософію» клубного відпочинку пропонує французька туристична корпорація «Середземноморський клуб» (Клаб Медітерранс або Клаб Мед).

Груповим туром вважається поїздка кількох людей по єдиному маршруті, програмі, термінам і наборі послуг. Не існує твердих норм кількісного складу учасників групового туру. Мінімальною нормою звичайно вважається 10 чоловік. Однак турфірми з метою стимулювання продаж своїх турів нерідко погоджуються на умови групових турів для 5 – 6 чоловік. Що стосується максимальної кількості учасників групових турів, то тут немає певних обмежень. Як правило, кількість учасників групи при наявності попиту визначається можливостями заброньованих засобів розміщення, транспорту, харчування.

Підводячи підсумок класифікації туризму, хочеться привести переваги туристів з різних країн відповідно до досліджень іспанського фахівця X. Монтанер Монтехано. На його думку, французам подобається сімейний туризм у країнах із близькою їм культурою, залучає відпочинок на сонце, у той же час вони намагаються уникати далеких подорожей.

Італійські туристи віддають перевагу самодіяльному туризму, вибирають відпочинок на природі, прагнуть до знайомства з людьми, їх культурою.

Для англійців вагомими критеріями при виборі подорожей є клімат, кухня, можливість рекреації. При цьому можливі як організовані, так і самодіяльні тури.

Туристи з Німеччини вибирають організований відпочинок у кемпінгах, сімейних пансіонатах. Істотним фактором є екологічна ситуація в місці подорожі.

Турист-індивідуал може скористатися послугами турагентства, але може і самостійно організувати свою подорож, наприклад через інтернет.

Готелі, ресторани, транспортні і інші підприємства (постачальники) пропонують свої послуги з окремих тарифів для групових туристів і туристів-індивідуалів. Індивідуальна подорож, як правило, обходиться дорожчим, ніж групова (з розрахунку на одного туриста).

Комплексне обслуговування (Package tour) є основним типом пропозиції послуг для групового туризму. Турист придбаває турпакет, який є набором послуг, включених у вартість туру. Вартість турпакету зазвичай нижче, ніж сума вартості окремих послуг, що входять в турпакет.

Груповий турпакет оформляється груповим ваучером, в обмін на який група туристів отримує комплексне обслуговування, включаючи авіаперевезення, трансфер, розміщення в готелі, харчування в ресторані, екскурсійне обслуговування і інші послуги.

У турпакет можуть входити послуги гіда-перекладача зі всього маршруту, що особливо популярно серед молодіжних і шкільних груп, а також серед туристів третього віку. Професійні гіди-перекладачі проводять екскурсії, дають інформацію по шляху проходження туристів, допомагають вирішувати всі організаційні питання группового обслуговування, проявляють турботу і надають увагу всім членам групи, дають пояснення щодо того, що бачать туристи під час подорожі.

Все включено (All-inclusive) — особливий вид послуги розміщення, що надається деякими дорогими готелями з включенням в одну ціну всього набору готельний-ресторанних послуг.

Великої уваги вимагає пропозиція комплексного туристського обслуговування для особливо важливих персон (VIP), яке припускає підвищений рівень сервісу (і підвищену ціну). Це може бути, наприклад, проходження, прикордонних і митних формальностей аеропортів в особливому приміщенні з підвищеною комфортністю, трансфер на лімузині, урочиста зустріч в готелі, розміщення в президентському номері, організація зустрічей і церемоній.

Клубний відпочинок (Club Holidays) пропонується окремими організаційними структурами, які мають в своєму розпорядженні власні засоби розміщення і території, обладнані для активного відпочинку і розваг членів клубу.