Тема 1.1. Вводная. Топливо.5. Словник основних термінів та понять

СОДЕРЖАНИЕ

Література

Словник основних термінів та понять

Верховна Рада України є єдиним загальнонаціональним представницьким органом законодавчої державної влади.

Відносини координації - це відносини управлінських ланок або людей по горизонталі.

Відносини субординації являють собою відносини між вищими і нижчими рівнями системи управління, між керівниками і керованими, між тими, хто ухвалює рішення, і тими, хто ці рішення виконує.

Земельні відносини являють собою самостійний вид суспільних відносин і характеризуються істотними особливостями, які зумовлені предметом врегулювання — використанням та охороною земельних ресурсів країни.

Землеустрій — це сукупність соціально-економічних та екологічних заходів, спрямованих на регулювання земельних відносин та раціональної організації території адміністративно-територіальних утворень, суб'єктів господарювання, що здійснюються під впливом суспільно-виробничих відносин і розвитку продуктивних сил.

Кабінет Міністрів України - є центральним колегіальним органом державної виконавчої влади, вищим органом у системі органів виконавчої влади. Кабінет Міністрів видає у межах своїх повноважень постанови і розпорядження, які є обов’язковими для виконання на всій території України.

Мета землеустрою полягає в забезпеченні раціонального використання та охорони земель, створенні сприятливого екологічного середовища та поліпшенні природних ландшафтів.

Метод дозволів (повного делегування прав) передбачає повне самоврядування органів, при цьому вони самі приймають управлінські рішення, що не потребують ніякого затвердження.

Метод обов'язкових приписів, або імперативний метод, який передбачає неухильне виконання управлінського рішення, не припускаючи будь-яких відступів від нього. Його застосовують тоді, коли не треба враховувати місцевих умов та особливостей при виконанні рішень;

Метод рекомендацій, що виражається у винесенні таких рішень, при реалізації яких допускається врахування місцевих особливостей і умов;

Метод санкціонування, або метод органічного самоврядування. У такому разі управлінські рішення приймає управлінський орган, проте вони набувають юридичної сили лише після їх затвердження компетентним органом;

Механізм держави – це система державних організацій, що складаються з державних органів, державних підприємств і державних установ, які здійснюють її завдання і реалізують її функції

Норми-принципи виходять з основних положень земельного права: забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави; непорушності приватної власності; невтручання держави у здійснення суб'єктами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законодавством; включення землі у ринковий обіг; соціальної справедливості у перерозподілі земель, що перебувають у державній та комунальній власності; пріоритет вимог екологічної безпеки; забезпечення раціонального використання та охорони земель і т ін.

Об'єкти землеустрою — територія України, території адміністративно-територіальних утворень або їх частин, території землеволодінь та землекористувань чи окремі земельні ділянки.

Орган держави - це структурно організований державою чи безпосередньо народом колектив державних службовців або один держаний службовець, який наділений владними повноваженнями та необхідними матеріальними засобами для виконання певних завдань і функцій держави, має визначену структуру і здійснює державно-організаторські, розпорядчі, судові та інші функції, відповідно до їх призначення.

Організаційна структура - один з основних елементів управління організацією. Вона характеризується розподілом цілей і завдань управління між підрозділами і службовцями.

Організаційна структура управління - це форма організації системи управління, що визначає сукупність її стійких зв'язків, забезпечує цілісність і стабільність, тобто збереження основних властивостей при різних внутрішніх і зовнішніх зв'язках.

Організаційні відносини - це відносини координації і субординації.

Президент України є главою держави і виступає від її імені, Головою Ради Національної безпеки і оборони України, Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України. Він - гарант державного суверенітету, територіальної цілісності України, дотримання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина.

Ринок землі — це сфера дій економічних від­носин, які виникають у процесі її обігу.

Система організаційно-правових гарантій реалізації земельної реформи базується як на діяльності органів, що здійснюють реформування відповідних відносин, так і на правосуб'єктності осіб, в інтересах яких проводиться зе­мельна реформа.

Суб'єкти землеустрою - органи державної влади та органи місцевого самоврядування, юридичні та фізичні особи, які здійснюють землеустрій, землевласники та землекористувачі.

Функції управління — це види (напрями) діяльності, яку здійснюють уповноважені органи щодо забезпечення організації раціонального й ефективного використання та охорони земель.

Юридичний обов'язок як складова нормативно-правових гарантій земельної реформи встановлює міру поведінки учасника конкретних правовідносин — носія цього обов'язку.

1. Земельний кодекс України.

2. Закони України "Про землеустрій”

1. Закон України „Про охорону земель".

4. Закон України "Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу від 18.03.2004 № 1629-IV.

5. Угода про партнерство та співробітництво між Україною і Європейськими Співтовариствами та їх державами-членами від 14.06.1994 (Угоду ратифіковано Законом № 237/94-ВР від 10.11.94).

6. Договір про заснування Європейського Співтовариства: Єдиний європейський акт від 17.02.86; Договір про Європейський Союз від 07.02.92; Договір від 26.02.2001.

7. Указ Президента України від 10 листопада 1994 року № 666 "Про невідкладні заходи щодо приско­рення земельної реформи у сфері сільськогосподар­ського виробництва".

8. Указ Президента України від 8 серпня 1995 року.№ 729 "Про порядок паювання земель, переданих у колектив­ну власність".

9. Указ Президента України від 12 березня 1996 року N 179/96 "Про Загальне положення про міністерство, інший центральний орган державної виконавчої влади України".

10. Указ Президента України від 21 квітня 1998 року № 332"Про захист прав власників земельних часток (паїв)".

11. Указ Президента України від 15 грудня 1998 року № 1353 "Про гарантування захисту економічних інтересів та поліпшення соціального забезпечення селян-пенсіонерів, які мають право на земельну частку (пай)".

12. Указ Президента України від 3 грудня 1999 року № 529 "Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки".

13. Указ Президента України від 15 груд. 1999 р. № 1572/99 „Про систему центральних органів виконавчої влади”.

14. Указ Президента України від 15 груд. 1999 р. № 1573/99 „Про зміни у структурі центральних органів виконавчої влади України”.

15. Указ Президента України від 15 грудня 1999р. №1574/99 „ Про склад Кабінету Міністрів України”.

16. Постанова Кабінет Міністрів України від 22 лютого 2000 р. N 386 "Про урядовий орган державного управління".

17. Аблов А.Ф. Влада і політика. - О.: Маяк, 1998. - 35 с.

18. Андрейцев В. І,Правовий режим використання, відновлення та охорони земель // Екологічне право: Особлива частина: Підруч. для студ. юрид. вузів 1 фак.: Повний акад. курс / За ред. акад. АПрН В. І. Андрейцева. — К.: Істина, 2001. — С. 207.

19. Гвишиани Д.М. Организация и управление.- 3-є изд., перераб. - М.: Изд-во МГТУ им. Н.З. Баумана, 1998. - 332 с.

20. Єрмоленко В.М., Правові основи майнових і земельних відносин., навчальний посібник. Магістр ХХІ сторіччя, К.2006. – 382 С.

21. Ковалевські 3. Наукові основи адміністративного управління. Пер. з польск. М., 1979. С. 63-71.

22. Кривов В.М. Формування території новостворених землеволодінь і землекористувань та їх агроекологічне облаштування. Матеріали міжнародної конференції „Землевпорядна освіта, наука та виробництво: сьогодня та перспективи очима молодих вчених” Київ, 25 лютого 2003 р. К.:ТОВ. ЦЗРУ, 2003 р. -339 с.

23. Кривов В.М. Актуальні питання управління земельними ресурсами та їх охорони//Землевпорядний вісник, №1,2006. – С70-72.

24. Козлов Н.В., Палала. Н.В. Современные причины деградации и агроэкологическое состояние пахотных земель Украины. // Современные проблемы охраны земель. - К.: СОПС Украины HAH Украины, 1997.- Ч.І. -С.86-88.

25. Мильнер Б.З. Теория организаций. - М.: ИНФРА, 1998. - 336с.

26. Методичні рекомендації щодо скла дання плану землекористувань новостворених приватних господарств. К:, Держкомзем, Урожай, 2003. - 26 с

27. Медведев В.В., БулигінС.Ю., Лактіонова Т.М. та ін. Сучасний стан земель України і заходи для його поліпшення //Вісник аграрної науки. – 1996. - №12. – С.5-13.

28. Мартин А., Погурельський С. Земельна політика України: стратегія адаптації до вимог Європейського Союзу.// Землевпорядний вісник, №1,2006. – С50-52.

29. Нижник Н.Р., Машков О.А. Системний підхід в організації державного управління. -К.:Вид-во УАДУ, 1998. - 160 с.

30. Нижник Н.Р., Мосов С. Про співвідношення державного управління і виконавчої влади // Вісник УАДУ. - 2000. - №4. - С. 23-29.

31. Новаковський Л.Я., Канаш, 0.П., Деонець В.С. Консервація деградованих і малопродуктивних орних земель України// Вісник аграрної науки. - 2000. - № 11. - С.54-59.

32. Статівка І.М., Корецький А.В., Рибалко С.В. Методичні засади складання проектів формування землеволодінь та землекористувань у межах сільських рад. //Землевпорядкування, № 3,2001. - С19-20.

33. Сайко В.Ф. Рациональное использование земельного фонда Украины. //Аграрна наука. - 1997. - №3.- С18-20.

34. Тараріко О.Г. Біологізація та екологізація ґрунтозахисного землеробства // Вісник аграрної науки. – 1999. - №10. – С.5-9.

35. Щекин Г.В. Теория соціального управлення: Монография. - К.: МАУП, 1996.-18 408с.

36. Экологическая оптимиз а ция агроландшафта. М.: Наука, 1987. – С.240

37. EU Land Policy Guidelines: Guidelines for support to land policy des«QF and land policy reform processes in developing countries // EU Task Force on Land Tenure, November 2004. - 38 p.

38. European Parliament resolution on the Commission communication Towards a Thematic Strategy for Soil Protection' (COM (2002) 179 -C5-0328/2002 - 2002/2172(COS)). - https://www.europarl.eu.int

1. Структура ТГУ. 5

2. Классификация ТГУ.

3. Методы и способы производства тепловой энергии.

4.. Топливо.

4.1. Основные определения. Классификация.

4.2. Характеристика топлива.

4.3. Твёрдое топливо.

4.4. Жидкое топливо.