Сутність та прийоми порівняння в економічному аналізі

Економіко-логічні методи економічного аналізу.

Лекція 7

Тема 4. Метод і спеціальні прийоми економічного аналізу

План лекції

1. Економіко-логічні методи економічного аналізу.

1.1.Сутність та прийоми порівняння в економічному аналізі.

1.2.Використання статистичних методів в економічному аналізі.

1.3.Методи комплексної економічної оцінки.

1.4.Методи елімінування у дослідженнях детермінованих факторних систем

2. Економіко-математичні методи економічного аналізу

Мета – розкрити сутність економіко-логічних методів аналізу, можливості та шляхи їх використання при вирішенні конкретних аналітичних завдань, визначити основні прийоми моделювання, охарактеризувати методи кореляційного і регресійного аналізу.

Ключові слова і терміни: порівняння, абсолютна та відносна зміна, еластичність зміни, середні величини, індекси, динамічні ряди, елімінування, балансовий метод, аналітичний граф, кореляційний аналіз, регресійний аналіз, методи лінійного і динамічного програмування.

Література:

1. Баканов М.И., Шеремет А.Д. Теория экономического анализа: Учеб.пособие. – М.: Финансы и статистика, 2004.
2. Бутко А.Д. Теорія економічного аналізу: Підручник. – К.: КНТЕУ, 2005.
3. Мних Є.В. Економічний аналіз: Підручник: - 2-ге вид., перероб.та доп. – К.: ЦНЛ, 2005. – 472 с.
4. Косова Т.Д., Сухарев П.М., Ващенко Л.О. та ін. Організація і методика економічного аналізу. Навч.посіб. – К.: Центр учбової літератури, 2012. – 528 с.
5. Андрєєва Г.І., Андрєєва В.А. Організація і методика економічного аналізу. – Суми: ДНВЗ «УАБС НБУ», 2009. – 353 с.

Економіко-логічні методи економічного аналізу використовують з моменту виділення цієї спеціальної системи знань. Їх визначають як традиційні, базові, основні, спеціальні, логічні. Йдеться про найпоширеніші ключові методи, без яких аналітичні дослідження практично неможливі. Загалом їх поділяють на:

Ø Методи порівняння;

Ø Статистичні методи;

Ø Балансові методи;

Ø Графічні методи;

Ø Методи комплексної економічної оцінки;

Ø Методи елімінування;

Ø Логарифмічний методи;

Ø Інтегральний метод.

Одним із головних прийомів аналізу є порівняння. Порівняння як спосіб дослідження здійснюється через зіставлення одного показника з іншими з метою визначення спільних рис або розбіжностей між ними. Це науніверсальніший метод дослідження зміни і розвитку економічних явищ і процесів. Пріоритетним при застосуванні даного методу є вибір бази порівняння. Основними базами порівняння є:

Ø нормативні показники;

Ø дані попередніх періодів;

Ø середні галузеві показники;

Ø планові показники;

Ø показники передових підприємств або міжнародні стандарти.

Порівняння фактичних показників з нормативними дає змогу визначити рівень виконання нормативних (оптимальних) завдань Щодо обсягів та ефективності виробництва, фінансової стійкості підприємства, його ліквідності, ділової активності.

Порівняння фактичних показників з показниками попередніх періодів (дня, декади, місяця, кварталу, року) уможливлює оцінювання темпів зміни цих показників, визначення тенденцій та закономірностей розвитку економічних процесів.

Порівняння із середніми показниками по галузі (міністерству, об'єднанню, концерну) є необхідним для більш повної та об'єктивної оцінки діяльності об'єкта, для вивчення загальних і специфічних факторів, що визначають результати його діяльності.

Порівняння фактичних даних із плановими показниками свідчить про рівень виконання плану за місяць, квартал, рік. Порівняння фактичних даних за попередні періоди з плановими можна використати і для перевірки обґрунтованості планових показників. Для цього фактичні дані в середньому за три - п'ять попередніх років порівнюють із даними плану поточного року. Порівняння фактичного рівня показників із плановими є необхідним також для визначення резервів виробництва. Так, якщо план за певним показником не було виконано, то іноді це можна розглядати як невикористаний резерв підвищення ефективності виробництва.

Порівняння фактичних значень показників підприємства з кращими, що їх досягнуто на інших підприємствах галузі, торує шлях запровадженню передового досвіду та нових можливостей виробництва.
З метою отримання обґрунтованих висновків під час порівнювання необхідно враховувати умови порівнянності показників, оскільки порівнювати можна тільки якісно однорідні величини.

Досягнення порівнянності показників можливе за таких умов:

Ø нейтралізація впливу кількісного фактора;

Ø нейтралізація впливу цінового фактора;

Ø урахування впливу структурних зрушень на обсяг виробленої та реалізованої продукції;

Ø забезпечення однакової тривалості періодів, що порівнюються;

Ø забезпечення тотожності методики розрахунку порівнюваних показників;

Ø урахування соціально-економічних умов розвитку досліджуваних об'єктів.

Наприклад, для порівняння фактичної та планової собівартості товарної продукції з метою нейтралізації фактора обсягу та структури доцільно планову собівартість перерахувати на фактичний обсяг та структуру випущеної продукції.

Нейтралізація цінового, або інфляційного фактора досягається множенням базисного показника на індекс інфляції або діленням фактичного показника на нього.

Коли показники, що порівнюються, охоплюють різні проміжки часу, то це легко усувається відповідним коригуванням. Так, дані про виробництво продукції в лютому та березні є непорівнянними внаслідок неоднакової тривалості календарного періоду, проте дані про середньодобовий її випуск можна порівняти для характеристики темпів зростання.
Іноді порівнянності даних можна домогтися, якщо замість абсолютних величин взяти відносні. Наприклад, розмір прибутку підприємства без урахування масштабів діяльності цього підприємства не може характеризувати ефективність його роботи, але показники прибутковості активів та прибутковості капіталу уможливлюють об'єктивну оцінку наслідків роботи різних підприємств.

Непорівнянність показників, спричинену застосуванням різних методик розрахунку, легко усунути перерахунком показників попередніх періодів за новою методикою.

Величини окремих показників значною мірою залежать від соціально-економічних умов розвитку підприємств. Наприклад, рівень продуктивності праці, рівень заробітної праці робітників у нашій країні та в країнах з розвиненою економікою суттєво відрізнятимуться, отже, висновки, зроблені без урахування цих відмінностей, будуть некоректними.

Підсумовуючи викладене вище, можна констатувати, що основними способами забезпечення порівнянності показників є нейтралізація впливу вартісного, кількісного, структурного факторів приведенням їх до єдиного базису, а також використання середніх та відносних величин, коригуючих коефіцієнтів, методів перерахунку.

Застосовуючи метод порівняння, можна отримати такі кількісні аналітичні результати:

Ø визначити абсолютне відхилення значень порівнюваних параметрів;

Ø визначити відносне відхилення значень порівнюваних параметрів;

Ø визначити еластичність зміни.

Абсолютне відхилення значень порівнюваних параметрів визначають як різницю значення порівнювальної характеристики до їх базової величини. Наприклад, якщо фактичний випуск продукції за рік становить х₁, а плановий х_пл, то абсолютне відхилення фактичного випуску продукції від запланованого (Dх) дорівнює

Dх = х₁ - х_пл

Відносне відхилення – це відносна динаміка зміни порівнюваних параметрів, яка характеризується темпом зростання значень І і темпом їх приросту DІ. Зокрема, за попереднім прикладом

І_х = х₁/х_пл *100%

DІ_х= х₁/х_пл *100% - 100%

Еластичність зміни визначають відповідними коефіцієнтами зв‘язку на основі зіставлення динаміки зміни різних за економічним змістом параметрів. Таке порівняння дає змогу за динамікою окремих показників і коефіцієнтами еластичності екстраполювати значення відповідно до інших показників. Коефіцієнт еластичності показує, на скільки пунктів зміниться значення одного параметра, якщо значення еластичного до нього параметра змінити на один пункт. Наприклад, якщо випуск продукції стосовно плану збільшився на DІ_х процентів, а чисельність працівників - DІ_у процентів, то коефіцієнт еластичності становитиме:

к^ху_{ел .} = DІ_х / DІ_у

Він показує, наскільки процентів збільшиться випуск продукції стосовно плану, якщо кількість працівників збільшується на 1%.