План лекції

Завдання №2

Завдання №1

Визначити середній рівень організації праці по підприємству в цілому, якщо по п'ятьох його цехах з чисельністю робітників відповідно 270, 350, 420, 392, 511 чол. Рівні організації праці складають 0,69; 0,72; 0,89; 0,78; 0,71.

Методичні вказівки

1. Середній рівень організації праці по підприємству в цілому може бути визначений як сума приватних коефіцієнтів, зважених по ступені їхнього впливу на приріст продуктивності праці:

Уо(ср.)1о1+ а2* Уо2+ а3* Уо3+ а4* Уо4+ а5* Уо5,

де Уо(ср.) – середній рівень організації праці по підприємству в цілому;

а1, а2, а3, а4, а5 – коефіцієнти ступеня впливу приватних показників рівня організації праці по підприємству в цілому на приріст продуктивності праці, обумовлені експертним шляхом методом попарного порівняння;

Уо1, Уо2, Уо3, Уо4 і Уо5 – приватні коефіцієнти по окремих напрямках організації праці, а саме рівні організації праці по кожному з п'яти цехів.

аііобщ ,

де аі – коефіцієнт ступеня впливу i-го приватного показника рівня організації праці на приріст продуктивності праці;

Чі – чисельність робітників по i-ому цеху, чол.;

Чобщ – загальна чисельність робітників по підприємству в цілому, чол.

Розрахувати коефіцієнти організації, обслуговування робочих місць і нормування праці, якщо Чрмт і Чо рівні 475 і 580 чол.; Чроб=324 чол.; Чн і Чсчр рівні 1245 і 1480 чол., а коефіцієнт напруженості норм Кнн дорівнює 0,78.

Методичні вказівки

1. Коефіцієнт організації робочих місць:

Корм= Чрмто,

де Корм – коефіцієнт організації робочих місць;

Чрмт – чисельність працівників, зайнятих на робочих місцях, що відповідають вимогам типових проектів, чол.;

Чо – средньоспискова чисельність працівників, чол.

2. Коефіцієнт обслуговування робочих місць:

Кобс= Чробо,

де Кобс – коефіцієнт обслуговування робочих місць;

Чроб – число працівників, охоплених типовими системами регламентованого обслуговування, чол.

3. Коефіцієнт нормування праці:

Кнт=(Чнсчр)*Кнн,

де Кнт – коефіцієнт нормування праці;

Чн – число працівників, праця яких нормується, чол.;

Чсчр – средньоспискова чисельність працівників, чіл.;

Кнн – коефіцієнт напруженості норм.

Тема. Аналіз і планування трудомісткості продукції та чисельності персоналу.

1. Розрахунок потреби підприємства в робочій силі.

2. Аналіз використання фонду робочого часу та трудомісткості продукції.

Домашнє завдання: вивчити конспект, (8)с. 151 – 157, (15)с. 359 – 375

І. Основні категорій і поняття

В розрахункових умовах господарювання важливим є визначення оптимізації чисельності працівників, необхідних для виконання виробничої програми. Вихідними даними для визначення необхідної кількості працівників є:

- виробнича на плановий період часу;

- норми часу;

- норми виробітку;

- трудомісткість виробленої програми;

- звітні дані про коефіцієнти виконання норм;

- баланс робочого часу 1-го працівника.

Баланс робочого часу 1-го працівника встановлює середню кількість годин, яку працівник повинен відпрацювати протягом планового періоду і визначається множенням середньої кількості явочних днів працівника протягом планового періоду на середню тривалість роб дня 1-го працівника.

При розрахунку явочних днів працівника розрізняють:

- календарний,

- номінальний і

- ефективний (реальний) фонди робочого часу.

Календарний фонд робочого часу дорівнює плановому числу календарних днів планового періоду.

Номінальний фонд робочого часу дорівнює кількості робочих днів, яка максимально може бути відпрацьована протягом планового періоду. Він визначається відніманням з календарного фонду неробочих днів. У безперервних виробництвах віднімаються і невиходи на роботу по графіку.

Ефективний фонд робочого часу складає середнє число робочих днів, які корисно використовуються протягом планового періоду. Через неявки на працівників цей фонд, як правило, менший за номінальний.

Обґрунтування чисельності працівників необхідних для виконання планового обсягу робіт здійснюється на основі планової трудомісткості виробничої програми.

Планова трудомісткість виробничої програми визначається:

1.По плановому нормативу трудових затрат на одиницю продукції помноженому на план випуску продукції

2. По звітній трудомісткості, яку корегують за допомогою коефіцієнтів, в яких враховані заходи плану підвищення ефективності виробництва і, які знищують трудові затрати на виготовлення продукції.

Планову чисельності працівників визначають діленням трудомісткості виробничої програми на ефективний фонд робочого часу 1-го працівника за рік. При цьому враховується заплановане перевиконання норм часу.

Чпл=, де

tпл. – планова трудомісткість виробничої програми, норми/год.

Чпл – планова чисельність робітників, відрядників

Фпл – плановий ефективний фонд часу 1-го працівника, год

Квн – коефіцієнт використання норм.

Планова чисельність робітників-відрядників розраховується на основі технологічної або виробничої трудомісткості:

1. Планова чисельність робітників-відрядників на основі технологічної трудомісткості

tпл.= tм + tобс. де

tм – технологічна трудомісткысть технологічного процесу

tв – виробнича трудомісткість;

tобс – трудомісткість обслуговування технологічного процесу

2.. Планова чисельність робітників-відрядників на основі виробничої трудомісткості

Ч=

Чисельність працівників, необхідних для виконання заданого обсягу робіт у натуральному виразі:

1. Ч=, де

Тв – роб. час для виконання обсягу робіт за нормами

Тв=, де

Qі – обсяг і-х робіт в прийнятих одиницях;

qі – планова норма виробітку і-ї продукції за 1-цю часу в прийнятих відповідними нормами

2. Чсп=, де

А – число роб. машин, агрегатів тощо;

Р – число робітників для обслуговування 1-го агрегата протягом зміни (норма обслуговується)

S – число змін на добу

Те – ч исло роботи агрегату в плановому періоді

Рдн – число днів роботи за плановим балансом робочого часу.


Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



double arrow
Сейчас читают про: