Perridon L. Finanzwirtschaft der Unternehmen. — S. 464. Druckarczyk J. Theoriе und Politik der Finanzierung

Druckarczyk J. Theoriе und Politik der Finanzierung. — S. 398.

[14] У запропонованому підручнику автор не зупиняється на дослідженні амортизації як джерела фінансування підприємств, оскільки це питання у вітчизняній економічній літературі висвітлено достатньо повно (див.: Фінанси підприємств: Підручник. — 3-тє вид. / За ред. проф. А. М. Поддєрьогіна. — К.: КНЕУ, 2000).

[15] Див.: Boemle M. Unternehmensfinanzierung. — S. 31, 300; Volkart R. Unternehmensfinanzierung und Kreditpolitik. — S. 27.

[16] Оцінка запасів за методом ЛІФО (Last in First Out) передбачає, що запаси використовуються у послідовності, протилежній їх надходженню на підприємство, тобто запаси, які першими відпускаються у виробництво (продаж), оцінюються за собівартістю останніх за часом надходження запасів. При цьому вартість залишку запасів на кінець звітного періоду визначається за собівартістю першого за часом одержання запасів.

[17] Süchting J. Finanzmanagement: Theorie und Politik der Unternehmensfinanzierung. 6, Aufl. — Wiesbaden: Gabler, 1995. — S. 264.

[19] Süchting J. Finanzmanagement: Theorie und Politik der Unternehmensfinanzierung. 6, Aufl. — Wiesbaden: Gabler, 1995. — S. 544.

[20] Синергізм (переклад з гр. — діючий разом) — явище посилення дії одного каталізатора додаванням іншого. Основний принцип синергізму: «до двох додати два дорівнює п’ять».

[21] У цьому розділі досліджується коло питань, пов’язаних із здійсненням фінансових інвестицій підприємствами, основною метою діяльності яких не є одержання доходів від фінансових інвестицій, зокрема операцій з цінними паперами. Дослідження безпосередньо не стосується фінансових посередників, банківських установ, інвестиційних фондів тощо.

[22]Див.: Perridon L. Finanzwirtschaft der Unternehmen. — S. 181—182; Süchting J. Finanzmanagement: Theorie und Politik der Unternehmensfinanzierung. — S. 152.

[23] Volkart R. Unternehmensbewertung und Akquisitionen. — S. 62.

[24] Рахунок типу «П» відкривається уповноваженим банком постійним представництвам іноземних компаній, фірм, міжнародних організацій, створеним у будь-якій організаційній формі без статусу юридичної особи, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність нерезидента на території України.

Рахунок типу «Н» відкривається представництвам нерезидентів (у т. ч. іноземних банків), установам, які представляють інтереси нерезидентів в Україні і не займаються підприємницькою діяльністю на території України, а також тим, які залучаються до здійснення програм або проектів міжнародної допомоги чи міжнародної технічної допомоги.

[25] Існують варіанти організації контролінгу, за якими фінансист відповідає за управління фінансовими ресурсами, а контролер забезпечує бухгалтерський облік i фінансове планування. При цьому контролер повинен займатися середньо- і довгостроковим фінансовим плануванням i плануванням ліквідності, а казначей (treasurer) — короткостроковим плануванням ліквідності в межах управління грошовими потоками, а також забезпеченням підприємства капіталом, а в певних випадках — фінансуванням договорів.

[26] Дайле А. Практика контроллинга: Пер. с нем. / Под ред. М. Л. Лукашевича, Е. Н. Тихоненковой. — М.: Финансы и статистика, 2001. — С. 271.

[27] Volkart R. Strategische Finanzpolitik. — S. 40.

[28] Finanz-Controlling: Finanzplannung und- Kontrolle, Controlling zur finanziellen Unternehmensführung / Von G. Mensch. — München; Wien: Oldenburg, 2001. — S. 379.

[29] За: Eilenberg G. Betriebliche Finanzwirtschaft: Einfuehrung in Investition und Finanzierung, Finanzpolitik und Finanzmanagement von Unternehmungen. 6. Aufl. — München, Wien: Oldenburg, 1997. — S. 42.

[30] Шершньова З. Є., Оборська С. В. Стратегічне управління. — К.: КНЕУ, 1999. — С. 108.

[31] Щодо включення внутрішньої ревізії до компетенцій контролінгу серед економістів немає одностайності. На сьогоднішній день згідно з американською концепцією контролінгу внутрішня ревізія є невід’ємною складовою контролінгу. На відміну від цього на більшості німець­ких підприємств ревізія організаційно відокремлена від контролінгу.

[32] Villa F. Elementi di Amministratione e Contabilita. 3. Aufl. — Pavia, 1857. — S. 67.

[33] Дайле А. Практика контроллинга: Пер. с нем. — М.: Финансы и статистика, 2001. — С. 195.

[34]Див: Horvath P. Controlling. 4., überarb. Aufl. — München: Vahlen, 1991. — S. 447; Zuend A. Treasurer und Controler — Umrisse zweier moderner Berufsbilder im Finanz- und Rechnungswesen grösserer Unternehmungen. — Büro und Verkauf, 1973. — S. 99—73.

[35] Olfert O. Finanzierung. Kompendium der praktischen Betriebswirtschaft. — S. 111.

[36] Дайле А. Практика контроллинга: Пер. с нем. — М.: Финансы и статистика, 2001. — С. 182.

[37] Способи бюджетування не слід плутати з методами прогнозування (див. розд. 11).